ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Іменем України
РІШЕННЯ
19.06.2012Справа №5002-17/1382-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія»
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок»
про стягнення грошових коштів
Суддя В.І. Гайворонський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - Мозговий А.В., представник
Від відповідача - не з'явився
Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача 63 540,61 грн. основного боргу, 4621,26 грн. пені, 902,25 грн. три відсотка річних, 444,78 грн. збитків, що пов'язані з інфляцією, 18 174,84 грн. штрафних санкції. Разом на суму 87 683,74 грн.
Згідно зі зменшенням розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 59 962,99 грн. - основного боргу, 4528,57 грн. - пені, 895,28 грн. - три відсотка річних, 444,78 грн. - збитків, що пов'язані з інфляцією, 18 174,84 грн. - штрафних санкцій, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки № ДТ-57-000362 від 11 грудня 2010 року. Разом на суму 84 006,46 грн.
Відповідач у відзиві щодо позову заперечує, та вказує, що позивачем в порушення діючого законодавства не було спрямовано на адресу відповідача копії позову та доданих до нього документів. За даними бухгалтерського обліку заборгованість перед позивачем у відповідача відсутня. Належними чином складеного акту або конкретних накладних на адресу відповідача спрямовано не було.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно Договору поставки № ДТ-57-000362 від 11 грудня 2010 року Постачальник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія») передає у власність Покупця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок») приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору (п.1.1).
Згідно п. 2.10 договору Покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану за цим договором Партію продукції, не пізніше 40 календарних днів з моменту її передачі.
Згідно п. 4.1 договору у випадку недотримання строків оплати продукції, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочки. У випадку, якщо прострочка оплати складає більше 40 календарних днів, Покупець зобов'язаний також виплатити Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості партії Продукції, оплата якого прострочена.
Згідно п. 7.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року.
Суд вважає що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:
Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором, та нормами, що відносяться до договорів.
У встановленому Законом порядку договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.
При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договорам на предмет їх невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.
Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.
Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.
В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року "Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя" вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір, чи окремі їх пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.
При цьому необхідно відмітити, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.
Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.
Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.
Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.
Поставка товару на суму боргу підтверджується видатковими накладними № РН-57-017504 від 03 жовтня 2011 року, № РН-57-017678 від 05 жовтня 2011 року, № РН-57-017781 від 06 жовтня 2011 року, № РН-57-017782 від 06 жовтня 2011 року, № РН-57-017877 від 07 жовтня 2011 року, № РН-57-018081 від 12 жовтня 2011 року, № РН-57-018190 від 13 жовтня 2011 року, № РН-57-018273 від 14 жовтня 2011 року, № РН-57-018510 від 19 жовтня 2011 року, № РН-57-018511 від 19 жовтня 2011 року, № РН-57-018553 від 20 жовтня 2011 року, № РН-57-018668 від 21 жовтня 2011 року, № РН-57-018880 від 26 жовтня 2011 року, № РН-57-018945 від 27 жовтня 2011 року, № РН-57-019336 від 03 листопада 2011 року, № РН-57-019354 від 03 листопада 2011 року, № РН-57-019355 від 03 листопада 2011 року, № РН-57-019658 від 09 листопада 2011 року, № РН-57-019659 від 03 листопада 2011 року, № РН-57-019730 від 10 листопада 2011 року. Сума боргу підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків.
Акт звірки взаєморозрахунків є належним доказом підтвердження боргу, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України (постанова Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 року по справі № 19/164/2011).
Однак, відповідачем не представлено доказів виконання своїх зобов'язань щодо сплати платежів за отриманий товар.
Оскільки відповідній доказ відсутній в матеріалах справи до прийняття рішення, не існує підстав для його залучення до справи після винесення рішення.
Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.
У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.
Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.
Інфляційні та річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх суд підстав не знаходить.
Сплата пені та штрафу передбачена договором, та не стягувати пеню та штраф суд також підстав не вбачає.
Таким чином, згідно розрахунків підлягає стягненню: 59 962,99 грн. - основного боргу, 4528,57 грн. - пені, 895,28 грн. - три відсотка річних, 444,78 грн. - збитків, що пов'язані з інфляцією, 18 174,84 грн. - штрафних санкцій.
Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обов'язків відповідачем, а не позивачем.
Якщо у відповідача є претензії щодо виконання обов'язків позивача, він вправі захищати свої інтереси у встановленому Законом порядку.
Таким чином, стягненню підлягають: 59 962,99 грн. - основного боргу, 4528,57 грн. - пені, 895,28 грн. - три відсотка річних, 444,78 грн. - збитків, що пов'язані з інфляцією, 18 174,84 грн. - штрафних санкції.
Посилання відповідача на те, що йому не спрямовувалсь копія позову з додатком спростовується поштовим описом, який знаходиться в матеріалах справи.
Посилання відповідача на те, що у нього по бухгалтерському звіту борг відсутній, не має правового значення, та може свідчити про те, що він неналежним чином здійснює свій облік.
Окрім цього, відповідач вказану обставину не довів.
Так, згідно статті 32 ГПК України експертиза є доказом.
Однак, відповідач не заявив клопотання про призначення експертизи.
Ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.
Оскільки відповідний доказ відсутній в матеріалах справи до прийняття рішення, не існує підстав для його залучення до справи після винесення рішення.
Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.
Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № ВЖ-0000555 від 26 квітня 2012 року на суму 1753,67 грн.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2012 року встановлено в розмірі 1073 грн.
Позов поданий до суду 26 квітня 2012 року.
2 % ціни позову складає 1680,12 грн. (2 % від 84 006,46 грн.).
Тоді як позивачем сплачений судовий збір в сумі 1753,67 грн.
Відповідно, позивачу підлягає поверненню 73,55 грн.
У випадку надмірної сплати судового збору чи зменшення розміру позовних вимог судовий збір підлягає поверненню позивачу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 25.06.2012 року.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жаворонок» (98637, м. Ялта, вул. Більшовистська буд. 33, ідентифікаційний код: 20728502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (поштова адреса: 95047, м. Сімферополь, вул. Узлова 6; юридична адреса: 97530, Сімферопольський район Автономної Республіки Крим, с. Мазанка, вул. Садова 19, ідентифікаційний код: 36499654) 59 962,99 грн. - основного боргу, 4528,57 грн. - пені, 895,28 грн. - три відсотка річних, 444,78 грн. - збитків, що пов'язані з інфляцією, 18 174,84 грн. - штрафних санкції, 1680,12 грн. відшкодування судових витрат з судового збору.
Видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» з бюджету судовий збір в сумі 73,55 грн.
Суддя В.І. Гайворонський