Справа № 11-547/07                                 Головуючий в 1 інстанції Барчук В.М.

 ст.  185 ч. 1 КК України                         Доповідач в апеляційній інстанції Хомицький  A.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                                                    9 жовтня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хомицького A.M.

суддів Матата О.В.,  Пазюка О.С.

з участю прокурора Калаура О.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 26 липня 2007 року,  яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженка та жителька АДРЕСА_1,  українка,  громадянка України,  з середньою освітою,  не працююча,  розлучена,  інвалід Ш групи,  раніше судима вироком Луцького міського суду від 30 жовтня 2002 року за  ст.  121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі,  звільнена 18 квітня 2007 року умовно-достроково на 2 роки 2 місяці 18 днів , -

засуджена за  ст.  185 ч.1 КК України па 1 (один) рік 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

На  підставі  ст.  71 КК України,  за сукупністю вироків,  шляхом приєднання до покарання,  призначеного за даним вироком,  частково не відбутого покарання за вироком Луцького міського суду від 30 жовтня 2002 року,  остаточно визначено до відбуття 2 (два) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій залишено попередній-тримання під вартою.

Сірок відбуття покарання визначено рахувати з дня постановления вироку та зараховано в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 9 червня 2007 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 15 серпня 2007 року стягнуто з засудженої судові витрати та по справі вирішено долю речових доказів.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку,  колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області , -

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому,  що 8 червня 2007 року,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  знаходячись в кв.АДРЕСА_2,  шляхом вільного доступу,  таємно викрала мобільний телефон «Нокія 6030» з сім картою та гроші,  чим спричинила ОСОБА_2  матеріальну шкоду на загальну суму 791 гри.

В поданій на вирок апеляції засуджена ОСОБА_1,  не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації її дій,  просить пом'якшити обране їй покарання,  врахувавши щире розкаяння,  активне сприяння у розкритті злочину,  повне визнання вини,  повернення мобільного телефону та думку потерпілої,  яка не настоювала на суворому покаранні,  а також те,  що .   вона хворіє та є інвалідом III групи.

В своєму запереченні на апеляцію прокурор,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  погоджується з висновками суду щодо доведеності вини,  правильності кваліфікації дій засудженої та обраного їй покарання,  просить вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача,  який виклав суть вироку і доводи апеляції,  міркування прокурора про залишення вироку без зміни,  дослідивши матеріали справи,  колегія суддів судової палати встановила,  що апеляція засудженої ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину,  за який вона засуджена,  підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка,  яка також ніким не оспорюється.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог  ст.  ст.  50,  65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину,  який відноситься до категорії середньої тяжкості,  особи засудженої,  яка раніше судима та вчинила новий злочин в період умовно-дострокового звільнення,  а також обставини,  яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння,  обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.

Разом з тим,  вірно судом першої інстанції враховано обставини,  що пом'якшують покарання,  в тому числі і ті,  на які посилається апелянт,  тому правильно суд обрав засудженій покарання,  необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин,  підстав для пом'якшення покарання,  про що ставиться питання в апеляції засудженої ОСОБА_1,  колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного і керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України,  колегія суддів судової палати Апеляційного суду Волинської області,  -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 26 липня 2007 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни,  а її апеляцію - без задоволення.