КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 № 15/021-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Корсакової Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник за дов. №14-386 від 23.04.2012р.;

від відповідача ОСОБА_3 - представник за дов. №1-270 від 26.12.2011р.;

розглянувши апеляційні скарги

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду

Київської області

від 12.04.2012р. (дата підписання повного тексту рішення 27.04.2012р.)

справа №15/021-12 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз"

про стягнення 2550006,71 грн.

Встановив

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) в лютому 2012 року звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 2550006,71 грн. заборгованості , з яких 1468394,60 грн. пені, 798069,83 грн. інфляційних втрат та 283542,28 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2012р. у справі №15/021-12 позов задоволено частково. Стягнуто зПпублічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1468394,60 грн. пені, 203023,78 грн. інфляційних втрат, 283542,28 грн. 3% річних, 39099,21 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012р. у справі №15/021-12 в частині зменшення інфляційних втрат. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 448117,68 грн. інфляційних втрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2012р. у справі №15/021-12, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012р. у справі №15/021-12 в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за листопад 2011р. у розмірі 577,63 грн., інфляційних втрат за грудень 2011 року у розмірі 114486,58 грн. та пені в розмірі 1468394,60 грн. та в цій частині в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2012р. у справі №15/021-12, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2012р. підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат за листопад та грудень 2011 року, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київоблгаз" - частковому задоволенню, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2010р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (повне офіційне найменування компанії: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" п. 3 статуту, затвердженого постановою КМУ від 25.05.1998р. № 747 та зареєстрованого державним реєстратором 22.12.2009р.) (продавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" п. 1.1.1. статуту, зареєстрованого державним реєстратором 27.04.2011р.) (покупець) було укладено договір № 14/1432/10 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця у 2011 році імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі до 140000 тис. куб. м.

Кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем. Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п. 3.5. договору).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 2624,64 грн. До ціни газу, визначеної у пункті 5.1. договору, додається загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 280,80 грн.

Додатковою угодою № 1 від 06.01.2011р. сторонами було змінено п. 5.1. договору та встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 2738,40 грн.

Додатковою угодою № 1/2 від 05.04.2011р. сторонами з 01.04.2011р. було змінено п.п. 5.1., 5.2. договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 3063,84 грн. та загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м. природного газу становить 311,64 грн.

Додатковою угодою № 2 від 27.07.2011р. сторонами з 01.07.2011р. було змінено п.п. 5.1., 5.2. договору та встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3628,20 грн. та загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу становить 342,00 грн.

Додатковою угодою № 3 від 31.08.2011р. сторонами з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. було змінено п. 5.1. договору та встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3023,50 грн. та з 01.10.2011р. ціна за 1000 куб. м газу становить 3628,20 грн.

Додатковою угодою № 4 від 30.09.2011р. сторонами було змінено п. 2.1. договору та встановлено, що продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі до 180000,000 тис. куб. м.

Додатковою угодою № 5 від 30.09.2011р. сторонами з 01.10.2011р. було змінено п.п. 5.1., 5.2. договору та встановлено, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 4058,40 грн. та загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу становить 362,76 грн.

Додатковою угодою № 6 від 11.10.2011р. сторонами з 11.10.2011р. було змінено п.п. 5.1., 5.2. договору та встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу становить 3382,00 грн. та загальний тариф на послуги з транспортування 1000 куб. м природного газу становить 362,76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції на виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач протягом січня-жовтня 2011 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 127258,156 тис. куб. м. на загальну суму 464289903,29 грн., про що свідчать засвідчені належним чином копії актів передачі-приймання природного газу від 29.01.2011р. за січень 2011 року, 31.01.2011р. за січень 2011 року, від 25.02.2011р. за лютий 2011 року, від 28.02.2011р. за лютий 2011 року, від 30.03.2011р. за березень 2011 року, від 31.03.2011р. за березень 2011 року, від 29.04.2011р. за квітень 2011 року, від 30.04.2011р. за квітень 2011 року, від 30.05.2011р. за травень 2011 року, від 31.05.2011р. за травень 2011 року, від 29.06.2011р. за червень 2011 року, від 30.06.2011р. за червень 2011 року, від 29.07.2011р. за липень 2011р., від 31.07.2011р. за липень 2011 року, № 1 від 31.08.2011р. за серпень 2011 року, № 1 від 30.09.2011р. за вересень 2011 року, від 31.10.2011р. з 01 жовтня 2011 року по 10 жовтня 2011 року, від 31.10.2011р. з 11 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року.

Пунктом, 6.1. договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В порушення умов п. 6.1. договору відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки та мав заборгованість за спожитий природний газ.

Позивач надав суду виписку розрахункових операцій Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз" за період з 01.12.2010р. по 31.01.2012р., в якій відображені дати здійснення поставок та проплат за договором № 14/1432/10 від 16.12.2010р.

