Справа №22а-841/07

Категорія №38

Головуючий   в   1   інстанції:

Рябуха В.Ф.

Доповідач: Запорожець М.П.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16 липня 2007 року                                                                 м. Луганськ

Колегія  суддів  судової  Палати  з  цивільних  справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого                                            Запорожця М.П.,

ч.1енів суду:                                             Тріфанова О.М., Гаврилюка В.К.,

при секретарі                                           Дідик Н.В.,

розглянувши                                      у

відкритому     судовому

засіданні   справу   за

позовною заявою                                    ОСОБА_1до

Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення виплат на оздоровлення

за апеляційною скаргою   Управління праці та соціального

захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Марківського районного Луганської області від 28 грудня 2006 року

за участю                                                  позивача ОСОБА_1,

встановила:

Оскаржуваним рішенням стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області (далі - УПСЗН) на користь ОСОБА_1 як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС - інваліда II групи суму не донарахованих виплат на оздоровлення в 2005 та 2006 роках в розмірі 3345,50 грн.

В  апеляційній  скарзі  УПСЗН  ставиться  питання  про скасування  рішення  та  постановления  нового  рішення  про

відмову в задоволенні позовних вимог з мотивів порушення місцевим судом матеріальних норм.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставинами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визнаний інвалідом 2 групи.

Відповідно до вимог статті 4 8 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується з урахуванням мінімальної заробітної плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Законами України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та „Про державний бюджет України на 2 006 рік" встановлено мінімальну заробітну плату.

Статтею 62 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розміри щорічної допомоги (виплат), передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на оздоровлення інвалідам ї і II групи, у розмірі 2670 тис. крб, що відповідає 26 грн 70 коп.

Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, що визначено статтею 67 наведеного Закону.

З урахуванням наведених обставин та вимог чинного законодавства місцевий суд обгрунтовано прийшов до висновку про застосування до спірних правовідносин положень Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»,   „Про

державний бюджет України на 2005 рік" та „Про державний бюджет України на 2006 рік" як приоритетних перед урядовими нормативними актами, та правильно вирахував розмір недоплачених позивачу сум на його оздоровлення.

Судове рішення законне та обґрунтоване, прийняте з дотриманням матеріальних та процесуальних норм.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке привело чи могло привести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 198, 200 КАС України, колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області відхилити

Постанову Марківського районного Луганської області від 2 8 грудня 2006 року залишити без змін.