ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-27/5035-2012 11.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА
Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія
"Інго Україна"
третя особа ОСОБА_1
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 28 235, 00 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю 20.01.2012 року;
від відповідача не з'явились;
від третьої особи не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 28 235, 00 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.04.2009 року в районі будинку № 120 по пр. Леніна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Пежо, д/н НОМЕР_1, під керуванням гр. ОСОБА_1 та автомобіля марки Чері, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винної в ДТП - гр. ОСОБА_1 станом на момент даної ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1. Розгляд справи призначено на 21.05.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2012 року подав витребувані ухвалою суду докази та підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2012 року подав письмовий відзив на позов з доказами та заперечував проти позовних вимог з підстав того, що останньому разом із заявою на виплату страхового відшкодування не було надано доказів на підтвердження вини гр. ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, у зв'язку із чим станом на день розгляду даної справи 90-денний строк для виплати страховиком (відповідачем) страхового відшкодування не сплив, тобто права позивача відповідачем жодним чином не порушені відповідачем. Крім того відповідач зазначив, що не погоджується із стягненням з останнього страхового відшкодування у розмірі, що перевищує встановлений полісом ВС/630295 ліміт відповідальності страховика.
Представник третьої особи у судове засідання 21.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2012 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 21.05.2012 року відкладено розгляд справи до 11.06.2012 року.
07.06.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача, згідно яких зазначалося, що ПрАТ "СК "АХА Страхування" 18.01.2012 року було направлено на адресу ПрАТ «АСК «Інго Україна»постанову суду, якою гр. ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні ДТП, що відбулася 03.04.2009 року. До того ж, позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача 24 990, 00 грн. Заява обґрунтована тим, що відповідно до полісу ВС/630295 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким станом на момент ДТП була застрахована відповідальність гр. ОСОБА_1, ліміт відповідальності страховика склав 25 500, 00 грн., розмір франшизи -510, 00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2012 року підтримав подану 07.06.2012 року заяву про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Так, розмір позовних вимог складає 24 990, 00 грн.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 11.06.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З довідки про дорожньо-транспортну пригоду, виданої від 24.04.2009 року УДАІ УМВС України в Миколаївській області ВОМ ДТП та дізнання ВДАІ з ОАТ м. Миколаєва та Постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.05.2009 року по справі № 3-9-22532009 р. вбачається, що 03.04.2009 року біля 10.45 год. в районі будинку № 120 по пр. Леніна гр. ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Пежо, д/н НОМЕР_1, в порушення пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрала безпечну швидкість руху, не дотрималась безпечної дистанції, скоїла зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем Чері, д/н НОМЕР_2, який продовжив рух та скоїв зіткнення з зупинившимся попереду автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_3, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.05.2009 року по справі № 3-9-22532009 р. гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нєї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Чері, д/н НОМЕР_2, був застрахований на підставі договору страхування № ИБ 2136881/05АК від 30.03.2009 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»), за договором страховик, та гр. ОСОБА_4, за договором страхувальник.
Із матеріалів справи вбачається, що 08.05.2009 року було проведено автотоварознавче дослідження (висновок № 030/04-09 про проведення незалежної оцінки (акт автотоварознавчого дослідження)), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Чері, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 44 000, 00 грн.
Як вбачається із страхового акту № 4117/09/05/15 від 05.08.2009 року, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було вирішено виплатити страхове відшкодування у розмірі 28 235, 00 грн.
На виконання умов договору страхування № ИБ 2136881/05АК від 30.03.2009 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 28 235, 00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 12423 від 06.01.2009 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_1, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України, став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вина гр. ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, тому, остання є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Чері, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
При цьому, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що станом на момент ДТП між гр. ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна») було укладено поліс ВС/630295 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу - автомобіль Пежо, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза -510, 00 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України, у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків, з вирахуванням встановленої полісом франшизи у розмірі 510, 00 грн., оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.
У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»з вимогою про сплату страхового відшкодування на користь позивача у порядку регресу (вих. лист № 893АР від 16.12.2011 року), що підтверджується наданим до справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 1132914.
Згідно п. п. 35.1, 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Відповідно до п. п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ); у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
На підтвердження отримання ПрАТ «АСК «Інго Україна»заяви про страхове відшкодування із доданими до неї документами, позивач надав до позовних матеріалів повідомлення про вручення поштового відправлення № 1132914, відповідно до якого відповідачеві 29.12.2011 року були вручені зазначені документи.
При цьому, у судовому засіданні відповідач зазначав про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування посилаючись на те, що останньому разом із заявою на виплату страхового відшкодування не було надано доказів на підтвердження вини гр. ОСОБА_1 у скоєнні ДТП.
Не погоджуючись із доводами відповідача позивач пояснив, що 18.01.2012 року вихідним листом № 893/1 АР надіслав на адресу відповідача додаток до регресної вимоги із постановою суду, якою встановлено вину гр. ОСОБА_1
На підтвердження зазначеного позивач надав суду реєстр листів на відправку від 18.01.2012 року та фіскальний чек № 1187 від 18.01.2012 року.
Таким чином, у відповідності до положень ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», відповідачеві належало здійснити виплату страхового відшкодування на користь позивача до 17.04.2012 року.
Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 24 990, 00 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача. При цьому, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Подаючи позов, позивач просив суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 28 235, 00 грн. Однак, в судовому засіданні позивач відмовився від невірно нарахованої частини позовних вимог у розмірі 3 245, 00 грн. Тому, на позивача покладається обов'язок сплати судових витрат в частині вимог, від яких позивач відмовився; відповідачеві належить сплатити судові витрати в частині задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33; ідентифікаційний код: 16285602) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1 424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) грн. 57 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання: 18.06.12 р.