КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2518/2-а-4353/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовток Є.А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н.Е.

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі за текстом ОСОБА_2 або позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області (надалі за текстом УПСЗН Ріпкинської РДА або відповідач, або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст.37 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року,(далі ЗУ№796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно паспорту (а.с. 9) позивач зареєстрований та постійно проживає у смт. Ріпки, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Як вбачається з посвідчення позивач є пенсіонером за віком (а.с. 10), перебуває на обліку в УПСЗН Ріпкинської РДА як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зазначені обставини відповідачем не оспорюється.

У відповідності до абз.2 ч.1 ст. 37 ЗУ №796- в редакції від 1996 року, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.

Оскільки доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини доплати до пенсії, що не була виплачена раніше.

Судова колегія також погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України № 836 від 26 липня 1996 року, та є пріоритетним у застосуванні.

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 05 квітня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

У зв'язку з цим судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення, а постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року -без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області -залишити без задоволення.

Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.