ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4192/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Серьогіної О.В.
при секретарі судового засідання Калині В.М.
за участю:
представника позивача Кучерук А.В.
представника відповідача Самунь І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»до Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів в сумі 667295,98 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Придніпровська залізниця»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради, в якому просить: стягнути з Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради 685427,66 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 174 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 89, ст. 102 Бюджетного кодексу України тим, що 11.03.2011 року позивачем укладено угоду з відповідачем на компенсацію збитків від перевезень пільгових категорій громадян. З січня 2011 року по грудень 2011 року позивачем перевезено пільгових категорій громадян на 8824020,83 грн., відповідачем фактично сплачено 8138593,17 грн., що менше на 685427,66 грн.
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року було відкрито провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2012 року прийнято відмову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» від адміністративного позову в частині стягнення 18131,68 грн. та в цій частині закрито провадження у справі.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала та просила суд у його задоволенні відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
При цьому у письмових запереченнях проти позову відповідач зазначив, що сума, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, не була передбачена плановими призначеннями на 2011 рік, та в разі взяття таких фінансових зобов'язань відповідачем, тягне за собою правопорушення, оскільки являється кредиторською не бюджетною заборгованістю. Відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зважаючи на те, що відповідач є бюджетною установою, стягнення коштів, які не було передбачено кошторисом та є бюджетним зобов'язанням є бюджетним правопорушенням.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та показання свідка, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.03.2011 року між Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради (Платник) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця»(Перевізник)укладено договір № ПР/Дн-1-11510/ Ню д.ч., предметом якого є відносини Сторін щодо компенсаційних виплат залізниці за пільгові перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні, яким таке право надане законом, за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених Законом України про державний бюджет України на відповідний рік, або з урахуванням статті 46 Бюджетного кодексу України та чинних постанов Кабінету Міністрів України.
У відповідності з п. 1.2. вказаного договору Перевізник за власний рахунок здійснює перевезення окремих категорій громадян, які мають відповідні пільги для проїзду у залізничному транспорті приміського сполучення, а Платник здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих громадян.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Адміністративним договором у розумінні пункту 14 статті 3 КАС є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Виходячи зі змісту частини 2 статті 4 КАС, спори, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічно-правовий характер.
Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, договір від 11.03.2011 року, з виконання якого виник даний спір, є адміністративним, виходячи з такого.
Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено, зокрема, Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
У свою чергу частиною 5 статті 9 Закону України від 4 липня 1996 року N 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Згідно з п.п. б) п. 4 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в т. ч. компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Статтею 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Додатком № 3 до Закону України"Про Державний бюджет України на 2011 рік" передбачена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
У відповідності з п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Пунктами 3, 8 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян,
У відповідності з п. 1.1., 1.3., 4.1. Положення про департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, затвердженому рішенням Дніпропетровської міської ради від 24.12.2008 року № 75/41, департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради. Департамент є юридичною особою. Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, такі повноваження: виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів у галузі транспорту, зв'язку та інформатизації.
Таким чином, вступаючи в договірні правовідносини, відповідач діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання відповідної державної програми, спрямованої на захист інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, а також з метою реалізації владних повноважень розпорядника бюджетних коштів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, на підставі якої виникають зобов'язальні правовідносини відповідної правової природи. Права та обов'язки сторін, обумовлені договором, складають його зміст і повинні дотримуватись сторонами.
Проте, згідно акту звірки розрахунків станом на час розгляду справи у відповідача існує заборгованість перед позивачем з відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у сумі 667295,98 грн.
Відповідач в запереченнях проти позову зазначив, що сума, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, не була передбачена плановими призначеннями на 2011 рік.
Суд вказані доводи не враховує, оскільки пунктом 2.3.1. Договору від 11.03.2011 року № ПР/Дн-1-11510/ Ню д.ч. визначено, що Платник зобов'язується: вживати необхідні заходи при розподілі суми субвенції з державного бюджету з метою отримання в достатніх обсягах коштів, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському сполученні.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо вжиття усіх належних заходів при розподілі суми субвенції з державного бюджету з метою отримання в достатніх обсягах коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян не є підставою для невиконання зобов'язань перед позивачем щодо компенсації йому відповідних збитків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради про стягнення коштів в сумі 667295,98 грн. - задовольнити.
Стягнути з Департаменту транспорту і зв'язку Дніпропетровської міської ради на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» 667295,98 грн. (шістсот шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто п'ять гривен 98 копійок) збитків за пільгове перевезення пасажирів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» судовий збір в сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -25.06.2012 р.
Суддя О.В. Серьогіна