11.06.2012

Справа № 212/6131/2012

Справа № 212/6131/2012

1/212/5533/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Вишара І.Ю.

при секретарі Гнатик А.Б.

за участю прокурора Хоменко П.Л.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новосисоївка, Яковлевського району, Приморського краю, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 19.11.2011 року, близько 15 год., перебував на території автомобільної парковки, яка розташована біля ринку «Урожай»по вул. Р.Скалецького в м. Вінниці. В цей час у нього виник конфлікт із його бабусею ОСОБА_3, в ході якого він почав висловлюватися в її адресу нецензурною лайкою, на що отримав зауваження від ОСОБА_4, який знаходився поряд. Обурившись на ОСОБА_4, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4, та з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи свою неповагу до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі, та правил поведінки, в присутності інших громадян, застосував до останнього сльозоточивий газ, вперто не бажаючи припиняти свої хуліганські дії, підібрав з землі камінець та умисно наніс ним численні удари в область голови ОСОБА_4, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми та чотирьох саден в правій тім'яно-скроневій, тім'яній та тім'яно-потиличній ділянці, двох саден на тлі підшкірної гематоми в лівій скроневій ділянці, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №3115 від 15.12.2011 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав повністю та суду пояснив, що 19.11.2011 року до нього на роботу прийшла бабуся, з якою в нього неприязні стосунки. Під час розмови з нею, його обурили певні слова, тому він почав виражатись в її вік нецензурною лайкою. Неподалік стояв незнайомий йому чоловік, який зробив йому зауваження, що його і обурило. Після цього, він пішов до вагончику, де взяв балончик із сльозоточивим газом та застосував його до незнайомця та хопивши камінець, який лежав на землі, почав його бити по голові. У здійсненому щиро розкаюється, матеріальну шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки в судовому засіданні підсудний повністю визнав свою вину у вчиненому злочину, надав суду показання щодо обставин вчинення злочину.

На підставі показань підсудного, наданих в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена, а дії підсудного досудовим слідством кваліфіковані вірно.

Так, дії ОСОБА_2, слід кваліфікувати за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, кваліфікуючою ознакою якого є хуліганство, вчинене із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин тяжкий злочин, є особою не судимою згідно ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлені.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його негативного ставлення до вчиненого, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком -3 (три) роки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: