ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

14 червня 2006 р.

№ 22/7

 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

 

головуючого

Кравчука Г.А.,

 

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного будівельного підприємства “АЗОВБУД”

 

на рішення

господарського суду Запорізької області від 13.03.2006 р.

 

у справі

№ 22/7

 

за позовом

суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

до	Приватного будівельного підприємства “АЗОВБУД”

 

про	стягнення майнової шкоди у розмірі 177 637,20 грн.

 

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:

ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1; ОСОБА_3, дов. НОМЕР_2;

 

відповідача:

Іванников В.А., дов. № б/н від 16.01.2006 р.;

 

В С Т А Н О В И В:

 

У грудні 2005 р. суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (далі -Підприємець) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного будівельного підприємства “АЗОВБУД” (далі -Підприємство) про стягнення завданої майнової шкоди у розмірі 177 637,20 грн.

Позовні вимоги Підприємець обґрунтовував тим, що він на підставі договорів є орендарем земельних ділянок, проте у 2004 р. Підприємство створило йому перепони щодо користування частиною з вказаних ділянок, а іншу їх частину використовувало у власних цілях, у зв'язку з чим ним було неотримано дохід у розмірі 177 637,20 грн., який, відповідно до норм ЗК України, підлягає стягненню з Підприємства.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2006 р. (суддя Скиданова О.Ю.) позовні вимоги Підприємця задоволено. Рішення мотивовано тим, що Підприємство без правових підстав користувалось земельними ділянками, які орендував Підприємець, отримувавши з цього доходи, та перешкоджало Підприємцю користуватись вказаними ділянками, внаслідок чого він не провів посівні роботи та не отримав відповідного доходу, що є підставою для стягнення такого доходу на підставі норм ЗК України, ЦК України та ГК України.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області, у якій просить вказане рішення скасувати і припинити провадження у справі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення, яке оскаржується, порушив ст. ст. 1, 2, 21, 56 та 80 ГПК України, зокрема не припинив провадження у справі так як орендодавцями земельних ділянок є фізичні особи, які неналежним чином виконали свої обов'язки як орендодавці, зокрема не вказали у договорах оренди земельних ділянок, укладених з Підприємцем, про право Підприємства на посіви озимої пшениці.

Підприємець скористався правом, наданим ст. 111² ГПК України, та надіслав відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить Вищий господарський суд України залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2006 р. -без змін. Відзив обґрунтований тим, що Підприємство без законних підстав використовувало земельні ділянки, яки орендував Підприємець, що позбавило його можливості одержати дохід, а тому місцевий господарський суд у рішенні від 13.02.2006 р. прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи Підприємства і Підприємця, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарським судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Підприємець набув право оренди на:

- земельну ділянку площею 7,74 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 26.02.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 15.12.2003 р., укладений між ОСОБА_4 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 26.03.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_3);

- земельну ділянку площею 7,74 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області (договір оренди земельної ділянки від 15.12.2003 р., укладений між ОСОБА_5 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 26.03.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_4);

- земельну ділянку площею 6,63 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 26.02.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 15.12.2003 р., укладений між ОСОБА_6 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 26.03.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_5);

- земельну ділянку площею 6,63 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 26.02.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 15.12.2003 р., укладений між ОСОБА_7 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 26.03.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_6);

- земельну ділянку площею 7,45 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 19.04.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 23.03.2004 р., укладений між ОСОБА_8 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 19.05.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_7);

- земельну ділянку площею 8,42 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 19.04.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 23.03.2004 р., укладений між ОСОБА_9 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 19.05.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_8);

- земельну ділянку площею 8,42 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 19.04.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 23.03.2004 р., укладений між ОСОБА_10 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 19.05.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_9);

- земельну ділянку площею 7,45 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 19.04.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 23.03.2004 р., укладений між ОСОБА_11 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 19.05.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_10);

- земельну ділянку площею 8,42 га, розташовану на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області, з метою сільськогосподарського використання і виробництва сільськогосподарської продукції, на строк до 19.04.2009 р. (договір оренди земельної ділянки від 23.03.2004 р., укладений між ОСОБА_12 (Орендодавець) та Підприємцем (Орендар) та зареєстрований 19.05.2004 р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру” за НОМЕР_11).

Місцевим господарським судом також встановлено, що:

-надані Підприємством договори оренди земельних ділянок укладені з порушенням вимог ст. 16 Закону України “Про оренду землі” (у редакції, яка діяла на момент їх укладання), якою передбачено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації; вказані договори укладені в одному примірнику, без нотаріального посвідчення та без державної реєстрації, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.07.2004 р., складеним Запорізьким обласним головним управлінням земельних ресурсів;

- 10.10.2005 р. розпорядженням голови Куйбишевської районної державної адміністрації НОМЕР_12 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 р. “Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” створено комісію по визначенню збитків, заподіяних землекористувачу ОСОБА_1 (Підприємцю) та затверджено її склад (далі -Комісія);

- Комісія в акті від 18.10.2005 р. встановила, що:

- в квітні 2004 р. Підприємець, уклавши договори оренди з власниками земельних ділянок, набув право на використання земельних ділянок на території Мар'янівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області в полі НОМЕР_13 (ділянки ІНФОРМАЦІЯ_1), в полі ІНФОРМАЦІЯ_2 (ділянки ІНФОРМАЦІЯ_3), в полі ІНФОРМАЦІЯ_4 (ділянки ІНФОРМАЦІЯ_5), в полі ІНФОРМАЦІЯ_6 (ділянки №ІНФОРМАЦІЯ_7), і на момент набуття цього права Підприємцем зазначені земельні ділянки використовувались Підприємством на підставі договорів, незареєстрованих в установленому порядку;

- 12.06.2004 р. Підприємець, маючи намір засіяти соняшник, прибув на орендовані ним земельні ділянки в полях ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з найманими працівниками, проте директор Підприємства Велікіх Г.В., посилаючись на неправомірність дій Підприємця, перешкодив виконанню посівних робіт;

- земельні ділянки ІНФОРМАЦІЯ_9 в полях ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент передачі їх в оренду Підприємцю були засіяні з осені 2003 р. озимою пшеницею, посів якої здійснено Підприємством на підставі договорів оренди, укладених з власниками земельних часток (паїв), але незареєстрованими в установленому порядку; Підприємець з квітня 2004 р., уклавши договори оренди з власниками державних актів на землю, зазначені земельні ділянки не обробляв, при цьому у відповідних договорах вказано про передачу землі в оренду разом з посівами;

- неодержаний доход, який міг би отримати землекористувач ОСОБА_1 (Підприємець), складає 177 637,20 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що розмір неодержаного доходу, встановлений Комісією, перевірений господарським судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, зокрема, довідок Управління сільського господарства і продовольства Куйбишевської районної державної адміністрації НОМЕР_14, НОМЕР_15.

Відповідно до частини другої ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

П. “д” частини першої ст. 156 ЗК України встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Частиною першою ст. 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Згідно з п. 2 частини другої ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що діями Підприємства було порушено право Підприємця на користування орендованими ним земельними ділянками, внаслідок чого Підприємець поніс збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 177 637,20 грн.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи Підприємства про необхідність залучення до участі у даній справі фізичних осіб, які є орендодавцями за договорами оренди, укладеними з Підприємцем, є необґрунтованими, оскільки мотиви вказаних доводів (неналежне виконання обов'язків орендодавцями) не стосуються предмету цього спору.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ та 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу Приватного будівельного підприємства “АЗОВБУД” на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2006 р. у справі № 22/7 залишити без задоволення, а вказане рішення -без змін.

 

 

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 

           Суддя                                                                          В.І. Шаргало