Справа № 11-515, 2007року                                        Головуючий в 1-й інстанції Пічугіна Н.О,

Категорія: постанова                                                                           Доповідач Дуфнік Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді                Дуфнік Л.М.

суддів                                       Шершуна В.В., Цугеля І.М.

з участю прокурора                Бантюка І.М.

та захисника                            ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на постанову Шепетівського міськрайонного суду від 06 квітня 2007 року.

Цією постановою   задоволено подання інспектора Шепетівського МПР УДДУ ПВП в

Хмельницькій області Слісарчука Р.П. від 22.01.2007 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, українця, громадянина України, уродженця с.Урицьке Урицького району Кустанайської області Республіки Казахстан, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, і скасовано звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2005 року

ОСОБА_2 засуджений 12.05.2005 року Шепетівським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений від покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в дані органи. 22.01.2007 року інспектор Шепетівського МРП УДЦУ ПВП в Хмельницькій області звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2, оскільки він не виконує покладені на нього вироком суду обов'язки.

Задовольняючи подання інспектора Шепетівського МПР УДДУ ПВП в Хмельницькій області, суд виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_2 за час відбуття іспитового строку скоїв адміністративне правопорушення, а саме: 25.04.2006 року притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 178 ч. 1 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Крім того, за неявку засудженого ОСОБА_2 до органів кримінально-виконавчої системи було винесено З попередження: 07.04.2006 року, 11.05.2006 року, 06.09.2006 року. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони, схильний до вживання спиртних напоїв. З врахуванням   викладеного, суд прийшов до висновку, що

2

засуджений ОСОБА_2 не бажає стати на шлях виправлення, а тому його слід направити для відбуття призначеного покарання.

Як вбачається з апеляції захисника ОСОБА_1, він просить скасувати постанову суду першої інстанції від 06 квітня 2007 року, посилаючись на те, що судом не було взято до уваги всіх обставин справи, зокрема, не враховано даних про особу ОСОБА_2, який вчинив злочин у неповнолітньому віці, щиро розкаявся у скоєному, не враховано, що він - круглий сирота, а також поважність причин невиконання покладених на нього судом обов'язків.

В запереченні на апеляцію інспектор кримінально-виконавчої інспекції Шепетівського міськрайонного підрозділу вказує на її безпідставність, оскільки ОСОБА_2 не з'являвся для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи без поважних причин; без піклування ОСОБА_2 не залишався, оскільки в той період, коли засуджений відмовився від опікуна, за нього відповідала соціальний педагог ліцею ОСОБА_3; із засудженим, який характеризується з негативної сторони, неодноразово проводилась індивідуально-профілактична робота кримінально-виконавчою інспекцією та Шепетівським міськрайонним відділом міліції, однак ОСОБА_2 на шлях виправлення не став.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, в поданому запереченні вказує на законність та обґрунтованість постанови про скасування звільнення від покарання з випробуванням ОСОБА_2, вказуючи, що засудженому роз'яснювались наслідки невиконання покладених на нього судом обов'язків, проте він систематично без поважних причин не з'являвся на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, без дозволу виїжджав за межі м .Шепетівки , в зв'язку з чим йому виносились попередження; протягом іспитового строку на засудженого ОСОБА_2. неодноразово складались протоколи про адміністративні правопорушення.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, вказавши також, що при розгляді справи було порушено право ОСОБА_2 на захист, думку прокурора, про законність та обґрунтованість постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає , що апеляція захисника підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Встановлено, що ОСОБА_2 12 травня 2005 року засуджений Шепетівським міськрайонним судом за ст.ст.185 ч.2, 187 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи органи.

22 січня 2007 року до Шепетівського міськрайонного суду надійшло подання про скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, оскільки засуджений негативно характеризується за місцем проживання, схильний до вживання спиртних напоїв, під час іспитового строку 25 квітня 2006 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.178 ч.1 КУпАП, не з'являвся на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи 7 квітня 2006 року, 11 травня 2006 року, 6 вересня 2006 року, в зв'язку з чим отримав попередження..

Розглянувши справу, Шепетівський міськрайонний суд виніс 6 березня 2007 року постанову про скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, тобто фактично направив засудженого ОСОБА_2для відбування призначеного вироком Шепетівського міськрайонного від 12 травня 2005 року покарання

3

у вигляді трьох років позбавлення волі.

Постанова підлягає скасуванню в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, допущеним судом при розгляді вказаного подання , зокрема, порушенням права засудженого ОСОБА_2 на захист.

Згідно з роз'ясненням, що міститься в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 1990 року з наступними змінами та доповненнями „Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків", в судовому засіданні при розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироку, засуджений користується процесуальним правами, передбаченими ст.263 КПК України.

Оскільки засуджений ОСОБА_2 злочин вчинив у неповнолітньому віці, участь захисника в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції відповідно до ст.45 ч. 1 п.1 КПК України є обов'язковою, однак суд першої інстанції розглянув справу у відсутності захисника..

Судом також не дотримано вимог п. 16 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України. Згідно з ч.2 ст.78 КК України підставою для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є невиконання ним покладених на нього обов'язків; систематичні вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення. Тому при розгляді подання суд повинен був з'ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки, у чому полягали правопорушення, чи відбувалися вони систематично, які стягнення були накладені на засудженого, чи можна розглядати викладені в поданні факти як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; в постанові навести мотиви прийнятого рішення й точно сформулювати свої висновки..

Як вбачається з матеріалів справи та постанови суду від 6 березня 2007 року, суд не перевірив доводи засудженого ОСОБА_2 про поважність причин неявки для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не з'ясував належним чином , у чому полягали вчинені ним правопорушення, чи були вони систематичними, не мотивував свої висновки про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати

Ухвалила:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду від 06 квітня 2007 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження,

уродженця с.Урицьке Урицького району Кустанайської області Республіки Казахстан,

який направлений для відбування покарання до Ізяславської ВК-31, з-під варти звільнити

негайно.