ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 53/292-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кравчука Г.А., |
суддів: | Мачульського Г.М., Шаргала В.І., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Комунального підприємства “Комплекс з вивозу побутових відходів” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. |
у справі | № 53/292-05 |
господарського суду | Харківської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Статус-Авто” |
до | 1) Комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Харкова, 2) Комунального підприємства “Комплекс з вивозу побутових відходів” |
про | стягнення 6 089,52 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: | — не з’явились; |
відповідача 1: | — не з’явились; |
відповідача 2: | — не з’явились; |
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Статус-Авто” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району м. Харкова (далі –Підприємство-1) про стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 907,40 грн. та 340,00 грн., неотриманого прибутку у розмірі 1 842,12 грн., моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. (усього –6 089,52 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянин Вітічкін І.М., керуючи автомобілем ГАЗ-3307 з невиправленою гальмівною системою, який належить Підприємству-1, допустив зіткнення з автобусом ПАЗ-32054, який належить громадянці Домбровській Г.Г. та орендується Товариством з метою отримання прибутку, внаслідок чого:
— автобусу завдано матеріальних збитків у розмірі 1 907,40 грн. (згідно з висновком автомобільної експертизи № 00318 від 16.03.2005 р.);
— вартість робіт з оцінки розміру пошкоджень, завданих власнику автобусу, складає 340,00 грн.;
— через простій автобусу збитки Товариства склали 1 842,12 грн.;
— порушено права Товариства на зайняття підприємницькою діяльністю; у Товариства виникли матеріальні труднощі, які спричинили погіршення відносин з працівниками через неможливість виконувати перед ними зобов’язання, зокрема, з виплати заробітної плати; відповідна моральна шкода складає 2 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2005 р. задоволено клопотання Підприємства-1 про залучення у якості другого відповідача – Комунального підприємства “Комплекс з вивозу побутових відходів” (далі –Підприємство-2), яке мотивовано тим, що автомобіль ГАЗ-3307 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в оренді у Підприємства-2.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.02.2006 р. (суддя Прохоров С.А.) провадження у справі припинено на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що заявлена Товариством до стягнення сума у розмірі 340,00 грн. фактично заявлена в інтересах фізичної особи –громадянки Домбровської Г.Г., яка є власником автобусу, тобто частина позовних вимог Товариства зачіпає інтереси третіх осіб –фізичних осіб, а тому спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. (колегія суддів: Афанасьєв В.В., Бухан А.І., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2006 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Постанова мотивована тим, що зроблені місцевим господарським судом висновки не відповідають фактичним матеріалам справи, частині обставин спору не надана правильна та належна правова оцінка, а інша частина вказаних обставин не встановлена.
Підприємство-2 звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р., у якій просить вказану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 20.02.2006 р. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позовна заява Товариства не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки фізичних осіб –водіїв транспортних засобів, які не можуть бути залучені до участі у справі у якості третіх осіб, і, крім того, заявлена Товариством вимога про стягнення 340,00 грн. фактично заявлена в інтересах фізичної особи –громадянки Домбровської Г.Г., яка є власником автобусу, та не є суб’єктом підприємницької діяльності, та яка також має бути залучена до участі у справі у якості третьої особи.
Товариство та Підприємство-1 не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Підприємства-2 не надіслали, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та доводи Підприємства-2, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними ухвали і постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства-2 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України, виходив з того, що частина позовних вимог Товариства зачіпає інтереси фізичної особи –громадянки Домбровської Г.Г., оскільки ним заявлено вимогу про стягнення 340,00 грн., які сплачені вказаною фізичною особою, а тому її має бути залучено до участі у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що даний висновок зроблено в порушення ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом: господарський суд першої інстанції не встановив правових підстав подання Товариством позову в частині стягнення 340,00 грн., сплачених фізичною особою –громадянкою Домбровською Г.Г., а тому передчасно прийшов до висновку, що вказану фізичну особу необхідно залучити до участі у даній справі.
Таким чином, відповідний висновок апеляційного господарського суду є обґрунтованим.
Посилання Підприємства-2 у касаційній скарзі на те, що дана справа не підлягає вирішенню у господарських судах, оскільки рішення по ній може вплинути на права та обов’язки фізичних осіб –водіїв транспортних засобів, які не можуть бути залучені до участі у справі у якості третіх осіб, є безпідставним, оскільки рішення у цій справі, відповідно до норм ГПК України, буде стосуватись лише прав та обов’язків Товариства, Підприємства-1 та Підприємства-2, які є учасниками судового процесу, та жодним чином не вплине на права та обов’язки фізичних осіб –водіїв транспортних засобів. Будь-які можливі подальші дії Підприємства-1 та/або Підприємства-2 щодо стягнення з фізичних осіб –водіїв транспортних засобів збитків у порядку регресу у разі виникнення спору розглядатимуться відповідно до норм ЦПК України загальним судом із залученням вказаних фізичних осіб до участі у справі.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства “Комплекс з вивозу побутових відходів” на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2006 р. у справі № 53/292-05 господарського суду Харківської області залишити без задоволення, а вказану постанову –без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало