ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про визнання недійсними з підстав, передбачених ст. ст. 57, 50 ЦК УРСР договору купівлі-продажу № 20 від 01.07.2002 р., за яким він продав відповідачу будівлі та споруди, розташовані по вул. Сосюри,6 в м.Києві та договору купівлі-продажу № 21 від 01.07.2002 р., згідно якого він продав відповідачу цілісний майновий комплекс, що знаходиться на вул. Червоноткацькій,61 в м.Києві.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що вказані договори були укладені внаслідок зловмисної угоди представника ВАТ “Синтеко” з відповідачем, а крім того, їх укладення суперечить цілям діяльності ВАТ “Синтеко”, оскільки призвело до припинення діяльності позивача, передбаченої його статутом.

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.03.2006 р. (суддя Прокопенко Л.В.) позов задоволено.

Визнано недійсними на підставі ст.50 ЦК УРСР з моменту укладення договори № 20 та № 21, укладені між відкритим акціонерним товариством “Київський науково-дослідний інститут синтезу та екології “Синтеко” з дослідним заводом” та відкритим акціонерним товариством “Хімрезерв” 01.07.2002 р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р. (головуючий –Шипко В.В., судді –Борисенко О.В., Вербицька О.В.) рішення господарського суду м.Києва від 14.03.2006 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р., залишивши в силі рішення господарського суду м.Києва від 14.03.2006 р.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р. –без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 01.07.2002 р. між ВАТ  “Київський науково-дослідний інститут синтезу та екології “Синтеко” з дослідним заводом” та ЗАТ “Хімрезерв” було укладено договір купівлі-продажу № 20, за яким позивач продав відповідачу будівлі і споруди, розташовані за адресою: м.Київ, вул. Сосюри,6 за ціною 6 499 800 грн., з яких 4 999 800 грн. оплатив шляхом передачі простих векселів, 1 500 000 грн. перерахував на рахунок позивача.

В той же день між вказаними сторонами було укладено і договір купівлі-продажу № 21, за яким позивач продав покупцю цілісний майновий комплекс, що розташований по вул. Червоноткацькій,61 в м.Києві за 2 499 600 грн., які оплатив шляхом передачі простих векселів.

Відповідно до ст. 50 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з цілями її діяльності.

Згідно з ч.1 ст.26 ЦК УРСР юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено з підстав, передбачених ст. 50 ЦК УРСР, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що згідно п.2.1 Статуту позивача, зареєстрованого Дніпровською районною державною адміністрацією м.Києва 10.11.1998 р. за № 03539, який діяв на час укладення спірних угод, метою діяльності товариства є здійснення ефективної наукової, виробничої, підприємницької та інших видів діяльності, задоволення за рахунок прибутку соціально-економічних інтересів акціонерів, а п.2.2, що визначав предмет діяльності товариства, містив, серед іншого, також право позивача здійснювати операції з нерухомістю: купівля-продаж, застава, здача в оренду та інші види діяльності, не заборонені чинним законодавство, а тому продаж засобів виробництва, в тому числі будівель та споруд є статутною діяльності позивача, тобто не суперечить цілям його діяльності.

Скасування 29.09.2003 р. державної реєстрації зазначеного Статуту позивача не впливає на вирішення цього питання.

Також правильним є висновок апеляційної інстанції про те, що звернення прокурора Дніпровського району м.Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та ВАТ “Київський науково-дослідний інститут синтезу та екології “Синтеко” з дослідним заводом” до АТЗТ “Хімрезерв” про визнання недійсними спірних договорів з підстав, передбачених ст.48 ЦК УРСР, який рішенням господарського суду м.Києва від 30.09.2003 р. у справі за № 40/372 залишений без задоволення, виходячи з положень ст. 264 ЦК України,  не переривало перебігу строку позовної давності за даним позовом, підстави пред’явлення якого є іншими і на час звернення позивача до суду (26.01.2006 р.) строк позовної давності за даними вимогами сплинув.

Доводи касаційної скарги про відсутність у справі заяви відповідача про застосування позовної давності є необгрунтованим, тому що така вимога міститься у відзиві відповідача на позовну заяву, а закон не передбачає певної форми такої заяви (а.с. 57,т.1).

Також не можна погодитись з доводами касаційної скарги про те, що відповідач не був повідомлений про час і місце розгляду справи апеляційним судом, оскільки його клопотання про відкладення розгляду справи від 18.04.2006 р. свідчить про зворотнє (а.с.192,т.1).

 Разом з тим, зазначення судом апеляційної інстанції в мотивувальній частин постанови про застосування ч.2 ст.35 ГПК України в частині того, що постановою Верховного Суду України від 29.06.2004 р. у справі № 40/372 спірні договори визнані чинними і даний спір є тотожним спору у справі за № 40/372, є помилковим, оскільки в зазначених позовах різні підстави, проте це посилання не вплинуло на правильне вирішення судом спору і не може бути підставою для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Київський науково-дослідний інститут синтезу та екології “Синтеко” з дослідним заводом” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2006 р. у справі за № 12/89 –без змін.

Головуючий                                                                  В.І. Дерепа

Судді                                                                              Б.М. Грек

                                                                                      Л.В. Стратієнко