ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» серпня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Яковлева Ю.В. судді - Стас Л.В. судді - Димерлія О.О. при секретарі - Кокшаровій К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Миколаївської обласної ради та Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївської обласної ради, державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» про оскарження рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року «Про виключення земельних ділянок»,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року позивачі звернулись до суду з позовом до Миколаївської обласної ради (ДП НАЕК «Енергоатом» було притягнуто до участі у справі в якості відповідача ухвалою суду від 18.01.2007 року - т. 16 а.с. 113 об). В своєму позові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили суд визнати необгрунтованим та невідповідаючим вимогам діючого законодавства рішення № 10 Миколаївської обласної ради від 6 липня 2006 року «Про вилучення земельних ділянок», яким зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» виключено 27, 7218 га для розміщення хвостової частини Олександрійського водосховища, необхідних для роботи Ташлицької ГАЕС.
На думку позивачів, при прийнятті згаданого рішення відповідачем порушена передбачена діючим законодавством процедура прийняття рішень про зміну меж об'єктів природно заповідного фонду, а також таке рішення по-суті спрямоване на невиправдане знищення природних ресурсів України.
У судовому засіданні позивачі та їх представники підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представники відповідача - Миколаївської обласної ради - у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову та пояснили, що рішення про використання спірних земельних ділянок під хвостову частину Олександрійського водосховища в дійсності приймалось Кабінетом Міністрів України, підстави для перевірки висновків якого щодо доцільності та наукової обгрунтованості такого рішення у відповідача були
Головуючий І інстанції суддя - Алейніков В.І. Справа №22а-65/2007 р.
Доповідач суддя - Яковлев Ю.В. Категорія № 12
відсутніми. До того ж, на їх думку, оскаржуване рішення є вірним по суті, оскільки приймалось, виходячи з вимог забезпечення енергетичної безпеки держави.
Представники відповідача - ДП «НАЕК «Енергоатом» - у судовому засіданні вважали позов таким, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Миколаївської обласної Ради - законним та таким, що базується на належній оцінці обставин справи. У своїх поясненнях вони вказували, що об'єкт природно-заповідного фонду, якого стосується оскаржуване рішення, по суті не створений, що виключає необхідність дотримання при прийнятті рішень щодо нього, передбаченої статтями 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», процедури. В наслідок використання зацікавленою особою спірної території екологічний стан не погіршився, а культурній спадщині шкода завдана не була. Вказаними в оскаржуваному рішенні земельними ділянками взагалі розпорядився Кабінет Міністрів України, але не Миколаївська обласна рада.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були задоволені, а рішення Миколаївської обласної ради №10 від 06.07.2005 року «Про вилучення земельних ділянок» визнано незаконним та скасовано.
В апеляційних скаргах Миколаївська обласна рада та ДП НАЕК «Енергоатом», посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просять вказану постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволені їх позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, природною територією природно-заповідного фонду, якого стосується оскаржуване рішення відповідача, є регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя». Він був створений рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів № 27 від 18 березня 1994 року та спочатку являв собою природну територію (але не земельну ділянку) загальною площею 2.010, 6 га.
28 квітня 1995 року рішенням № 10 Миколаївської обласної Ради народних депутатів «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та внесення змін та доповнень до рішення обласної Ради народних депутатів від 16.03.1994 року № 27» - регіональний ландшафтний парк був розширений.
Для цього пункт 1 рішення обласної Ради народних депутатів від 10.03.1994 року № 27 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» був змінений та викладений у наступній редакції:
1. Створити регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» загальною площею 2.973, 86 га, в розрізі сільських рад:
Арбузинського району:
Семенівської сільської Ради - 646, 8 га.;
Первомайського району:
· Мигійської сільської Ради - 905, 0 га.;
· Грушевської сільської Ради - 46, 1га.;
· Романо-Балківської сільської Ради - 623, 9 га.;
· Врадіївського держсільгоспу - 752, 0 га.
Цим же рішенням були зарезервовані території для розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» у межах Арбузинського, Вознесенського, Первомайського районів, міста Южноукраїнська та Вознесенського держсільгоспу.