Як вбачається з виписки розрахункових операцій наданих позивачем, відповідач несвоєчасно здійснював оплату вартості отриманого природного газу, що повністю визнано представником відповідача в судових засіданнях та відзиві на позовну заяву.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи станом на 29.12.2011р. відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений протягом січня-жовтня 2011 року природний газ.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитого потягом січня-жовтня 2011 року природного газу, встановлених п. 6.1 договору, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 798069,83 грн., нараховані за період з березня по грудень 2011 року, та 3% річних з простроченої суми, нараховані за період з 15.03.2011р. по 29.12.2011р. у сумі 283542,28 грн.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, позивач просить стягнути з відповідача 798069,83 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з березня 2011р. по грудень 2011р. на заборгованість за кожним місяцем поставки природного газу окремо.

Згідно з розрахунком, зробленим позивачем, інфляційні втрати нараховувались останнім за цілий місяць. Інфляційні втрати за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості спожитого потягом січня-жовтня 2011 року природного газу становлять 798069,83 грн. та нараховувались позивачем у березні, квітні, травні, червні, вересні, листопаді та грудні 2011 року. Інфляційні втрати у липні, серпні, жовтні 2011року позивачем не нараховувались, оскільки індекс інфляції за ці місяці був від'ємним.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення інфляційних втрат надав суду першої інстанції контр-розрахунок інфляційних втрат, в якому погоджується з нарахуванням інфляційних втрат лише за листопад 2011р. у сумі 87 959,57 грн., оскільки за січень-вересень останній розраховувався на протязі місяця. Нарахування інфляційних втрат у грудні відповідач також заперечує, посилаючись на те, що за природний газ, отриманий у жовтні 2011 року, він розрахувався до 29.12.2011р.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійсненого позивачем нарахування інфляційних втрат, з урахуванням листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", яким передбачено, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд керуючись даним положенням відзначає наступне -

- Відповідач за поставлений природний газ у січні повинен був розрахуватися 14.02.2011р. у сумі 42863679,00 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 28.12.2010 по 10.02.2011р. у сумі 42863679,00 грн., тобто до 14.02.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у січні 2011 року, у лютому не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у лютому повинен був розрахуватися 14.03.2011р. у сумі 48454769,43 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій останнім здійснена оплата з 10.02.2011 по 28.03.2011р. у сумі 48454769,43 грн., тобто з порушенням терміну до 14.03.2011р., але на протязі березня 2011 року. Оскільки заборгованість за газ, отриманий у лютому, виникла 15.03.2011р., а повністю погашена 28.03.2011р., тобто існувала менше ніж 15 календарних днів, то на зазначену заборгованість інфляційні втрати не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у березні повинен був розрахуватися 14.04.2011р. у сумі 43126430,94 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 28.03.2011 по 30.03.2011р. у сумі 43126430,94 грн., тобто до 14.04.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у березні 2011 року, у квітні не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у квітні повинен був розрахуватися 14.05.2011р. у сумі 26299103,90 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 30.03.2011 по 28.04.2011р. у сумі 26299103,90 грн., тобто до 14.05.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у квітні 2011 року, у травні не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у травні повинен був розрахуватися 14.06.2011р. у сумі 20463705,73 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 28.04.2011 по 30.05.2011р. у сумі 20463705,73 грн., тобто до 14.06.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у травні 2011 року, у червні не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у червні повинен був розрахуватися 14.07.2011р. у сумі 20993210,52 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 30.05.2011 по 29.06.2011р. у сумі 20993210,52 грн., тобто до 14.07.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у червні 2011 року, у липні не нараховуються.

Відповідач за поставлений природний газ у липні повинен був розрахуватися 14.08.2011р. у сумі 23990342,43 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 29.06.2011 по 28.07.2011р. у сумі 23990342,43 грн., тобто до 14.08.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у липні 2011 року, у серпні не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у серпні повинен був розрахуватися 14.09.2011р. у сумі 24060850,36 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій останнім здійснена оплата з 28.07.2011 по 27.09.2011р. у сумі 24060850,36 грн., тобто з порушенням терміну до 14.09.2011р., але на протязі вересня 2011 року. Оскільки заборгованість за газ, отриманий у серпні, виникла 15.09.2011р., а повністю погашена 27.09.2011р., тобто існувала менше ніж 15 календарних днів, то на зазначену заборгованість інфляційні втрати не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у вересні повинен був розрахуватися 14.10.2011р. у сумі 36307182,28 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій, останнім здійснена оплата з 27.09.2011 по 05.10.2011р. у сумі 36307182,28 грн., тобто до 14.10.2011р. Таким чином, оскільки відповідач розрахувався з позивачем вчасно, інфляційні втрати на вартість природного газу, поставленого у вересні 2011 року, у жовтні не нараховуються.

- Відповідач за поставлений природний газ у жовтні повинен був розрахуватися 14.11.2011р. у сумі 177730628,70 грн., як вбачається з виписки розрахункових операцій останнім здійснена оплата з 05.10.2011 по 29.12.2011р. у сумі 177730628,70 грн., тобто з порушенням терміну до 14.11.2011р. Таким чином, заборгованість за газ, отриманий у жовтні, виникла 15.11.2011р. (88537201,50 грн.), а повністю погашена 29.12.2011р.

