УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/3714/2012Головуючий суду першої інстанції:Тімофеєва Г.О.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Бондарєв Р. В.
"11" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБондарева Р.В.
СуддівСинельщікової О.В. Яковенко Л.Г.
При секретаріГуляєвій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2011 року ПАТ «Марфін банк», яке є правонаступником ВАТ «Морського транспортного банку», звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 квітня 008 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кошти у вигляді непоновлювальної лінії у сумі 31968,76 доларів США на строк до 24.04.2028 р. зі сплатою 11,9 %. Згідно з умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_7 зобов'язалася на умовах, в розмірі та в строки, встановлені Кредитним договором, повернути кредит, сплатити відсотки та інші платежі. Проте ОСОБА_7 були порушені умови кредитного договору, через що виникла заборгованість, яка станом на 26.05.2011 р. становить 268400,03 грн. На забезпечення виконання кредитного договору Банк уклав з відповідачами ОСОБА_9 та ОСОБА_8 договори поруки, згідно до яких відповідачі взяли на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням боржника, які витікають із умов кредитного договору. Також між позивачем і відповідачем ОСОБА_7 в якості забезпечення зобов'язання був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідач передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,1010 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,1009 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 268400,03 грн. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути понесені судові витрати.
Заочним рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2012 року позов ПАТ «Марфін банк» задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Марфін банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 268400,03 грн., а в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,1010 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,1009 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного майна на публічних торгах, за початковою ціною, попередньо визначеною незалежним експертом. Вирішено питання щодо поділу судових витрат.
На вказане рішення відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій просять його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено незаконно та необґрунтовано, з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначають, що суд першої інстанції не перевірив правильність розрахунку суми боргу, справу розглянув у їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Банку, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач ОСОБА_7 порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення суми боргу з позичальника та поручителів, звернення стягнення на предмет іпотеки.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.04.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Марфін банк», та ОСОБА_7 укладений кредитний договір у вигляді непоновлювальної лінії у сумі 31968,76 доларів США строком до 24.04.2028 р., зі сплатою 11,9 %. річних. До цього кредитного кредиту 21.07.2010 р. була укладена додаткова угода № 1, якою були змінені умови кредитного договору.
24.04.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_9 укладений договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язанням боржника, які випливають із умов кредитного договору. До цього договору 21.07.2010 р. була укладена додаткова угода № 1, якою були змінені умови кредитного договору.
21.07.2010 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_8 укладений договір поруки, відповідно до якого остання взяла на себе зобов'язання відповідати перед позивачем по зобов'язанням боржника, які випливають із умов кредитного договору
Також 24.04.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений договір іпотеки, за умовами якого виконання зобов'язань ОСОБА_7 забезпечується предметом іпотеки: земельною ділянкою, площею 0,1010 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7 на підставі державного акту від 18.01.2007 року та земельною ділянкою, площею 0,1009 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7 на підставі державного акту серії ЯЖ №542108. До цього договору 21.07.2010 були внесені зміни відповідно до договору про внесення змін № 1 за реєстровим № 1761.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 були порушені умови кредитного договору, через що виникла заборгованість перед ПАТ «Марфін банк», яка станом на 26.05.2011 року загалом становить 268400,03 грн. та складається з заборгованості по кредиту у сумі 217161,99 грн.; заборгованості по відсоткам у сумі 46953,26 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту і процентів у сумі 3614,57 грн.; штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору у сумі 670,21 грн.
Приписи статей 526, 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом наслідки.
Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки.
Відповідно до пункту 18.8.2 іпотечного договору у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Порядок такого способу визначається цим договором та діючим законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Статтею 39 зазначеного Закону передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. Відповідно до частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
З урахуванням вказаних обставин справи, вимог ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув солідарно з відповідачів суму заборгованості за невиконання кредитних зобов'язань у розмірі 268400,03 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1010 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,1009 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності ОСОБА_7
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд не перевірив правильність розрахунку заборгованості, колегія суддів не сприймає, оскільки доказів про невідповідність суми боргу стягнутій з них сумі відповідачі суду апеляційної інстанції не надали.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідачів, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Доказів про те, що судом неправильно вирішено справу і це пов'язано з неявкою відповідачів або неповідомленням їх про час та місце розгляду справи до суду, не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.
Заочне рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.
Бондарев Р.В. Синельщікова О.В. Яковенко Л.Г.