АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 33/2690/693/2012 Постанова винесена суддею Бугілем В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., з участю захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Рубіжне Луганської області, громадянки України, працюючої в.о. начальника департаменту бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2012 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 гривень.
Згідно з постановою суду, при проведенні невиїзної документальної перевірки ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 30019775, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету податку на додану вартість у квітні, травні, липні, серпні 2011 року та згідно Постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасна сплата податку на додану вартість у квітні, травні, липні 2011 року та згідно Постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, чим порушено п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).
Суд у постанові дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 порушила порядок ведення податкового обліку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На зазначене рішення судді, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При цьому зазначає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не в повній мірі з'ясував всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення, та за відсутності будь-яких доказів вчинення правопорушення притягнув її до відповідальності за ст. 163-1 КУпАП.
Так, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні акт перевірки не містять даних, які б підтверджували порушення нею порядку ведення податкового обліку. Приймаючи ж оскаржувану постанову, суд першої інстанції ототожнив абсолютно різні за своїм змістом і суттю поняття - «ведення податкового обліку» та «сплата податку», при тому, що сплата податку не є веденням податкового обліку та відповідно порушення строку сплати податку не є порушенням порядку ведення податкового обліку.
Крім того, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» не порушувала і строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а судом першої інстанції не було досліджено лист СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №34875/10/41-255 від 19.12.2011 року, згідно якого висновки акту перевірки від 01.12.2011 року №1085/41-20/30019775 будуть відкориговані, тобто є безпідставними, протиправними та не відповідають дійсності, а тому і протокол про адміністративне правопорушення, складений на підставі цього акту, є безпідставним та незаконним.
Також, ОСОБА_4 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23.01.2012 року, оскільки суд першої інстанції не повідомляв її про розгляд справи, а про прийняття постанови від 23.01.2012 року їй стало відомо лише 02.04.2012 року, коли було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винувата особа у його вчиненні.
Вищезазначені вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2011 року відносно в.о. начальника департаменту бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» - ОСОБА_4 був складений протокол у зв'язку з тим, що при перевірці 01.12.2011 року о 10 год. ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28 було встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість у квітні, травні, липні 2011 року та згідно постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, чим порушено п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями).
Прийшовши за результатами розгляду справи до висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя в своїй постанові, як встановлені обставини вчинення ОСОБА_4 цього правопорушення, зазначив те, що при проведенні невиїзної документальної перевірки ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 30019775, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету податку на додану вартість у квітні, травні, липні, серпні 2011 року та згідно Постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, було встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасна сплата податку на додану вартість у квітні, травні, липні 2011 року та згідно Постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, чим порушено п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями).
Вказані обставини, на думку суду першої інстанції, підтверджуються, зокрема, копією акту перевірки від 01.12.2011 року та протоколом про адміністративне правопорушення.
Інших доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові судді не наведено.
Проте, вказаним актом перевірки №1085/41-20130019775 від 01.12.2011 року констатовано факт надання ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» розстрочення сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2011 року на 8 календарних місяців та за квітень 2011 року на 7 календарних місяців, а також виявлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість у квітні, травні, липні 2011 року та, згідно Постанови КААС від 03.03.2011 року у справі №2а-11822/10/2670, з огляду на положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, які стосуються зарахування коштів, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок його погашення, згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Тобто з вищевказаного акту вбачається, що в даному випадку мала місце сплата ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, проте безпосередньо органом державної податкової служби сплачені суми зараховувались в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, по яким підприємству надано розстрочку.
Разом з тим, диспозиція ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. При цьому складовою суб'єктивної сторони даного правопорушення є вина у формі умислу чи необережності.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Тобто, податковий облік - це система групування інформації для визначення податкової бази за податками на підставі первинних документів, згрупованих у відповідності з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством.
Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків до відповідних бюджетів.
Виходячи зі змісту поняття податкового обліку та мети його здійснення, зарахування безпосередньо органом державної податкової служби сплачених ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» податкових зобов'язань з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу, по якому підприємству надано розстрочку, не може свідчити про порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про порушення ОСОБА_4 порядку ведення податкового обліку та наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Крім того, згідно зі ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Визнаючи ОСОБА_4 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя не звернув уваги на те, що, у відповідності зі ст. 56 ПК України, представниками ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» проводиться процедура адміністративного оскарження.
Так, з наданих в суді апеляційної інстанції документів вбачається, що на акт перевірки №1085/41-20130019775 від 01.12.2011 року ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» було подано заперечення.
Згідно листа СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №34875/10/41-255 від 19.12.2011 року, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП враховано заперечення ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», а висновки акту перевірки підлягають коригуванню (а.с. 33-34), тобто висновки акту перевірки щодо несвоєчасної сплати підприємством податкових зобов'язань з податку на додану вартість не є остаточними та беззаперечними.
За таких обставин, сам по собі акт перевірки не може свідчити про порушення ОСОБА_4 порядку ведення податкового обліку.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2011 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2011 року по справі №2а-11822/10/2670 та зупинено виконання оскаржуваного рішення.
Таким чином, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення 12.12.2011 року відносно в.о. начальника департаменту бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 податковий орган не встановив порушення нею, як посадовою особою, регламентованого порядку ведення податкового обліку підприємства, оскільки висновки акту з цього приводу являлися спірними і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушення не є встановленим.
Відповідні ж твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору, і за наявності суперечливих даних та при відсутності інших доказів, вони не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
З огляду на викладене, в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що постанова судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2012 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 гривень, підлягає скасуванню, а провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 січня 2012 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 85 гривень, скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва І.М. Горб