Інфляційні втрати нараховуються на заборгованість яка існувала з 15.11.2011р. у сумі 88537201,50 грн. з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", а саме, оскільки заборгованість виникла 15.11.2011р., то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, тобто за листопад 2011 року.

Суд першої інстанції здійснивши розрахунок інфляційних втрат за листопад 2011 року дійшов висновку про задоволення інфляційних втрат в сумі 88537,20 грн., проте Київський апеляційний господарський суд відзначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та неправомірно стягнув з відповідача інфляційні втрати за листопад 2011р. у розмірі 577,63 грн., оскільки позивачем була заявлена вимога про стягнення інфляційних втрат за листопад 2011 року у розмірі 87959,57 грн.

Крім того, суд першої інстанції здійснивши розрахунок інфляційних втрат за грудень 2011 року дійшов висновку про задоволення інфляційних втрат в сумі 57243287,97 грн., проте враховуючи, що відповідач повністю розрахувався за 29.12.2011р. за газ отриманий у жовтні 2011 року, тобто після 16 числа відповідного місяця, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", що інфляційні не можуть бути нараховані за грудень 2011 року.

З огляду на викладене, інфляційні підлягають задоволенню в сумі 87959,57 грн.

Таким чином, рішення Господарського суду Київської області в частині стягнення інфляційних втрат підлягає зміні,

Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 3% річних у сумі 283542,28 грн., що нараховані за загальний період з 15.03.2011р. по 29.12.2011р, з урахуванням дат виникнення заборгованості та на заборгованість за кожний місяць поставки природного газу окремо.

Згідно з розрахунком зробленим позивачем 3% річних нараховувались останнім окремо на заборгованість за кожний місяць поставки газу з урахуванням дат виникнення заборгованості та проплат, а саме за поставлений природний газ у лютому 2011 року з 15.03.2011р. по 28.03.2011р. у сумі 17787,31 грн., у серпні 2011 року з 15.09.2011р. по 27.09.2011р. у сумі 5400,79 грн., у жовтні 2011 року з 15.11.2011р. по 29.12.2011р. у сумі 260354,19 грн. За поставлений позивачем природний газ у січні, березні, квітні, травні, червні, липні, вересні 2011 року останнім 3% річних не нараховувались, оскільки у ці місяці відповідач розрахувався з позивачем вчасно, тобто до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок 3% річних, погоджується з висновком суду першої інстанції, що 3 % річних становлять 283542,29 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 283542,28 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, на підставі п. 7.2. договору позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 1468394,60 грн. пені, нараховану за загальний період з 15.03.2011р. по 29.12.2011р., окремо на заборгованість за кожний місяць поставки газу з урахуванням дат виникнення заборгованості.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день простроченого платежу.

Київський апеляційний господарський суд, здійснивши розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, що пеня становить 1468394,61 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у сумі 1468394,60 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 747 від 25.05.1998р. зі змінами, компанія позивача є юридичною особою, яка заснована на державній власності, засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України, компанія використовує державне майно, метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузі, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання прибутку.

При вирішенні питання зменшення розміру пені, суд відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України враховував також те, що за договором, укладеним між позивачем та відповідачем, позивач відповідно до п. 1. 1 договору поставляв відповідачу імпортований природний газ, тобто газ, отриманий за міжнародними контрактами, якими також передбачені штрафні санкції за порушення термінів оплати вартості природного газу. Крім того, газ, що постачався за договором № 14/1432/10, відповідно до п. 1.2 договору використовувався відповідачем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання, а не населенню. Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру пені, відповідач обґрунтовував його лише тим, що на даний час заборгованість повністю сплачена, інших обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру пені, відповідач ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав.

Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської області підлягає зміні в частині стягнення інфляційних втрат.

Згідно п. 4 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", всупереч вимог вказаної норми закону, не надало суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати покладаються за розгляд справи в першій інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати за подання апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" - також покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв'язку з частковим її задоволенням.

Оскільки, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції підлягають зміні, то рішення в цій частині також підлягає зміні.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" при поданні апеляційної скарги судовий збір був сплачений в меншому розмірі ніж передбачено Законом України „Про судовий збір"

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2012р. у справі №15/021-12 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл. , Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178 код ЄДРПОУ 20578072) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720), 1468394,60 грн. (один мільйон чотириста шістдесят вісім тисяч триста дев'яносто чотири грн. 60 коп.) пені, 87959,57 грн. (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривен 57 коп.) інфляційних втрат, 283542,28 грн. (двісті вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок дві грн. 28 коп.) 3% річних, 36797,92 грн. (тридцять шість сімсот дев'яносто сім грн. 21 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) на користь Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл. , Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178 код ЄДРПОУ) 11425,07 грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять п'ять гривен 07 коп.) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 код ЄДРПОУ 20077720) на користь державного бюджету України 2030,23 грн. (дві тисячі тридцять гривен) 23 коп. недоплаченого державного мита.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи № 15/021-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Корсакова Г.В.