справа № 0670/1951/12
категорія 10.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іваненко Т.В. ,
при секретарі - Духновській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 4000,30 грн.,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 р. в сумі 4000,30 грн. Оскільки відповідач не сплатив заборгованість, позивач просить стягнути на його користь вказану суму.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі. Позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки до суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 6 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З п. 3 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону вбачається, що базою для нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний страховий внесок - це сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати чи доходу.
Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок для платників фізичних осіб підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування встановлюється у розмірі 34,7 % визначеної п.3 ч. 1 ст.7 вищевказаного Закону, тобто мінімального страхового внеску.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності є платниками єдиного внесу. За даними особової картки платника страхувальник являється фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування - "фіксований податок."
Платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Суми єдиного внеску, сплаченого, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Отже, базовим звітним періодом для таких платників є календарний рік.
Відповідачем не сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску за 2011р. Сума заборгованості стверджується звітом про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (а.с.7). У зв'язку з цим, на основі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на її адресу позивачем направлено вимогу" 78-Ф. Вказану вимогу відповідач отримала 18.02.2012 р., на суму 4000,30 грн. (а.с. 9, 10).
Відповідачем, в порушення вказаної норми, єдиний внесок вчасно не сплачено, та на момент розгляду справи його заборгованість перед Пенсійним фондом становить 4000,30 грн.
Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати стягненню не підлягають відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 р. в сумі 4000,30 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Т.В. Іваненко