ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 р.
| № 8/372 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді | Плахотнюк С.О., |
суддів: | Панченко Н.П., Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Державного підприємства “Добропіллявугілля” |
на постанову | від 17.01.2006 Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | №8/372 |
за позовом | Державного підприємства “Добропіллявугілля” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Горлівський машинобудівний завод” |
про | стягнення 12 400 грн., |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –клопотання про розгляд у відсутності представника,
- відповідача –не з’явилися,
В С Т А Н О В И В:
12.07.2004 ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження у справі № 8/372 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до ВАТ “Горлівський машинобудівний завод” про стягнення 12400 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовувались перерахуванням позивачем відповідачу 11.07.2001, як передплата, 12400 грн. на ремонт комбайну ГШ-500.
Відповідач з вимогою позивача про стягнення 12400 грн. не погоджувався по сумі заборгованості і у відзиві на позов від 08.08.04 пояснював про наявність станом на 09.09.2004 його заборгованості перед позивачем у сумі 8603,20 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2004 у справі № 8/372, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2004 р., в позові відмовлено з тих підстав, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача 12400 грн., оскільки позивач не звертався до нього з відповідною вимогою про виконання робіт, а тому не довів факту невиконання відповідачем зобов’язань по ремонту комбайну.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2005 р. у справі № 8/372 касаційна скарга ДП “Добропіллявігулля” на вказані рішення була задоволена частково. Скасовано постанову від 02.11.2004 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 8/372 та рішення від 09.09.2004 господарського суду Донецької області. Справа № 8/372 передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.10.2005 у справі № 8/372 (суддя Арсірій Р.О.), яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2006 (колегія суддів: Скакун О.А. –головуючий, Гуреєв Ю.М., Мирошниченко С.В.), в позові відмовлено у зв’язку з тим, що позивачем кошти в сумі 12400 грн. перераховані у добровільному порядку без направлення йому рахунку від відповідача, що після проведення ремонту комбайну, який передано позивачу, йому виставлено рахунок № 1361 від 14.07.01 на суму 67447,20 грн. Таким чином, судом здійснено висновок, що позовні вимоги про стягнення 12400 грн., позивачем не доведено.
В касаційній скарзі до Вищого господарського суду України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2006 позивач ставить питання про скасування прийнятих рішень у справі № 8/372, вважаючи, що вони прийняті без врахування фактичних обставину справі і додатково доданих документів в апеляційному суді.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноту дослідження матеріалів справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством УРСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки.
Угоди –основний вид правомірних дій, тому всі угоди, які хоча і не передбачені законом, але прямо не суперечать йому, є підставами виникнення цивільних прав і обов’язків.
Згідно із ст. 469 Цивільного кодексу УРСР (ст.1212 Цивільного кодексу України) особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором зобов’язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов’язок виникає, коли підстава. на якій придбане майно, згодом відпала.
Відмовляючи в позові за мотивом відсутності доказів звернення позивача з вимогою про виконання зобов’язання в натурі вимог щодо проведення ремонту комбайну, господарський суд першої та апеляційної не виконали обов’язкові для суду вказівки Вищого господарського суду України в постанові від 5 липня 2005 року у справі № 8/372 щодо дослідження фактичних обставин і матеріалів справи на підставі чинного законодавства.
Судами попередніх інстанцій поза увагою залишилась суть спору між сторонами. Позивач звернувся до суду з позовною заявою про повернення 12400 грн. перерахованих 11.07.2001 на рахунок відповідача за ремонт комбайну ГІІІ-500. У відзиві на позов відповідач визнав заборгованість в сумі 8603,20 грн. врахувавши відвантаження позивачу продукцію по рахункам, фактурам 403, 301 від 05.03.2003 та 03.03.2003. На ці обставини зверталась увага суду в постанові ВГСУ від 5 липня 2005 року. Встановивши відсутність між сторонами договору на ремонт комбайну, відсутность вимог позивача про виконання робіт по ремонту комбайну, судові інстанції помилково дійшли висновку про недоведеність позовних вимог в сумі 12400 грн. (або 8603,20 грн.) і не звернули увагу на вимоги законодавства, щодо виникнення позадоговірних зобов’язань, про що також було зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 5 липня 2005 року.
Поза увагою апеляційної інстанції залишилось пояснення позивача по суті позовних вимог, які були викладені позивачем в апеляційній скарзі. Залишились не дослідженими пояснення позивача щодо ремонту комбайну в період гарантійного строку.
Посилання суду першої інстанції, на те, що на оплату проведених ремонтних робіт комбайну ГШ-500 позивачу було виставлено рахунок-фактуру № 1361 від 14.07.01 на суму 67447,70 грн. здійснено без перевірки обставин, які передували цьому , зокрема чи враховано було відповідачем сума цього позову 12400 грн., чи пов’язані вказані суми між собою.
Суд апеляційної інстанції на це увагу не звернув. Зазначене свідчить, що вимоги ст.101 ГПК України про перевірку законності і обгрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі апеляційною інстанцією не виконані.
На підставі викладеного Вищий господарський суд України вважає, що судами неправильно застосовано чинне законодавство, а тому прийняті рішення у справі № 8/372 підлягають скасуванню. Прийняти нове рішення при недослідженості судами попередніх інстанцій обставин у справі Вищий господарський суд України не має повноважень, оскільки вони обмежені ст. 1117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державного підприємства “Добропіллявугілля” на постанову від 17.01.2006 Донецького апеляційного господарського суду у справі №7/334 задовольнити частково.
Постанову від 17.01.2006 Донецького апеляційного господарського суду у справі №7/334 та рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2005 скасувати. Справу передати на повторний розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
С. Самусенко