КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 02/2а-649/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Куренков Є.С.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"12" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Старової Н.Е.
суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації на постанову Дарницького районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі за текстом ОСОБА_2 або позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (надалі за текстом Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного УПСЗН Київської МДА або відповідач, або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року, (далі -ЗУ № 796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного УПСЗН Київської МДА подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірі, встановленому постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 12 липня 2005 року.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 1 категорії (а.с.10), що підтверджується відповідним посвідченням та інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з впливом робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 11).
Зазначені обставини відповідачем не оспорюється.
У відповідності до абз. 2 ч. 4 ст. 48 ЗУ 796 інвалідам I і II групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі - п'ять мінімальних заробітних.
Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у меншому розмірі, визначеному постановою КМ України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 562 від 17 липня 2005 року.
Оскільки доплата до пенсії позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини щорічної допомоги на оздоровлення, що не була виплачена раніше.
Судова колегія також погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як на підставу для задоволення своїх вимог апелянт послається на те, що положеннями ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат.
Колегія суддів вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається зі ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати на 2010 рік розміри щорічної допомоги на оздоровлення саме у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
З огляду на те, що постанова КМ України, на яку посилається Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києва державної адміністрації, була прийнята у 2005 році колегія суддів вважає, що у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2010 році.
Спеціального нормативно-правового акту, який передбачав би, що постанова КМ України № 562 від 17 липня 2005 року приймається за основу при нарахуванні та виплаті у 2010 році щорічної допомоги на оздоровлення як така, що передбачає розмір соціальних виплат, які відповідають межам бюджетних асигнувань на відповідні цілі у 2010 році -не приймалося.
У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що вказана постанова КМ України не може розглядатися як така, що прийнята на виконання спеціальних повноважень, наданих Кабінету Міністрів України ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вказаною постановою, та є пріоритетним у застосуванні.
Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного УПСЗН Київської МДА не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 09 червня 2011 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
У зв'язку з цим судова колегія вважає необхідним апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного УПСЗН Київської МДА - залишити без задоволення, а постану Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2011 року -без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації -залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.