Справа № 2- 503 - 2008 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2008 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ДМИТРЕНКО Я.І., ПОЛІЩУК Л.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія” до відділу приватизації Виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкаси, ОСОБА_1 про визнання Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія” звернулося з позовом до відповідача про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно - недійсним, посилаючись на те, що згідно наказу № 15 від 08 лютого 2007 року про доповнення до наказу № 55 від 29 березня 2004 року „Про приватизацію житла ТОВ „ЧПК” у власність громадян” батькові відповідача ОСОБА_2 передано у власність квартиру АДРЕСА_1. Даний наказ був підписаний заступником генерального директора з економіки ТОВ „ЧПК” ОСОБА_3. Наказом № 474 від 13 грудня 2004 року про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника генерального директора з економіки не вказано про те, що він має право підписувати накази ТОВ „ЧПК”. Це саме зазначено і в Статуті товариства від 22 липня 2003 року. В пункті 5.8. Статуту зазначено, що лише генеральний директор має право видавати накази, розпорядження та затверджувати нормативні акти.
28 березня 2007 року ОСОБА_2 Соснівський райвиконкомом було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно АДРЕСА_1. Позивач вважає, що дане Свідоцтво видане з порушенням Статуту ТОВ „ЧПК” та норм чинного законодавства, а тому має бути визнане судом недійсним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити.
Представник Відділу приватизації Соснівського райвиконкому в судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного та цивільно-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що будинок для малих сімей АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія”.
На підставі ордеру № 180 від 16 березня 1999 року, виданого ТОВ „ЧПК”, ОСОБА_2 на склад сім'ї з двох осіб було видано ордер на заселення в квартиру АДРЕСА_1. 07 травня 1999 року ОСОБА_2 був зареєстрований в даній квартирі, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України, виданого на його ім'я, та по квартирною кварточкою форми № 17.
В лютому 2007 року до ТОВ „ЧПК” звернувся ОСОБА_2 з-приводу приватизації квартири АДРЕСА_1.
Після сплати боргів за комунальне обслуговування перед ТОВ „Черкаська продовольча компанія”, 08 лютого 2007 року на ім'я ОСОБА_2 було видано наказ № 15 про доповнення до наказу № 55 від 29 березня 2004 року „Про приватизацію житла ТОВ „ЧПК” у власність громадян”.
02 березня 2007 року між ОСОБА_2. та ТОВ „ЧПК” було укладено договір комунального обслуговування № 383 від 02 березня 2007 року на обслуговування спірної квартири, а 28 березня 2007 року ОСОБА_2. Соснівським райвиконкомом м. Черкаси було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 02 квітня 2007 року. Правонаступником після смерті ОСОБА_2. є його син ОСОБА_1.
Посилання позивача на те, що наказ про передачу у власність ОСОБА_2. квартири АДРЕСА_1 підписаний особою, яка не мала на це повноважень, суд оцінює критично, виходячи з наступного.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсний.
Абзацом 2 частини 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами. довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Позивачем не надано доказів, що наказ на підставі якого видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, підписаний саме заступником генерального директора товариства з економіки ОСОБА_3. Будь-які документи з даного приводу в матеріалах справи відсутні. Доводи позивача грунутються лише на усних поясненнях представника ТОВ „ЧПК”.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів того, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 149 від 28 березня 2007 року, видане з порушенням Статуту ТОВ „ЧПК” та норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,60,212,214-215,218 ЦПК України, 204, 207, 328 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Товариству з обмеженою відповідальністю „Черкаська продовольча компанія” в задоволенні позову - відмовити. .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: