Справа № 2/0121/1080/2012
Справа № 2/121/1080/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2012 року
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді -Самойлової О.В.,
при секретарі -Джалілові А.Д.,
за участю позивача -ОСОБА_1,
відповідача -ОСОБА_2,
представника відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання за ним право особистої власності на майно, вартість якого складає 71228,87 грн., відповідачу ОСОБА_2 виділити майно, вартість якого складає 71228,87 грн.
Вимоги мотивовані тим, що позивач знаходився у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 07 червня 1996 року по 21 жовтня 2009 року, під час сумісного життя вони почали будівництво трьох будинків, придбали меблі та побутову техніку, а саме: м'ясорубку вартістю 622,10 грн., конвектор вартістю 9280,00 грн., витяг „Turbo" S601/50F 1M (s/s) вартістю 342,00 грн., сервант „Араміс" вартістю 1554,00 грн., передпокій „Рата", вартістю 1050,00 грн., передпокій „Рата" № 2, вартістю 1050,00 грн., крісло „Танаго" вартістю 900,00 грн., холодильник Haier HRF-250КА -3 шт., вартістю 4200,00 грн., холодильник „ARDO" FMP22-1, вартістю 1299,20 грн., шафи „Опал" -4 шт., вартістю 1920,00 грн., столи „Класик" -2 шт., вартістю 1350,00 грн., жалюзі вартістю 961,85 грн., пральну машину „Haier" НК1000 вартістю 1652,00 грн., холодильник Haier HRF-250КА, вартістю 1414,50 грн., шафи „Опал" -4 шт., вартістю 1920,00 грн., холодильник „ARDO" вартістю 1524,00 грн., передпокій „Ерік" 110 вартістю 1180,00 грн., холодильник „ARDO" DP24SF -3 шт., вартістю 4587,00 грн., Base MF3228 вартістю 1405,00 грн., кондиціонер „Arvin" AF MS7YCL вартістю1456,00 грн., спліт-систему„Arvin" вартістю 2020,00 грн., ліхтар вартістю 21,00 грн., сотейник вартістю 89,00 грн., каструлю „Simax"62 вартістю 37,00 грн., чайник „Braun" WK вартістю 214,00 грн., ніж „VINZER Chef" вартістю 260,00 грн., Iron/C ROWENTA D вартістю 337,00 грн., м'ясорубку RANA вартістю 498,00 грн., кондиціонер „Arvin" AF MS7YCL вартістю 1273,00 грн., кондиціонер „Akira" AC-S10PGB вартістю 1740,00 грн., телевізори: Panasonic, LG, Soni вартістю 1640,00 грн., ліжка та тумби вартістю 6244,00 грн., ліжка та тумби вартістю 6000,00 грн., ліжка та тумби вартістю 7800,00 грн., столи обідні вартістю 1920,00 грн., постільну білизну та матраци вартістю 2150,00 грн., холодильник LG вартістю 2612,00 грн., комплект меблів вартістю 5189,00 грн., всього на загальну суму 79711,65 грн. У 2003 році подружжя почали будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, було побудовано три будинки на 14 номерів, які використовувалися для розміщення відпочиваючих, за власні кошті позивач придбав будівельні матеріали та сантехніку на суму 38770,09 грн., а саме: у 2003 році - на суму 6042,00 грн., у 2005 році -на суму 4263,28 грн., у 2006 році -на суму 14055,03 грн., у 2007 році -на суму 1925,76 грн., у 2008 році -на суму 12484,02 грн. Також за кошти позивача були проведені монтажні та будівельні роботи на суму 23976,00 грн. Окрім грошей позивач вклав власну працю у будівництво, але документи про введення будинків в експлуатацію відповідачка від нього приховала. Рішення про розлучення відповідачкою було прийнято одноособово, без погодження із позивачем, питання про розподіл спільного майна при розірванні шлюбу не розглядалося.