Судове рішення 22-ц/2690/13993/2011 від 04.07.2012

Судове рішення #23624426

справа № 22-ц/2690/13993/2011 головуючий у 1-й інстанції: Горкава В.Ю.

категорія: доповідач: Іванченко М.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Кабанченко О.А., Желепи О.В.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про стягнення безпідставно набутих коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що зроблені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи, обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, норми матеріального і процесуального права порушені. Згідно з умовами Контракту, позивачем було внесено щомісячні платежі на загальну суму 44847 грн.48 коп. Внаслідок настання моменту розірвання Контракту, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути внесені грошові кошти, однак відповідач відмовив йому у поверненні коштів, посилаючись на умови Контракту. Позивач звернувся із позовом про стягнення безпідставно набутих коштів на підставі норм ст. ст. 653, 1212 ЦК України. Але відмовляючи в позові суд керувався нормами ст. 907 ЦК України, що на думку апелянта є помилкою. Будь-які додаткові угоди щодо умов повернення платежів між сторонами не укладались, а продовження дії окремих положень договору після його розірвання, законодавством не передбачено.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ПрАТ «Філдес Україна» заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цих межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 08.08.2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Філдес Україна» був укладений контракт № 0504045, предметом якого є надання особі, що уклала контракт, послуги по адмініструванню системи, що умовно називається CAR CREDIT (КАР КРЕДИТ), з метою придбання автомобіля в групі в разі перемоги клієнта, за яким одна сторона (адміністратор) за плату зобов'язується забезпечити придбання товару другою стороною (учасником) за рахунок об'єднаних грошових коштів учасників певної групи, друга сторона (учасник) зобов'язується сплатити ціну товару та вартість наданих послуг шляхом внесення періодичних платежів (а. с. 6-11).

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з того, що контракт між сторонами був розірваний 01.10.2009 року в зв'язку із порушенням позивачем його умов, - несплатою чергових внесків, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача припинились. Порушень умов контракту із сторони останнього не встановлено.

На письмову заяву позивача про повернення йому грошових внесків відповідач направив йому лист, в якому зазначено про розірвання контракту та роз'яснено право на повернення внесених ним платежів, що буде відбуватися після остаточної ліквідації групи згідно умов контракту (а. с. 33), статтею 17 якого передбачено, що клієнту системи повертається його внесок після ліквідації групи та встановлено порядок визначення розміру таких коштів (а. с. 10).

Підпис ОСОБА_1 під заявою про повноту отриманої інформації свідчить про те, що позивач отримав повну, необхідну, доступну інформацію про положення, що містяться в контракті № 0504045, всі умови контракту на момент його укладення були позивачу відомі, зрозумілі, й детально роз'яснені особою, що підписувала контракт зі сторони ДП «Філдес Україна» (а. с. 11).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 9 Контракту, у випадку зміни базової вартості автомобіля в більшу сторону, клієнт системи зобов'язується сплатити різницю до одержання продукту.

04.09.2008 року позивачем було складено заяву про зміну обраної марки автомобіля ВАЗ 21099 на автомобіль «Деу Ланос», при цьому доплату його вартості відповідно до ст. 9 Контракту позивач не здійснив, що не заперечувалось останнім.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

01.10.2009 року внаслідок невиконання позивачем своїх обов'язків, зокрема щодо несплати щомісячних внесків та несплати різниці вартості обраної марки автомобіля, відповідачем в односторонньому порядку було розірвано Контракт, що не заперечувалось позивачем.

За домовленістю сторін в ст. 17 Контракту визначено порядок його розірвання та повернення внесків.

Однак позивач вимагає повернення коштів, керуючись ч. 2 ст. 653 ЦК України, якою визначено що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, та на ч. 1 ст. 1212 ЦК України, якою передбачено що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд не приймає вказані доводи позивача, оскільки в даному випадку майно (тобто грошові кошти) набувались та зберігались відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору, а тому вказана вище норма законодавства про набуття майна без достатньої правової підстави не може бути застосована до цих правовідносин.

Виходячи з умов щодо повернення внеску на підставі ст. ст. 15, 17 Контракту, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність законних підстав для повернення позивачу сплачених грошових коштів за Контрактом у сумі 44847 грн. 48 коп. до моменту ліквідації групи С5, яка згідно Довідки № 2323 від 12.07.2011 року, виданої ПрАТ «Філдес Україна», на день прийняття рішення не була ліквідована (а. с. 59).

Частиною 2 ст. 653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, а тому, на думку позивача, припиняє діяти пункт договору про повернення платежів лише після ліквідації групи, оскільки продовження дії положень договору після його розірвання законодавством не передбачено. Виходячи із логіки позивача, обов'язок відповідача по поверненню внесених платежів після розірвання договору теж припиняє свою дію, оскільки будь-яких додаткових угод стосовно обов'язку та умов повернення платежів сторони не укладали.

Вимоги позивача суперечать його ж доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків.

За таких обставин підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наведених в апеляційній скарзі підстав, відсутні.

Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, і дають можливість апеляційному суду вийти за межі доводів апеляційної скарги для перевірки законності рішення в цій частині, що передбачено ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не встановлено.

Тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя:

судді: