Справа №406/271/2012

Провадження №2/406/399/2012

Р І Ш Е Н Н Я

11 червня 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

в складі:

головуючого - судді Дігтярь Н.В.

при секретарі -Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору поруки, звернення стягнення, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

В суд звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк»з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору поруки, звернення стягнення, виселення та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що 28.12.2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу був виданий кредит у розмірі 37875,00грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 22.12.2022року. Відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та у порядку, встановлених договором. Але своє зобов'язання відповідач виконав частково і станом на 06.10.2011року заборгованість відповідача становить 84561,60грн. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між позивачем та відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, а між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки, згідно якого позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо зобов'язання будуть не виконані. Оскільки зобов'язання по договору не виконані, просить суд в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, виселити відповідачів та інших осіб які зареєстровані та або проживають у квартирі розташований за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині визнання дійсним договору іпотеки не підтримав, позовні вимоги про звернення стягнення на майно, виселення та зняття з реєстрацій фізичних осіб підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, доповнив, що строк погашення кредиту становить 28 грудня 2022р. Прострочена заборгованість складає за тілом кредиту 327грн., за відсотками-31605грн.45коп. Відсоткову ставку було банком збільшено на підставі умов кредитного договору двічі: 28 липня 2008р з 15 до 25,8 відсотків та з 01 лютого 2009р з 25,8 до 30 відсотків, про що відповідачу направлялись повідомлення.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що Банк в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку, тому з квітня 2009р він перестав платити щомісячні платежі. В спірному будинку мешкає його брат ОСОБА_4, а зареєстровані брат та він.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_1, дослідивши докази по справі, вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за наступними підставами:

28 грудня 2007року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DZV0GІ0000004391, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 37875,00грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 22 грудня 2022року.

Банком було двічі збільшено відсоткову ставку на підставі умов кредитного договору: з 28 липня 2008р з 15 до 25,8 відсотків та з 01 лютого 2009р з 25,8 до 30 відсотків, про що відповідачу направлялись повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України - за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно умов кредитного договору, погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка скаладається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно ст.526 ЦК України -зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства...

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: видав відповідачу кредит у розмірі 37875,00грн.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 06.10.2011року за ним утворилася загальна заборгованість по кредитному договору 84561,60грн, яка складається з: заборгованості за кредитом -36790,85грн, заборгованості по процентам за користування кредитом -25278,33грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -14805,00грн, штраф (процентна складова) -7687,42грн.

Прострочена заборгованість на день розгляду справи, за повідомленням представника позивача, складає: за тілом кредиту 327грн., за відсотками-31605грн.45коп.

В забезпечення виконання зобов'язаннь за кредитним договором № DZV0GI0000004391 від 28 грудня 2007року, між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 28 грудня 2007 року був укладений договір іпотеки № DZV-GI0000004391, згідно якого відповідач ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 лютого 2004року.

Позивач прохає визнати дійсним договір іпотеки№ DZV-GI0000004391 від 28 грудня 2007р, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, тоді як вказаний договір від 28 грудня 2007р укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не є стороною за вказаним договором. Крім того, договір іпотеки не оспорюється ні ОСОБА_3, ні ПАТ КБ «ПриватБанк», тим самим, відсутній предмет спору і позовні вимоги про визнання його дійсним безпідставні.

Позивач посилається на те, що відповідно до умов договору іпотеки, позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Відповідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»- у разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В своїх позовних вимогах позивач прохає звернути стягнення на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем та вчинення інших дій необхідних для укладання договору купівлі-продажу квартири.

Вказані позовні вимоги не підлягають також задоволенню за декількома підставами. По-перше, позивач прохає звернути стягнення на квартиру, розташовану в с.Верхівцево, Верхньодніпровського району, тоді як населеного пункту «село Верхівцево»у Верхньодніпровському районі не існує. За умовами Договору іпотеки- предметом вказаного договору є квартира, розташована в місті Верхівцеве Верхньодніпровського району. По-друге -за своєю суттю вимога про звернення стягнення на квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом за своєю суттю є наданням судом Банку доручення від імені іпотекодавця та від імені позичальника на реалізацію майна, що до повноважень суду не входить. Позивачем також не вказано, що він має на увазі під поняттям «укладанням договору купівлі-продажу квартири будь-яким способом».

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку»- одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»- звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Оскільки не підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення на майно, яким є квартира, не підлягають задоволенню і вимоги про виселення відповідачів, та інших осіб, дані яких не вказано в позовних вимогах, та зняття їх з реєстрації в квартирі за адресою, знову село Верхівцево, Леніна 58 кв.1, тому як такого населеного пункту не існує, і предметом іпотеки квартира в селі Верхівцеві не є.

Керуючись ст.ст.10,60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк»в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним договору поруки, звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отримання кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, виселення відповідачів та інших осіб які зареєстровані та або проживають у квартирі АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які проймали участь у справі, але не були присутніми при оголошенні рішення -протягом десяти днів з дня отримання ними копії судового рішення.

Головуючий -