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що він знаходився у шлюбі з відповідачкою з 07.06.1996 року по 23.01.2009 року, під час сумісного проживання за його участю були збудовані три будинки по АДРЕСА_1, він проводив каналізацію, воду, газифікацію, привіз з м. Харкова та встановив ліхтарі, купив та оплатив монтаж кондиціонерів, в 4-ох номерах оплатив монтаж ламінату, усі будинки були оформлені на матір відповідачки -ОСОБА_4, йому було відомо, що будинки та земельні ділянки належать ОСОБА_4, але він не знаходився з нею у шлюбі, тому не має до неї претензій, вважає, що 50% майна належить йому, як таке, що придбано під час шлюбу, просить виділити йому майно на суму 71228,87 грн., але заперечує проти того, щоб майно було передано йому у натурі, оскільки бажає отримати від відповідачки грошову компенсацію вартості цього майна, на тепер він не працює, раніше мав приватне підприємство та займався торгівельною діяльністю, товарні чеки виписувалися на ПП Барракуда, оскільки то було його підприємство, він виплачував аліменти на утримання дитини у сумі 250,00 грн., просить стягнути з відповідачки компенсацію вартості половини сумісно нажитого майна у сумі 71228,87 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, у частині придбання сумісного майна: пральної машини „Haier" НК1000 вартістю 1652,00 грн., кондиціонера „Arvin" AF VS 7YCL вартістю 1273,00 грн., передпокою „Рата" вартістю 1050,00 грн., холодильника Нaier HRF-250КА вартістю 1400,00 грн., ліхтаря вартістю 21,00 грн., сотейника вартістю 89,00 грн., каструлі „Simax"62 вартістю 37,00 грн., які підлягають розділу, з їх оцінкою вони згодні. Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходилися у шлюбі з 07.06.1996 року по 2005 рік, шлюб фактично було розірвано у 2009 році, позивач більше проживав у своєї матері, ніж з відповідачкою, у 1997 році їх син тяжко захворів, відповідачка була змушена продати свою квартиру і на отримані кошти лікувати дитину, 31.03.2003 року за договором дарування ОСОБА_2 отримала земельну ділянку, вона запропонувала позивачу збудувати на неї будинок та жити разом, окремо від його матері, відповідачці не було де жити, оскільки свою квартиру вона продала, а проживати разом із позивачем та його матір'ю вона не могла, ОСОБА_1 відмовився реєструвати її у квартирі, грошів на будівництво у неї не було, її мати відмовилася вкладати грошові кошти у чуже будівництво, тоді ОСОБА_2 подарувала земельну ділянку матері -ОСОБА_4, яка прислала з м. Хуст будівельників для того, щоб вони збудували будинок за її рахунок, за період сумісного життя сторони придбали таке майно: пральну машину „Haier" НК1000, кондиціонер „Arvin" AF VS 7YCL, передпокій „Рата", холодильник Нaier HRF-250КА, ліхтар, сотейник, каструлю „Simax"62, які відповідачка не заперечує розділити, але зауважує, що ліхтаря, сотейника та каструлі у зв'язку із тим, що пройшло багато часу, не має у наявності, тому вона не має можливості їх передати у натурі позивачу, крім того, між сторонами була домовленість стосовно того, що указані речі позивач залишає відповідачці у рахунок компенсації аліментів на утримання дитини, яка є інвалідом та потребує лікування, у 2011 році для виїзду дитини на лікування за кордон ОСОБА_2 зверталася до суду для отримання дозволу, оскільки ОСОБА_1 заперечував проти виїзду сина, з ціллю остаточного вирішення спору відповідачка не заперечує передати позивачу взагалі усе майно, що було придбано подружжям під час шлюбу.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 1996 року, що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження від 09.02.2001 року (а.с. 8). Від сумісного життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, якому надано статус дитини - інваліда. Як встановлено рішенням Феодосійського міського суду від 23 січня 2009 року, сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично розпалася у червні 2005 року. Указаним рішенням суду шлюб було розірвано. В Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 41 від 10 лютого 2009 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 21 жовтня 2009 року (а.с. 9).
Відповідно вимог ст.ст. 69, 70, 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Пункт 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачає, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Ч. 3 ст. 10 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Всупереч зазначених вимог та положень ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду безсуперечні, належні та допустимі докази стосовно того, що зазначене у позовній заяві майно є сумісно нажитим майном подружжя. Копії товарних чеків, які представлені позивачем, суд не може прийняти як докази, оскільки вони або взагалі не містять відомостей про особу, яка купила товар, а прізвище позивача на них записано ним власноручно, що не заперечувалося ним у судовому засіданні, або у якості отримувача зазначено ПП Барракуда, приналежність до якого позивача в судовому засіданні не встановлена. Крім того, відсутні об'єктивні докази стосовно того, що будівельні матеріали, які зазначені у представлених копіях чеків та накладних, були використані для створення сумісного майна подружжя, що знаходиться по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, що виданий 24 грудня 2003 року та рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 1457 від 19.12.2008 року „Про присвоєння адреси земельній ділянці по АДРЕСА_1". Житловий будинок за указаною адресою також належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 15.12.2010 року, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав від 17.12.2010 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видано виконавчим комітетом Феодосійської міської ради 15.12.2010 року.
При таких обставинах у суду відсутні правові підстави вважати, що зазначене у позовній заяві майно, за виключенням пральної машини „Haier" НК1000, кондиціонеру „Arvin" AF VS 7YCL, передпокою „Рата", холодильнику Нaier HRF-250КА, ліхтаря, сотейника, каструлі „Simax"62, є сумісно нажитим майном сторін по справі, як і будівельні матеріали та будівельні роботи, що були проведені по АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачем ОСОБА_2 визнано, що майно: пральна машина „Haier" НК1000, кондиціонер „Arvin" AF VS 7YCL, передпокій „Рата", холодильник Нaier HRF-250КА, ліхтар, сотейник, каструля „Simax"62 було придбано під час сумісного життя з позивачем, також нею визнана вартість указаного майна, то дані обставини відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню і розділу, як сумісно нажите майно подружжя, підлягає саме указане майно.
Одночасно, з урахуванням вимог ст. 11 ЦПК України стосовно того, що суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, відсутні підстави для стягнення з відповідачки компенсації вартості частини майна, оскільки позивачем не були заявлені таки вимоги та попереднє внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми жодної з сторін не зроблено.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що на підставі ст. 60 СК України майно: пральна машина „Haier" НК1000 вартістю 1652,00 грн., кондиціонер „Arvin" AF VS 7YCL вартістю 1273,00 грн., передпокій „Рата" вартістю 1050,00 грн., холодильник Нaier HRF-250КА вартістю 1400,00 грн., ліхтар вартістю 21,00 грн., сотейник вартістю 89,00 грн., каструля „Simax"62 вартістю 37,00 грн., є сумісно нажитим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2, сторони не досягли згоди стосовно отримання одним з подружжя грошової компенсації за частку указаного майна, інших вимог до суду не заявляли, з урахуванням зауваження представника відповідача стосовно того, що передати у натурі ліхтар, сотейник та каструлю проблематично та згоди на повну передачу усього іншого майна відповідачу, вимоги ОСОБА_1 про розподіл зазначеного майна на рівні частки та визнання права власності на Ѕ ідеальну частку підлягають частковому задоволенню. А саме, поділити майно, виділивши у власність ОСОБА_1 пральну машину „Haier" НК1000 вартістю 1652,00 грн., кондиціонер „Arvin" AF VS 7YCL вартістю 1273,00 грн., всього на суму 2925,00 грн. Виділити у власність ОСОБА_2 передпокій „Рата" вартістю 1050,00 грн., холодильник Нaier HRF-250КА вартістю 1400,00 грн., ліхтар вартістю 21,00 грн., сотейник вартістю 89,00 грн., каструля „Simax"62 вартістю 37,00 грн., всього на суму 2597,00 грн.
Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
В судовому засіданні 18.06.2012 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення виготовлений 20.06.2012 року.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 пральну машину „Haier" НК1000 вартістю 1652,00 грн., кондиціонер „Arvin" AF VS 7YCL вартістю 1273,00 грн., всього на суму 2925,00 грн. Виділити у власність ОСОБА_2 передпокій „Рата" вартістю 1050,00 грн., холодильник Нaier HRF-250КА вартістю 1400,00 грн., ліхтар вартістю 21,00 грн., сотейник вартістю 89,00 грн., каструлю „Simax"62 вартістю 37,00 грн., всього на суму 2597,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В. Самойлова