25 жовтня 1996 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення № 7 «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», у якому вказала:
1. Розширити регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» на 2.060, 9 га в розрізі сільських рад:
Арбузинського району:
· Іванівської сільської ради - 159, 8 га.;
· Костянтинівської сільської ради - 127, 1га.;
Вознесенського району:
- Олександрівської селищної ради - 86, 1га.;
Доманівського району:
· Богданівської сільської ради - 650, 8 га.;
· Прибузької сільської ради - 120, 7 га.;
· Южноукраїнської міської ради - 99, 5 га.;
· Вознесенського держлісгоспу - 352, 4 га.;
· Водного фонду - 464, 5 га.
Рішенням №3 від 27 травня 2005 року Миколаївської обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.10.1996 року № 7 «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», зі складу регіонального ландшафтного парку виключені 331, 5 га земель.
Крім того ухвалювалось: «Розширити площу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення - регіонального ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя» за рахунок внесення 1, 486, 7 га нових площ у межах Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського, Первомайського районів...»
Ташлицька гідроакумулююча електростанція (ТГАЕС) розташована в Миколаївській області і входить до складу Южноукраїнського енергокоплексу. Замовником її будівництва є ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», генеральний проектувальник - ВАТ «Укргідропроект», м. Харків, генеральний підрядник - ВАТ «Атоменергобуд».
Основне призначення ТГАЕС - покриття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» в енергосистемі та створення аварійного резерву потужностей в південному регіоні України, зокрема для Юно-Української АЕС.
Проект гідроенергетичних об'єктів Южноукраїнського енергокомплексу разроблено інститутом «Укргідропроект», затверджено наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 11.06.1981 року № 73 пс.
Будівництво гідроенергетичних об'єктів почалось в 1981 році.
Станом на 01.05.1991 року обсяг освоєних капіталовкладень по ташлицькій Г АЕС складав 290, 6 млн. рублів (в цінах 1984 року), а готовність пускового комплексу становила близько 80%.
У 1991 році будівництво Ташлицької ГАЕС було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1991 року № 258 «Про перелік об'єктів, на будівництво яких запроваджується мораторій на період проведення надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану».
З 1991 року по 2000 рік за рахунок коштів Юно-Української АЕС виконувалися роботи по консервації недобудованих споруд та обладнання.
З 15 травня 1996 року Національною енергетичною програмою, затвердженою Верховною Радою України було передбачене завершення будівництва ТГАЕС, а з 14 серпня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України № 952 був знятий мораторій на її будівництво.
У той час Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міненерго України, узгодженою з зацікавленими міністерствами і відомствами, відносно першочергового введення в дослідну експлуатацію пускового комплексу Ташлицької ГАЕС у складі двох агрегатів встановленою потужністю 300 МВт на замкнених водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким водосховищем і річкою Південний Буг. Дорученням № 37 від 12 жовтня 1997 року Кабінет Міністрів України зобов'язав Міненерго України розробити і погодити у встановленому порядку проект цього пускового комплексу.
На виконання доручення Президента України відносно завершення будівництва ТГАЕС Рада національної безпеки і оборони України, керуючись вимогами забезпечення енергетичної і соціально-економічної безпеки та попередження техногенних загроз, запропонувала Президенту України план дій (лист № 134/01-03-3 від 07.02.1998 року), який був прийнятий.
У 1997 - 1998 роках за дорученням керівних органів держави було проведено низьку експертиз.
16 листопада 2000 року, на підставі рішення колегії Міністерства енергетики України (протокол № 18 від 05.11.1999 року), Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1713 «Про фінансове забезпечення завершення будівництва Ташлицької ГАЕС», якою ухвалювалось:
«1. Погодитися з пропозицією міністерства палива та енергетики щодо введення в дослідно-промислову експлуатацію у 2003 році двох гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС встановленою потужністю 300 МВт на замкнутих водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким водосховищем-охолодником Южноукраїнської АЕС та р. Південний Буг, забезпечивши вирішення питань, пов'язаних з режимом заповнення та підживлення обох водойм відповідно до висновків державної екологічної експертизи.
Міністерству палива та енергетики доопрацювати та погодити в установленому порядку проект будівництва Ташлицької ГАЕС і подати його на затвердження Кабінету Міністрів України. Під час доопрацювання врахувати пропозиції Миколаївської обласної державної адміністрації щодо розв'язання соціальних та екологічних проблем, пов'язаних з будівництвом Ташлицької ГАЕС, а також вимоги висновку державної екологічної експертизи уточненого проекту будівництва Ташлицької ГАЕС».
В зв'язку із прийняттям цієї постанови, 16 січня 2001 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення № 5 «Про першочергові заходи щодо створення умов безпечного функціонування Ташлицької ГАЕС», яким ухвалила, зокрема:
«1. Погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики щодо добудови та введення в дослідно-промислову експлуатацію у 2003 році першої черги Ташлицької ГАЕС у складі двох гідроагрегатів встановленою потужністю 300 МВт на замкнутих водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким водосховищем - охолодником Южно-Української АЕС та р. Південний Буг відповідно до висновків державної екологічної експертизи від 23.10.1997 року № 10-1/2-3-877, при умові гарантованого щорічного фінансування заходів соціально-економічного розвитку прилеглих до зони будівництва районів відповідно до обсягу освоєння капіталовкладень на будівництво Ташлицької ГАЕС».
У 2001 році будівництво ТГАЕС було відновлено, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2002 року № 342-р був затверджений проект завершення її будівництва, що передбачав спорудження:
верхньої водойми - замкнутої водойми, не з'єднаної з Ташлицьким водосховищем-охолодником Южно-Української АЕС та відділеної від цього водосховища відсіною греблею;
напірних водогонів з гідроагрегатами (на першому етапі - 3 гідроагрегати, в подальшому можливість використання 6 гідроагрегатів);
нижньої водойми - Олександрівського водосховища.
За 2001 - 2004 роки на будівництві Ташлицької ГАЕС освоєно 304, 9 млн. гривень капітальних вкладень (2001 рік - 37, 6 млн. гривень, 2002 рік - 90.7 млн. гривень, 2003 рік - 83, 1 млн. гривень, 2004 рік - 93, 5 млн. гривень), сплачено за рахунок надходження всіх джерел 331 млн. гривень Фінансування будівництва здійснювалось, переважно, за рахунок цільової надбавки до діючого тарифу, а починаючи з 2003 року - за рахунок коштів державного бюджету та власних коштів ДП «НАЕК» «Енергоатом».
У 2005 році ліміт капітальних вкладень становить 288, 29 млн. гривень За рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 року № 420, на будівництво пускового комплексу Ташлицької ГАЕС передбачено 250 млн. гривень.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію Указом Президента України № 1863/2005 від 27 грудня 2005 року - завершення будівництва Ташлицької ГАЕС було визнано пріоритетним завданням державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України (пункт 3 Указу).
Оскарженим рішенням №10 від 6 липня 2006 року Миколаївської обласної Ради ухвалено:
1. Виключити зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» земельні ділянки загальною площею 27, 7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 року № 841 «Перелік земельних ділянок, що надаються у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» зі зміною цільового призначення».
2. Рекомендувати ДП НАЕК «Енергоатом» збільшити до 15 % видатки на вирішення соціально-побутових питань Миколаївської області з коштів, виділених на добудову Ташлицької ГАЕС.
3. Обласній державній адміністрації внести пропозиції стосовно переліку об'єктів, що будуть профінансовані у зв'язку зі збільшенням видатків на вказаний відсоток, з урахуванням рекомендацій депутатів обласної ради.
4. Рекомендувати обласній державній адміністрації вжити заходи з поверненням сплати податків ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» в бюджет Миколаївської області.
5. звернути увагу обласної державної адміністрації на недостатній контроль за використанням коштів, виділених з державного бюджету на фінансування соціально-економічних проблем районів, прилеглих до зони будівництва, у зв'язку з добудовою пускового комплексу Ташлицької ГАЕС, та незадовільну роботу управління капітального будівництва облдержадміністрації, як розпорядника цих коштів.
6. Обласній державній адміністрації, ВП «Атоменергобуд» ДП НАЕК «Енергоатом» двічі на рік інформувати обласну раду про використання коштів, виділених на вирішення соціально-економічних проблем районів, прилеглих до зони будівництва Ташликської ГАЕС.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань екології, охорони навколишнього природного середовища, природокористування та ресурсозбереження.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд 1-ї інстанції відзначив «фактичну недостатність об'єктивних даних щодо цінності спірного природного об'єкту, а також те, що наявні матеріали не відповідали меті максимального сприяння об'єктивізації усвідомлення проблем та навпаки, ускладнювали таке усвідомлення».
Але з таким висновком суду погодитись неможливо.
Позиція держави стосовно 27, 7 га., виключених зі складу об'єкту природно-заповідного фонду рішенням № 10 від 6 липня 2006 року висловлена у низці експертних висновків та листів.
30 квітня 1998 року на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1998 року № 3360/2 Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України був складений висновок Державної екологічної експертизи №9/2-1/2-3-430. У цьому висновку експерти, окрім інших позитивних висновків, вказали, що «оскільки Законом України «Про екологічну експертизу» визначено ( ст. 1), що екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності ...» а статтею 6 цього ж закону встановлено, що одним з основних принципів екологічної експертизи є наукова обгрунтованість, даний висновок держекоекспертизи базується на оцінці, офіційно даній уточненому проекту ТГАЕС Національною академією наук» (а не окремими її інститутами, позиції яких не співпадають).
Зокрема, НАН України у своєму листі до Мінекобезпеки України від 16.01.1998 року № 4/12 (за підписом Віце-президента НАН України академіка НАН України п. В. Баряхтара) відзначила таке:
«Остаточна думка Національної академії Наук України зводиться до наступного.
Добудову об'єктів Ташликської ГАЕС в обсязі уточненого проекту вважаємо можливою за умови проведення паралельно з її будівництвом і початком експлуатації необхідного контролю за станом впливу на екологічний баланс регіону на основі програми комплексного наукового супроводу спорудження та роботи ТГАЕС. При цьому остаточна позначка рівня води в Олександрівському водосховищі (20, 7 м. , 16, 4 м. чи інш.) буде зазначатися у процесі експериментального поетапного збільшення його заповнення і подальшого дослідження».
Враховуючи вищенаведену однозначну позицію Національної академії Наук України, позитивну оцінку проекту державною санітарною - гігієнічною експертизою МОЗ України, Мінекобезпеки України відзначено екологічну допустимість і можливість прийняття рішення щодо реалізації уточненого проекту Ташликської ГАЕС за таких умов:
1. Обов'язкової реалізації положень статті 54 Закону України «Про природно заповідний фонд України» щодо зміни меж РЛП «Гранітно-степове Побужжя» і виведення його зі складу затоплюваних Олександрівським водосховищем територій, оскільки згідно з статтею 7 вказаного Закону «на землях природоохоронного .... призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням». Без вирішення цього питання, заповнення Олександрівського водосховища не може бути здійснене.
2. Забезпечення оцінки, з боку Держкомзему України, стану земельних питань щодо ділянок, які мають бути затоплені в разі заповнення Олександрівського водосховища і врахування його зауважень та пропозицій.
3. Забезпечення розробки, попереднього погодження з Мінекобезпеки і здійснення у повному обсязі, визначеної Національною академією наук України у її листі до Мінекобезпеки від 16.01.1998 року № 4/12, Програми комплексного наукового супровіду спорудження та роботи ТГАЕС.
4. Одержання дозволу Миколаївської обласної державної адміністрації на завершення будівництва об'єктів ТГАЕС і заповнення Олександрійського водосховища, згідно із ст. 44 (ч. 1 п. 12) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Постановою господарського суду Львівської області від 17.04.2006 року по справі за адміністративним позовом міжнародної благодійної організації «Екологія - право -людина» до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП НАЕК «Енергоатом», про визнання недійсним висновку державної екологічної експертизи стосовно уточненого проекту спорудження Ташлицької ГАЕС № 9/2 - 1/2 - 3 - 340 від 30.04.1998 року - у задоволенні адміністративного позову МБО «Екологія - право -людина» було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 року,
постанова господарського суду Львівської області по вищевказаній справі була залишена без змін, а апеляційна скарга Міжнародної благодійної організації «Екологія - право -людина» була залишена без задоволення.
У зазначеній постанові господарського суду Львівської області від 17.04.2006 року судом було вказано, з чим теж погодився суд апеляційної інстанції, що висновок оскарженої державної екологічної експертизи було дано у довільній формі з цілком чіткою, а тим більше ясною позицією щодо добудови Ташлицької ГАЕС у виді «можливості прийняття рішення щодо реалізації уточненого проекту добудови». Вимоги ст. 43 Закону України «Про екологічну експертизу», щодо змісту висновків екологічної експертизи - були дотримані. Вказаний висновок державної екологічної експертизи базується на оцінці, яка офіційно дана Національною академією наук України в цілому, а не на оцінці окремих її інститутів, наукові позиції яких можуть не співпадати.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 08.11.2006 року по справі за адміністративним позовом Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області до Державного підприємства НАЕК «Енергоатом», в
особі відособленого підрозділу «Атоменергобуд», третя особа на стороні відповідача -Миколаївська обласна рада, про стягнення заподіяної шкоди внаслідок затоплення 21 га земельної ділянки природно - заповідного фонду РЛП «Гранітно - степове Побужжя» - в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року
постанова господарського суду Миколаївської області від 08.11.2006 року була залишена без змін, а апеляційна скарга Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області - без задоволення.
У вказаних судових рішення зазначено про відсутність в означених спірних правовідносинах між сторонами правових підстав для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків.
Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між тим, даючи остаточну оцінку рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2007 року, суд 1-ї інстанції прийшов до необгрунтованого висновку про те «що в процесі підготовки та прийняття оскаржуваного рішення були допущені порушення, сукупність яких вочевидь не дозволяє визнати результати голосування - належними, а саме рішення - дійсним волевиявленням депутатів Миколаївської обласної ради з поставленого перед ними питання».
З таким висновком суду 1-ї інстанції також погодитись не можливо, бо він аж ніяк не підтверджений доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Більш того, з протоколу пленарного засідання від 06.07.2006 року № З III - ї сесії Миколаївської обласної ради п'ятого скликання вбачається, що доповідачем по 10-му питанню порядку денного «Про виключення земельних ділянок» був заступник голови облдержадміністрації ОСОБА_4. В обговоренні питання взяли участь: ОСОБА_3, президент НАЕК «Енергоатом», ОСОБА_1, представник громадської ради при державному управлінні екології та природних ресурсів в Миколаївській області, Москаленко М. М. , (фракція Народної партії), Седлецький Є.О., начальник державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, Янчук В.П., начальник головного обласного управління земельних ресурсів, Сіренко І.П., голова ревізійної комісії Національного екологічного центру України, Кичак В.Л., Южноукраїнський міський голова, Садиков О.В., голова облдержадміністрації, Григоренко В.Я, кандидат технічних наук, екс - радник з ПЕК Верховної Ради України, експерт з питань енергетики, Рукоманов В.М. (фракція Партії регіонів), Дзарданов М. С. (фракція Комуністичної партії України в Миколаївській області).
Депутати обласної ради внесли пропозицію щодо припинення обговорення.
Проведено голосування.
Підсумки голосування:
«за» - 87 «проти» -1 «утрималось» - немає.
З урахування проекту рішення обласної ради і внесених пропозицій проведено голосування.
Підсумки голосування:
«за» - 75
«проти» - 8
«утрималось» - 5 (т. 2 а.с. 14-28).
Такі обставини, на думку колегії судців, навпаки підтверджують саме виваженість, розсудливість, обґрунтованість та законність прийнятого депутатами обласної ради, на підставі свого вільного волевиявлення, питання «Про виключення земельних ділянок».
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позивачі не довели суду обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, її континентального шельфу, виключно (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду 1-ї інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, оскільки недоведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд 1-ї інстанції вважає встановленими, а висновки суду 1-ї інстанції не відповідають обставинам справи.
Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п. п.3 та 4 ст. 202 та ч. 2 ст. 205 КАС України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги Миколаївської обласної ради та Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» - задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївської обласної ради, державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» про оскарження рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року «Про виключення земельних ділянок» -скасувати.
Прийняти нову постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Миколаївської обласної ради, державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» про оскарження рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року «Про виключення земельних ділянок» - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.