Справа № 11-501/07року                                                  Головуюча в 1-інстанціїЯнішевська О.С.

Категорія - спи 127 ч.1 КК України                                                       Доповідач Курдзіль В. Й.

УХВАЛА

Ім'ям України

25   липня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Ковтуна В.П.

суддів: Курдзіля В.Й., Лінника П.О.

з участю прокурора Леськіва В.О.

захисника ОСОБА_6

законного представника неповнолітньої ОСОБА_9

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1 на цостанову Ізяславського районного суду від 13.06.2007 року.

Цією постановою:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, яка не

навчається і не працює, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 127 ч.1 КК України за недосягненням відповідного віку.

Постановлено застосувати до ОСОБА_2 примусовий захід виховного характеру у виді направлення до фахового училища соціальної реабілітації на 1 рік.

Неповнолітній ОСОБА_2 інкримінувалось те, що вона в ніч з 28 лютого на 01 березня 2007 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у помешканні ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, збила його зі стільця та, не даючи підвестись з підлоги, нанесла останьому удари ножем у тім'яну ділянку голови, грудну клітину, ноги, статеві органи та інші частини тіла, зробила ножем надрізи на обличчі та лобній ділянці голови, залишками скляної пляшки нанесла тілесні ушкодження в ділянку спини.

На ранок потерпілий був знайдений мертвим.

В своїй апеляції потерпіла ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування в зв'язку з порушенням норм кримінально -процесуального законодавства, а також необ'єктивністю розслідування проведеного органом досудового слідства.

На думку апелянта судом невірно перекваліфіковано дії неповнолітньої ОСОБА_2 зі ст. 115 на ст. 127 КК України, оскільки вона наносила удари в життєво важливі частини тіла потерпілого, тобто допускала і бажала його смерті, а тому її дії слід кваліфікувати як вбивство.

Крім того безпідставно звільнена від кримінальної відповідальності ОСОБА_4, яка була ініціатором катування, а також безпосередньо склом розбитої пляшки наносила удари по голові потерпілого. Також судом невірно виділено в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_5, оскільки це не сприятиме всебічному розслідуванню та розгляду справи в суді.

2

Апелянт також зазначає, що не дивлячись на те, що вона подала заяву про відсутність та знищення майна в будинку, жодних дій по розшуку та його поверненню проведено не було.

Не з'ясовано, чи існує причинний зв'язок між нанесенням ножових поранень та серцевим нападом і чи можливо було врятувати життя потерпілому при своєчасній медичній допомозі. Не проведена відповідна комплексна комісійна СМЕ.

Окрім того, про час розгляду справи її ніхто не повідомляв і у судовому засіданні вона була відсутня.

В запереченнях на апеляцію заступник прокурора району просить апеляцію потерпілої залишити без задоволення як необгрунтовану і безпідставну.

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 в своїх запереченнях на апеляцію просить залишити її без задоволення, а постанову Ізяславського районного суду без зміни. Вказує, що згідно висновку експерта тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_3 відносяться до категорії легкого ступеня тяжкості, що викликають короткочасний розлад здоров'я і у причинному зв'язку зі смертю не знаходяться, а смерть ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання - ішемічної хвороби серця на фоні алкогольного сп'яніння.

Неповнолітня ОСОБА_2 постанову суду не оскаржувала.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, неповнолітньої, її представника, захисника на заперечення, потерпілої ОСОБА_1 і її представника на підтримання апеляції, вивчивши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає до задоволення.

Ст. 367 ч.1 п.1 КПК України установлено, що однією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.

ОСОБА_2 інкримінувалося вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ст. 127 ч.1 КК України.

Диспозицією цієї статті катуванням визначено умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, або інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, в тому числі отримати від нього або іншої особи інформацію, свідчення, або визнання, покарати за його дії, які він скоїв або у скоєнні яких підозрюється, або залякування його або інших осіб.

Проте, жоден з наведених мотивів цього злочину ні органом слідства ні судом не встановлені і не вказані.

Таким чином, кваліфікація за ст. 127 ч.1 КК України є необгрунтованою.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 заподіяні чисельні тілесні ушкодження, близько 48 у різні частини тіла, здебільшого в ділянку голови - 18, тулуба, статевих органів.

За даними судово-медичної експертизи № 6/97 від 5.04.2007 року зазначені тілесні ушкодження віднесені до категорії легких з розладом здоров'я.

Причиною ж смерті визначена ішемічна хвороба серця.

Проте зазначений висновок є сумнівним, оскільки зроблений на неповно перевірених даних.

Зокрема не прийнято до уваги те, що потерпілий з приводу ішемічної хвороби серця ніколи не висловлював занепокоєння.

3

Відповідна документація не відшукувалась і не вилучалася.

За даними протоколу огляду місця події, фото таблиць до нього підлога кімнати навколо та під трупом потерпілого вкрита значною кількістю крові, а під час розтину виявлено малокрів'я його внутрішніх органів.

Однак, не з'ясовано чи не могли бути причинами смерті потерпілого больовий шок, масивна крововтрата, комплекс цих та інших факторів, чи можливо було врятувати його життя при наданні своєчасної допомоги.

Ці обставини не перевірені органом слідства і проігноровані судом, висновку експертизи дана неправильна оцінка.

Потерпіла ОСОБА_1 в судове засідання не викликалась, чим суттєво порушено її права. Вона не змогла дати відповідні показання та заявити клопотання.

Ні органом слідства, ні судом не прийняті до уваги письмові заяви потерпілої про те, що з будинку зникли ряд речей і по них процесуальні рішення також не прийняті.

Органом слідства не дана юридична оцінка діям інших осіб, які були присутні у будинку на той час, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7 Цей явний недолік слідства також проігноровано судом.

Органом слідства не досліджено психічний стан правопорушниці.

За таких обставин постанова не може залишатися чинною, а справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Під час його проведення органу досудового слідства необхідно призначити повторну комісійну СМЕ, більш ретельно перевірити доводи ОСОБА_2 про причетність до побиття потерпілого ОСОБА_4, дати належну оцінку і діям інших осіб, що були присутні в його будинку, встановити і більш детально дослідити дані про особу потерпілого, його попередню поведінку, провести інші оперативні та процесуальні дії для повного і всебічного встановлення обставин справи.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія судців,

ухвалила:

апеляцію потерпілої ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Ізяславського районного суду від 13 червня 2007 року про звільнення неповнолітньої ОСОБА_2від кримінальної відповідальності за ст. 127 ч. 1 КК України з застосуванням примусових заходів виховного характеру з направленням до фахового училища соціальної реабілітації на 1 рік скасувати і матеріали направити на додаткове розслідування прокурору Ізяславського району.

Під час додаткового розслідування необхідно усунути недоліки зазначені у мотивувальній частині ухвали.