Судове рішення 22-ц/2690/1042/2012 від 04.07.2012

Судове рішення #23624427

Справа № 22-ц/2690/1042/2012 Головуючий у 1-й інстанції - Новак А.В.

категорія: доповідач: Іванченко М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Кабанченко О.А., Желепи О.В.

при секретарі: Дубик Ю.Г.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мезецького М.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свей», ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна Страхова компанія» про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 грудня 2009 року о 15 год. 15 хв. на вул. Заболотного у місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_3, автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_5 та автомобіля «Мерседес Бенц», д.н.з. НОМЕР_6. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль позивача було пошкоджено. Оскільки згідно страхового полісу ВС № 2981003 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_3 був забезпеченим транспортним засобом у відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», то позивачка просила суд стягнути з останнього на її користь 21180 гривень 12 копійок майнової шкоди, 3000 гривень моральної шкоди та вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 21180,12 грн. майнової шкоди, 211,80 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього стягнуто 21511,92 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення і постановлення нового про відмову у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням всіх фактичних обставин справи, виходячи з наступного. Суд не звернув уваги на ту обставину, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 20 грудня 2009 року, сталась за участю не забезпеченого ПрАТ «УТСК» транспортного засобу, а саме напівпричепа GTI NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4, який буксирував автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Оскільки саме зазначеним напівпричепом було спричинено пошкодження автомобілю Позивача, вказана обставина і стала підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Обґрунтування даної підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування неодноразово наголошувалось суду представником Відповідача. Крім того даний факт підтверджується іншими доказами по справі, а саме листом МТ СБУ № 11785/3-2-10, листом ПрАТ «УТСК» № 103-у від 10 лютого 2010 року та безпосередньо змістом позовної заяви. Таким чином, факт участі у вказаній ДТП напівпричепа NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4 не заперечується навіть Позивачем, однак з незрозумілих причин для суду першої інстанції вказана обставина в матеріалах справи не знайшла ні свого відображення, ні свого підтвердження. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача від 30.08.2011 року про витребування для ознайомлення матеріалів цивільної справи № 2-7483/10. Вказана цивільна справа містить у собі достатньо доказів, зокрема і матеріали по адміністративній справі, що свідчать про участь у вказаній ДТП зазначеного напівпричепа. Судом жодним чином не досліджено питання законності керування ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_3 на момент ДТП, а саме чи укладено з водієм у встановленому чинним законодавством порядку трудову угоду, видано наказ про прийняття його на роботу, відповідним наказом закріплено за водієм відповідний транспортний засіб. Також суд при ухваленні рішення був зобов'язаний зменшити суму відшкодування на розмір франшизи відповідно до 4.2. п. 12.1. ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Неврахування судом даних обставин зумовило до поспішних та неправильних висновків по справі, у зв'язку з чим рішення суду, на думку апелянта, підлягає скасуванню.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що спір судом вирішений правильно.

Треті особи в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2009 p. приблизно о 15 год. 15 хв. на вул. Заболотного у м. Києві водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ДАФ», державний номер НОМЕР_3, перед початком руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_5, після чого автомобіль «Ніссан» зіткнувся із автомобілем «Mercedes-Benz», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_6, який належить позивачці.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_3, про що свідчить постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 30.12.2009 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а. с. 12).

В результаті вказаної ДТП згідно висновку судового експерта авто-товарознавчого дослідження № 2574/10-18 від 30 липня 2010 року автомобілю позивачки «Mercedes-Benz», 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_6 було завдано майнової шкоди в розмірі 21180,12 грн.

Із матеріалів адміністративної справи № 3-14315/09, яка надійшла на запит суду, вбачається, що шкода автомобілю позивачки була спричинена напівпричіпом GTI NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4, який буксирував автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Зокрема, даний факт підтверджується копією подорожнього листа від 18 грудня 2009 року, копією свідоцтва про реєстрацію напівпричепа NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4 (а.с. 78, 79), копіями протоколу про адміністративне правопорушення та доповнення до вказаного протоколу із зазначенням пошкоджень транспортного засобу винуватця ДТП - «подряпини заднього бамперу причіпу» (а. с. 81, а. с. 6 копії адміністративної справи № 3-14315/09).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 зазначеного Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення страхового випадку) забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Стаття 15 Закону (яка діяла на момент страхового випадку) визначала 3 типи договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

- Договір I типу - страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах;

- Договір II типу - страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування;

- Договір III типу - страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Між ТОВ «Свей» та ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» було укладено Договір I типу. Таким чином, страховик відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування.

Із долученого до матеріалі справи Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2981003 від 25.03.2009 року вбачається, що забезпеченим транспортним засобом був лише автомобіль «ДАФ», д.н.з. НОМЕР_3, а не напівпричіп GTI NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4 (а. с. 46).

Таким чином, враховуючи те, що шкода автомобілю позивачки була завдана не забезпеченим напівпричіпом GTI NUTZFAHRS д.н.з. НОМЕР_4, у страховика не було підстав для виплати страхового відшкодування за цим випадком.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах даної справи, а також у матеріалах цивільної справи № 2-7483/10 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Свей», ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди (суддя Антонова H.B.), та матеріалах адміністративної справи № 3-14315/09, які надійшли на запит суду апеляційної інстанції, вона підлягає задоволенню.

За таких обставин, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свей», ОСОБА_3, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя: судді: