ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 р. | № 8/142-2326 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого Н.О. Волковицької Л.І. Рогач |
за участю представників: |
позивача | не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) |
відповідача | Гонта М.С. –дов. від19.06.2006 року |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року |
у справі | № 8/142-2326 господарського суду Тернопільської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” |
про | стягнення 7308,60 грн. |
за зустрічним позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” |
про | стягнення 25000 грн. моральної шкоди |
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” про стягнення заборгованості за договором від 06.10.2004 року № 49 в сумі 7308,60 грн., яка складається з 6662,50 боргу, 552,99 грн. інфляційних витрат, 93,11 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань, передбачених вказаним договором, щодо оплати вартості участі останнього в Всеукраїнському конкурсі “Бариста”, який позивач відповідно до своїх зобов’язань організував та провів.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” звернулося до господарського суду Тернопільської області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” про стягнення 25000 грн. моральної шкоди.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням позивачем за первісним позовом умов зазначеного договору, а саме: незабезпечення в повному обсязі рекламної підтримки, яка передбачалась домовленістю, трансляція на радіо “Мелодія” та “Перший національний радіоканал” проводилась без озвучення торгової марки “R.A.I.V. ESPRESSO”, яка належить відповідачу за первісним позовом, як одного із спонсорів Всеукраїнського конкурсу “Бариста”; розбіжності щодо домовленостей по кількості розміщень і об’єму публікації в пресі; в журналах “Мир продуктов” та “Продукти питания” допущені помилки при друкуванні зазначеної торгової марки –замість “R.A.I.V. ESPRESSO” надруковано - “R.A.V. I. ESPRESSO”. Такі неточності негативно відобразились на іміджі та діловій репутації останнього, чим завдали моральної шкоди в вказаній сумі.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.10.2005 року (суддя Жук Г.А.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року (судді: Новосад Н. –головуючий, Михалюк О., Мельник Г.), позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” 6662,50 грн. боргу, 552,99 грн. інфляційних збитків, 93,11 грн. річних, 220 грн. в повернення судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові рішення в частині задоволення первісного позову обґрунтовані статтями 509, 525, 526, 550, 625 Цивільного кодексу України; встановленими фактичними обставинами справи, що визначають зміст взаємних зобов’язань сторін за договором, порядок, строки та умови їх виконання; доведеністю заборгованості відповідача за первісним позовом. В частині відмови в задоволенні зустрічного позову судові рішення, з посиланням на статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю зустрічних позовних вимог та відсутністю підстав для висновку про порушення договірних зобов’язань позивачем за первісним позовом.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” відзив на касаційну скаргу не надало, правом на участь представника в судовому засідання не скористалося.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.”, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами у справі 06.10.2004 року укладено договір № 49, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” (організатор за договором) зобов’язалося організувати та провести Всеукраїнський конкурс “Бариста”, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” (учасник за договором) оплатити вартість участі в конкурсі. Предметом договору сторони визначили правовідносини сторін, які виникають у зв’язку з організацією і проведенням вказаного конкурсу на ІІІ Міжнародному Фестивалі вина та професійної майстерності “Винофест - 2004”, учасник оплачує свою участь в конкурсі, організатор приймає роботи учасників, що будуть брати участь в конкурсі. Відповідно до пункту 2 договору учасник прийняв на себе обов’язки –допомогти в проведенні конкурсу та оплатити вартість участі в ньому відповідно до виставленого організатором рахунку, шляхом перерахування коштів в сумі 13326 грн. (пункт 3 договору).
Судами досліджені належним чином засвідчені копії платіжних доручень від 22.10.2004 року на суму 1000 грн. та від 27.10.2004 року на суму 5662,50 грн. про оплату участі в конкурсі на підставі виставленого організатором рахунку № СФ-0000041 та встановлено, що на виконання умов зазначеного договору учасник перерахував на рахунок організатора 6662,50 грн. Таким чином заборгованість учасника перед організатором склала 6662,50 грн.
Судом також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер-Класс” 24.12.2004 року звернулося до Товариство з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” з претензією (вимогою) про оплату зазначеної заборгованості по договору, яка залишилась без задоволення.
Відповідно до пункту 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно статті 525 зазначеного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, господарські суди, дослідивши вказані обставини справи, встановивши неналежне виконання ТОВ “Р.Е.Й.В.” зобов’язань щодо оплати участі в конкурсі, в порушення вимог пунктів 2, 3 договору та положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, дійшли законних і обґрунтованих висновків, що сума основного боргу доведена і складає 6662,50 грн. Також суди правомірно застосували положення статті 625 Цивільного кодексу України з підстав прострочення ТОВ “Р.Е.Й.В.” виконання грошового зобов'язання.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, господарські суди, надавши належну оцінку договору, дослідивши подані ТОВ “Р.Е.Й.В.” в обґрунтування своїх вимог докази, врахувавши положення статей, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України правомірно зазначили, що зобов’язання між сторонами у справі щодо розміщення торгівельної марки останнього у періодичних виданнях та інших засобах інформації не підтверджені належними доказами. Крім того судами встановлено, що змін до договору від 06.10.2004 року № 49 щодо уточнення обов’язків сторін, сторони не вносили, додатків до договору та перелік рекламної підтримки учасника сторони не укладали.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку статей 43, 84, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували зобов’язальні відносини сторін, що в силу статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України виникли та існували між сторонами на підставі договору; дослідили обставини виконання сторонами зобов’язань по вказаному договору; врахували положення вищезазначених норм законодавства у зв’язку із чим дійшли законних висновків про доведеність та обґрунтованість первісних позовних вимог та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, правомірно задоволено первісний позов та законно відмовлено в задоволенні зустрічного позову.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої заявником апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався відповідач за первісним позовом в обґрунтування своїх заперечень против позову, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Р.Е.Й.В.” залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року у справі № 8/142-2326 господарського суду Тернопільської області та рішення господарського суду Тернопільської області від 04.10.2005 року залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач