Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді Сачука В.І.

суддів : Міщенко О.А., Матюхи Ю.В.

з участю прокурора Люліч В.А.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляцію представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 на постанову Здолбунівського районного суду від 18 травня 2012 року.

Постановою Рівненського транспортного прокурора від 29 квітня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

31 травня 2011 року начальником СВ ЛВ на ст. Здолбунів УМВС України на Львівській залізниці винесено постанову про закриття даної справи.

Постановою Здолбунівського районного суду від 18 травня 2012 року у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2, поданої в інтересах потерпілого ОСОБА_4, було відмовлено.

В поданій апеляції представник потерпілого -адвокат ОСОБА_2 вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки кримінальна справа була закрита без достатніх правових підстав, оскільки досудове слідство проводилось не об'єктивно і неповно, з порушенням вимог ст. 22, 64 КПК України. Покликається на те, що смерть ОСОБА_3 була заподіяна іншими особами, а залізнична транспортна пригода є інсценуванням, щоб приховати дійсні обставини смерті потерпілого є безпідставним і висновки суду першої інстанції з цього приводу є обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілого ОСОБА_1 та його представника -адвоката ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляції, думку прокурора, який просить постанову суду залишити без зміни, а апеляцію представника потерпілого -адвоката ОСОБА_2 - без задоволення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 236-6 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про закриття справи, повинен перевірити, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 КПК України.

У відповідності з вимогами ст. ст. 6, 213 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю за відсутністю в діянні події злочину.

_____________________________________________________________________________

Справа №10/1790/135/2012 Головуючий у 1-й інстанції - Шуляк А.С.

Категорія: Скарга на постанову про Доповідач - Сачук В.І.

закриття кримінальної справи

Відповідно до ч. 4 ст. 236-6 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про закриття справи, суддя залежно від того, чи були при закритті справи вимоги ст. ст. 213, 214 КПК України, приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення досудового слідства. Постанова суду має бути вмотивованою щодо підстав до закриття справи, ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи і оцінки слідчим зібраних і перевірених доказів у їх сукупності.

Ці вимоги закону судом дотримані.

Судом витребувані і ретельно досліджені всі матеріали на підставі яких було закрито кримінальну справу.

В ході судового розгляду справи судом з'ясовано конкретні обставини, які виключають провадження у справі і стали підставою для її закриття, з врахуванням обставин події, а також наслідків, які настали.

Як вбачається з постанови начальника СВ ЛВ на ст. Здолбунів УМВС України на Львівській залізниці від 31 травня 2011 року, справу було закрито на підставі п. 1 ст. 6 КПК України в зв'язку з відсутністю події злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки в ході досудового слідства зібрано достатньо даних, які свідчать про відсутність вини у смерті ОСОБА_3 в діях машиніста поїзда ОСОБА_5, встановлено, що безпосередньою причиною залізнично-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_3 „Правил безпеки громадян на залізничному транспорті". Згідно свідчень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які підтвердили в своїх показаннях висновки судово-залізничної експертизи, згідно якої дії локомотивної бригади відповідали „Правилам технічної експлуатації залізниць", „Інструкції локомотивної бригади", оскільки в момент виявлення небезпеки для руху, машиніст поїзду не мав технічної можливості зупинити локомотив до наїзду на потерпілого шляхом екстреного гальмування.

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події з машиністом пасажирського поїзду №14 сполученням "Ужгород-Харків" ОСОБА_5 та помічником машиніста ОСОБА_6 вбачається, що до тіла ОСОБА_3 з залізничного переїзду ст. Рудня Почаївська йшов слід лише однієї людини, інших слідів, які вели б до тіла ОСОБА_3 і біля його тіла не виявлено.

За таких обставин, посилання скаржника на те, що смерть ОСОБА_3 була заподіяна іншими особами, а залізнична транспортна пригода є інсценуванням, щоб приховати дійсні обставини смерті потерпілого є безпідставним і висновки суду першої інстанції з цього приводу є обґрунтованими.

З висновку судово-медичної експертизи № 2-Е вбачається, що весь комплекс знайдених на тілі ОСОБА_3 тілесних ушкоджень характерний для травмування пішохода рухомим складом залізничного транспорту. Даних за те, що смерть потерпілого настала від іншої причини, тобто до пригоди на залізничній колії не виявлено.

У висновку додаткової судово-медичної експертизи №42-Д встановлено, що ушкодження знайдені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_3 є характерними для травмуванню рухомим складом поїзда. Пошкоджень, які б не відповідали цьому виду травми не знайдено.

Як вбачається з матеріалі справи, висновки експертом викладено у формі, яка не викликає сумнівів, а тому, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання скаржника про призначення повторної судово-медичної експертизи.

Розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах потерпілого ОСОБА_1, суд у своєму рішенні дав аналіз наявних доказів, а також мотивів і процесуальних підстав закриття кримінальної справи.

За таких обставин, постанова суду є законною, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Постанову Здолбунівського районного суду від 18 травня 2012 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_2, поданої в інтересах потерпілого ОСОБА_1, на постанову начальника СВ ЛВ на ст. Здолбунів УМВС України на Львівській залізниці від 31 травня 2011 року про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах потерпілого ОСОБА_1 -без задоволення.

Головуючий підпис

Судді : підписи

З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук