Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1201/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний В.В.

Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) Доповідач Карпенко О. Л.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого -Карпенка О.Л.,

суддів -Кривохижі В.І., Черниш Т.В.,

при секретарі -Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про звільнення майна з-під арешту та виключення відомостей про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

31 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції. Вказуючи на те, що за постановою слідчого СВ «ОЗ»СУ УМВС в Кіровоградській області від 4 липня 2009 року було накладено арешт на належні їй на праві власності квартири: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. Відповідні відомості щодо накладення обтяження на ці квартири, з зазначенням, що їх власником є ОСОБА_3, за заявою УМВС України в Кіровоградській області внесені до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 5 серпня 2009 року. Посилаючись на те, що вона не має жодного відношення стосовно розслідуваних відносно ОСОБА_3 кримінальних справ а тому накладення арешту на її особисте майно порушує її права власника щодо володіння, користування та розпорядження майном. Позивачка просила зняти (звільнити) з-під арешту зазначені квартири, виключити є Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна накладене на її майно обтяження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2012 року позов задоволено повністю. Звільнено з-під арешту, накладеного на підставі постанови б/н від 04 липня 2009 року СВ "ОЗ" СУ УМВС України в Кіровоградській області, належні позивачці на праві власності квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, виключено з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону - арешт на ці належні позивачці квартиру.

Не погоджуючись з рішенням суду, Управління МВС України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та відмовити в позові. Зазначено, зокрема, що арешт на квартири накладено слідчим на виконання норм ст. 125 КПК України. Оскарження дій слідчого здійснюється в рамках кримінального судочинства. Суд в межах цивільного судочинства дав оцінку дій слідчого по кримінальній справі та визнав його дії протиправними тим самим порушив правила юрисдикційності. Крім того суд вирішив справу без залучення до участі у справі цивільних позивачів у кримінальній справі, в забезпечення вимог яких було накладено арешт на спірне майно. Порядок скасування арешту накладеного слідчим регламентовано ст. 126, 324 КПК України та відноситься до компетенції слідчого або суду, в залежності від стадії кримінального процесу в якій вирішується це питання.

Позивачка подала письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказала на те, що на її погляд рішення суду є законним і обґрунтованим. Натомість апеляційна скарга не містить даних про те в чому полягає незаконності необґрунтованість рішення, які норми права порушені судом. Твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що її вимоги підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства є невірними оскільки вона звернулася за захистом свого цивільного права.

Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання особисто не з'явилася.

Представник позивачки ОСОБА_1. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Відповідач Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція свого представника в судове засідання не направила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, УМВС України в Кіровоградській області, також свого представника в судове засідання не направила.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріалами справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що згідно нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2008 року позивачка по справі являється власницею квартири АДРЕСА_2.

Крім того, згідно нотаріально посвідченого і зареєстрованого договору дарування квартири від 17 березня 2009 року, позивачка також являється власницею квартири АДРЕСА_1.

04 липня 2009 року в межах досудового слідства по кримінальній справі № 24-396 (61-0187) порушеній відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчим СВ "ОЗ" СУ УМВС України в Кіровоградській області ст. лейтенантом міліції Ляпун О.В. винесено постанову про накладення арешту на майно та цінності ОСОБА_3

За заявою СУ УМВС України в Кіровоградській області та на підставі вказаної постанови слідчого 05 серпня 2009 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстровано арешт квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, власником яких вказано ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з недоведеності відповідачем Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією правомірності накладення арешту на майно позивачки та законність реєстрації відомостей про обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися повною мірою неможна так, як суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належить право володіння користування та розпорядження своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений свого права, чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених законом.

Нормами Цивільним Кодексом України передбачені засади та способи захисту права власності.

Відповідно до пп. 4,5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Виходячи з того, що спір виник з приводу порушення прав власності позивачки на нерухоме майно, арешт на яке було накладено слідчим в рамках кримінальної справи, усунення якого вона вимагає шляхом звільнення майна з-під арешту та виключення відомостей про арешт з Реєстру, суд дійшов до правильного висновку, що зазначений спір є цивільно-правовим і відповідно до ст.15 ЦПК підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що питання про зняття арешту підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 324 КПК.

Однак, визнавши ОСОБА_3 і Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію, до яких заявлено позов, належними відповідачами по справі, суд залишив поза увагою, що постанова слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС від 4 липня 2009 року про накладення арешту на майно та цінності ОСОБА_3 прийнята з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна та можливого в майбутньому заявленого цивільного позову.

Суд не перевірив заперечення третьої особи в частині залучення до участі у справі всіх належних відповідачів (а.с. 61 -62) та не врахував роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених в п.4 зазначеної постанови №6 від 27 серпня 1976 року, про те, що відповідачами в справах зазначеної категорії є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а у випадках, коли опис провадиться для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, - відповідна державна податкова інспекція.

Як вбачається з постанови слідчого СВ "ОЗ" СВ УМВС України в Кіровоградській області ст. лейтенанта міліції Ляпун О.В. від 04 липня 2009 року багатоепізодна кримінальна справа № 24-396 (61-0187) об'єднана в одне провадження з іншою кримінальною справою № 80-1083 за якою підозрюваним також являється ОСОБА_3 Об'єднаній кримінальній справі присвоєно спільний номер 80-1083.

По цій кримінальній справі заявлено цивільні позови 71 особою на загальну суму 11 356 470 грн. 67 коп.

Розглядаючи справу, суд не виконав вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК та не вирішив питання про залучення до участі у справі всіх осіб на користь яких накладено арешт на належне позивачці майно. Задовольнивши позов суд фактично вирішив питання про права цих осіб.

Апеляційний суд відповідно до засадницьких принципів цивільного процесу не має права на стадії апеляційного провадження залучати до участі у справі інших осіб.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 лютого 2012 року і ухвалити нове рішення.

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про звільнення майна з-під арешту та виключення відомостей про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: