Справа № 11-425/12 провадження № 11/2590/425/2012 Головуючий у І інстанції Жовток Є.А.
Категорія - ст. 296 ч. 2 Доповідач Акуленко С. О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіАкуленко С. О.
суддів Навозенко Л.С., Заболотного В.М.
з участю прокурора Басюка С.В.
адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2012 року,
Цим вироком
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Ріпки Чернігівської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
Засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до 1(одного) року позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Вишневе Ріпкинського району Чернігівської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, проживаючого в АДРЕСА_2, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,
Засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до 1(одного) року позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в якості відшкодування моральної шкоди 7500 грн.
Речові докази залишені в розпорядженні законного володільця ОСОБА_4
Судом встановлено, що 05.11.2011 року близько 03 години ОСОБА_6, в групі осіб з ОСОБА_5, обоє перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні кафе "Транзит", розташованому по вул. Шевченка, 166 в смт. Ріпки Чернігівської області, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка виразилася в нецензурній лайці, порушенні нормальної роботи кафе, явній неповазі до загальноприйнятих норм поведінки, влаштували сварку з ОСОБА_4, під час якої ОСОБА_6 штовхнув потерпілого в область грудної клітки, внаслідок чого останній впав на підлогу.
Продовжуючи свої умисні дії, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства та проявляючи особливу зухвалість, на стоянці для транспортних засобів перед приміщенням кафе "Транзит", ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_4 в область грудної клітини, внаслідок чого потерпілий упав, а ОСОБА_5 в групі осіб з ОСОБА_6, завдали ОСОБА_4 удари в область голови, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_5 подав апеляцію, в якій не оспорюючи правильності вироку щодо встановлення обставин справи, кваліфікації, зазначив, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та його особі. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що суд не врахував його освіту, перебування у шлюбі та наявність дитини, стан здоров'я матері, активне сприяння слідству. Крім того зазначає, що суд не правильно застосував норми Кримінального кодексу при призначенні покарання. Просить вирок щодо нього змінити та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком в один рік.
Захисником ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 також подана апеляція в якій вважає, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував всі обставини, що пом'якшують покарання, а саме: визнання вини у скоєному злочині, має постійне місце проживання, неофіційно працює, позицію потерпілого та прокурора в суді першої інстанції. Вважає, що призначене покарання не відповідає особі ОСОБА_6 та є несправедливим через його суворість, тому просить вирок суду відносно ОСОБА_6 змінити у бік пом'якшення - шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того вважає вирок безпідставним в частині задоволення цивільного позову, оскільки ОСОБА_5 моральна шкода відшкодована в повному обсязі тому просить відмовити у задоволенні цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_5 який у судових дебатах та останньому слові просив задовольнити його апеляцію, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, врахувавши його щире каяття, публічне вибачення перед потерпілим та відшкодування йому шкоди, адвоката ОСОБА_3, який також просив задовольнити подану ним апеляцію, пом'якшити призначене ОСОБА_6 покарання застосувавши ст. 75 КК України та відмовити у задоволенні цивільного позову, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, оскільки при призначенні покарання суд урахував усі обставини на які посилаються апелянти у своїх апеляціях, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Висновок суду про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Доводи апеляцій засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_3 про суворість призначеного засудженим покарання позбавлені підстав.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що місться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а рішення суду, відповідно до цієї постанови, про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Місцевий суд призначив покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в межах санкції інкримінованої засудженим статті з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про їх особи, сімейного стану та ставлення до скоєного. Обидва засуджених після вчинення злочину притягувалися до адміністративної відповідальності: ОСОБА_6 за появу в громадських місцях у нетверезому стані, ОСОБА_5 - за дрібне хуліганство. Враховано також обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, на думку колегії суддів, призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання, є справедливим і необхідним для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів. Таке покарання відповідає загальним засадам, визначеним ст. 65 КК України, оскільки судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх особи та обставини справи, в тому числі й ті, на які посилається захисник та засуджений ОСОБА_5 у своїх апеляціях.
Згідно ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Проте, перевіркою матеріалів справиё колегія суддів не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання про розмір заподіяної злочином потерпілому моральної шкоди, суд врахував, що були заподіяні тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, чим завдано моральних страждань. Суд врахував і матеріальний стан засудженого та принцип об'єктивності, справедливості та розумності при визначенні морального відшкодування, тому обґрунтовано прийняв рішення про стягнення 7500 грн. Колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку в цій частині.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - без зміни.
СУДДІ:
Навозенко Л.С. Акуленко С.О. Заболотний В.М.