У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Перегінець Л.В.
суддів: Бойчука І.В., Меленко О.Є.
секретаря Городецької У.С.
з участю ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВДВС Городенківського районного управління юстиції на ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2012 року по справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання дії ВДВС Городенківського районного управління юстиції щодо втрати виконавчого листа протиправною та поновлення порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта оскарження прийняти на себе виконання судового рішення,-
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2012 року частково задоволено скаргу ОСОБА_2 про визнання дії ВДВС Городенківського районного управління юстиції щодо втрати виконавчого листа протиправною та поновлення порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта оскарження прийняти на себе виконання судового рішення.
Визнано неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції щодо направлення виконавчого листа до відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та закінчення в зв'язку з цим виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27048 гривень.
Відмовлено у задоволенні скарги в частині відновлення порушеного права ОСОБА_2 у спосіб прийняття відділом державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції на себе виконання судового рішення у кримінальній справі, стягнення
_____________________________________________________________________________
Справа №2/0904/4с-1/2012 Головуючий у І інстанції Клюба В.В.
Провадження №22ц/0990/748/2012 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.
Категорія 57
з відділу державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції компенсаційних виплат в розмірі присудженої і нестягнутої суми з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, що становить 58840,45 гривень.
На дану ухвалу в частині визнання дій неправомірними, відділ державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального права. Апелянт зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що відповідно до п.10 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999 р. виконавче провадження підлягало закінченню з направленням виконавчого листа за належністю до іншого відділу ДВС, якщо у процесі виконавчого провадження змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи. На підставі заяви стягувача, в якій зазначалося, що боржник працює і проживає в м. Львові, державним виконавцем було правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено виконавчий лист до Львівського ВДВС. Просив ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2012 року в цій частині скасувати.
У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.
ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з'явилася.
Вислухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, на підставі заяви ОСОБА_2 08.06.2005 року відповідачем було відкрито виконавче провадження по виконанню рішення суду про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27048 гривень у справі № 1-12/2001.
21.09.2005 року державним виконавцем виконавче провадження було закінчено із направленням виконавчого листа до Львівського відділу ВДВС УЮ, оскільки останнім встановлено, що боржник працює в м. Львові у відділі освіти.
Згідно ч.4 ст.20 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції закону , чинній на час існування спірних правовідносин , якщо в процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу Державної виконавчої служби за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.
Згідно п. 10 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає
закінченню у випадку направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Тобто за змістом норми, що діяла на час вчинення виконавчих дій, виконавчий документ може бути направлений за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, якщо в процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи.
Як вбачається з копії заяви стягувача (а.с.140) 15.04.2005 року та 13.05.2005 року остання вказувала про місце роботи боржника. Разом з тим, будь-які докази про встановлення державним виконавцем такого місця роботи чи його зміну в процесі виконання, в матеріалах справи відсутні.
Тому, як правильно встановив суд першої інстанції, направлення виконавчого листа із закінченням провадження до іншого ДВС без будь-якого з'ясування обставини зміни місця проживання боржника, було вчинено неправомірно. Суд обґрунтовано задоволив скаргу в цій частині і з таким рішенням погоджується колегія суддів.
Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено. Посилання апелянта на неправильне застосування судом норм ЗУ «Про виконавче провадження» в часі не заслуговують на увагу, оскільки відсутність в законі регламентації порядку підтвердження інформації про місце проживання на час вчинення виконавчих дій, в даному випадку, не виключає обов'язку виконавця здійснити таку дію в межах дії самого закону з огляду на обсяг його повноважень.
Керуючись ст. ст. 307,308,312,313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Городенківського районного управління юстиції відхилити.
Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 21.02.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча: Перегінець Л.В.
Судді: Бойчук І.В.
Меленко О.Є.