Справа №22ц-2237                                                                            Головуючий 1 інстанції:

Категорія - 2                                                                                       Карасьова Н.П.

Доповідач - Лісіцина А.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 вересня 2007р.           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Луганської області у складі:

головуючого - Лісіциної А.І.,

суддів: Парінової І.К., Медведєвої Л.П.

при секретарі - Михайловій О. С

розглянувши   у  відкритому  судовому   засіданні   в  м.  Луганську  цивільну  справу  за

апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Алчевського міського суду

Луганської області від 12.04.2007р.

за позовом ОСОБА_1до ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", директора Серговської філії ОСОБА_2про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

У січні 2007р. позивачка звернулась до суду з дійсним позовом. На обгрунтування вимог зазначила, що працювала на посаді контролера енергонагляду Алчевської РЕС Серговської філії ТОВ "ЛЕО" з 21.10.2003р., а наказом від 28.12.2006р. була звільнена з роботи з 17.11.2006р. за прогули без поважних причин. Вважає звільнення незаконним, оскільки з 03.11. по 17.11.2006р. знаходилась на лікарняному, а 20.11.2006р. подала до керівництва заяву про звільнення за власним бажанням. Просила суд поновити її на роботі, стягнути на її користь заробітну плату за вимушений прогул з 18.11.2006р. по дату поновлення на роботі і моральну шкоду у сумі 30000грн.

Оскарженим рішенням позов задоволено частково. Позивачку поновлено на роботі, з директора Серговської філії ОСОБА_2на її користь стягнуто 1538,32грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2006р. по 12.04.2007р., з ТОВ "ЛЕО" - моральну шкоду у сумі 1000грн. та судово-інформаційні витрати.

В апеляційній сказі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи і неправильне вивчення матеріалів справи, просить рішення скасувати частково. В частині поновлення на роботі залишити без змін, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - скасувати, і постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухав доповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність рішення суду в частині визначення розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і розміру моральної шкоди.

Між тим зазначені вимоги є необгрунтованими.

Так суд першої інстанції при розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу керувався нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. за №100 з подальшими змінами і доповненнями (далі -„Порядок).

Відповідно до абз.З п.2 Порядку середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які працювали на підприємстві менш двох календарних

місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяця не враховуються одноразові виплати і виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В матеріалів справи убачається, що за період з вересня 2006р. по жовтень 2006р. позивачка фактично відпрацювала 8 робочих днів, за які їй нараховано 202,-91грн.

Застосовуючи положення п.8 Порядку середньоденна заробітна плата ОСОБА_1за зазначений період становить: 202,91 грн. / 8 днів = 25,36грн.

Таким чином, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за період з 2.011.2006р. по 12.04.20007р. розрахована судом у розмірі 2096,32грн. є правилвною і підстав для її перерахунку колегія суддів не убачає.

Доводи апеляційної скарги щодо збільшення розміру моральної шкоди висновків суду першої інстанції не спростовують. її розмір у еквіваленті 1000грн. є таким, що відповідає розміру середньомісячній зарплаті за час вимушеного прогулу стягнутої з відповідача.

Оскаржене рішення ухвалене з додержанням норм процесуального і матеріального права і підстав для його скасування колегія судів не убачає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.307, ст.ст. 308, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 12.04.2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення. Може бути оскаржена протягом 2-х місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.