Справа № 22-ц-818/07 Головуючий у 1-й інстанції Чишій С. С.
Категорія 19 Доповідач Карпук А.К.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 жовтня 2007 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Волинської області в складі:
головуючого судді Стрільчука В.А.
суддів Карпук А.К., Здрилюк О.І.
при секретарі Савчук О.В.
участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Любомльського районного суду від 31 липня 2007 року
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся в суд з указаним позовом покликаючись на такі обставини.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2, пошкоджено належний йому автомобіль ВАЗ 21-07, внаслідок чого автомобіль відновлювальному ремонту не підлягає. Такими діями йому заподіяно матеріальної шкоди на суму 13408 грн., що відповідає середній вартості автомобіля такого моделі, а також йому заподіяно моральної шкоди, на відшкодування якої просив стягнути 3 000 грн.
Рішенням Любомльського районного суду від 31 липня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 13 408 грн. матеріальної
шкоди, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 151 грн. 08 коп. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення Любомльського районного суду від 31 липня 2007 року до скасування з наступних мотивів.
Відповідно до п.1 частини І ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції керувався тим, що така шкода була завдана йому з вини відповідача, а розмір заподіяної шкоди стверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Однак, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав автомобіль ВАЗ 21-07, номер кузова НОМЕР_1 в УМВС України у Волинській області, однак не зареєстрував його в органах ДАІ в зв"язку з технічною несправністю. /а.с. 9/
30 жовтня 2007 року відбулося зіткнення належного ОСОБА_1 автомобіля з автомобілем ВАЗ 21-01,НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.
Постановою від 8 листопада 2006 року встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стала поломка правого ричага передньої ходової частини автомобіля ВАЗ 2101, та відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 на підставі ст. 6 п.2 КПК України./ а.с. 5/
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 0071 від 20 червня 2007 року, водій автомобіля ВАЗ 21-01 не мав
об"єктивної можливості виявити несправність нижнього важеля підвіски правого переднього колеса перед початком руху в зв"язку з відсутністю спеціальних знань та спеціальних засобів діагностики. / а.с. 52/
Висновком металознавчої експертизи № 1325 від 11.06.2007 року / а.с. 56-68/ стверджується, що руйнування нижнього важеля автомобіля ВАЗ 21-01 спричинене втомним руйнуванням внаслідок тривалої експлуатації.
При визначенні розміру відшкодування заподіяної позивачу матеріальної шкоди суд виходив з експертної довідки від 6.11.2006 року, згідно з якою вартість автомобіля аналогічної марки становить 13 408 грн./ а.с. 10/, та всупереч вимог ст. 1192 ЦК України, врахував лише думку /вибір/ потерпілого з приводу способу відшкодування шкоди, не врахувавши обставини справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 29 квітня 2005 року позивач придбав автомобіль за 140 грн. , однак не зареєстрував його в установленому порядку в органах ДАІ в зв"язку з його технічною несправністю./ а.с. З, 9/.
У даному судовому засіданні позивач повідомив суду про відсутність доказів, які стверджують про реальну вартість належного йому автомобіля, тому подав довідку про вартість автомобіля аналогічної марки.
Не доведено позивачем і тієї обставини, що належний йому автомобіль внаслідок пошкоджень не підлягає відновлювальному ремонту, або ж, що вартість такого ремонту значно перевищує реальну вартість самого автомобіля, в зв"язку з чим ремонт проводити недоцільно чи економічно невиправдано.
Обґрунтовуючи висновок про відшкодування моральної шкоди суд послався на те, що пошкодження автомобіля позбавило його можливості обслуговувати сина-інваліда, однак, як визнав позивач у даному судовому засіданні, і до дня дорожньо-транспортної пригоди він не використовував для цієї мети автомобіль в зв"язку з технічною несправністю та відсутністю реєстрації в органах ДАІ.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень , тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Любомльського районного суду від 31 липня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.