КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-994/11 Головуючий у 1-й інстанції: Верещака А.М.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н.Е.

суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі за текстом ОСОБА_2 або позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві (надалі за текстом УПФУ м. Білій Церкві або відповідач, або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року, (далі -ЗУ №796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ м. Білій Церкві подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 4 категорії (а.с.5), що підтверджується відповідним посвідченням, перебуває на обліку в УПФУ м. Білій Церкві та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. 51 ЗУ №796-Х11.

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст. 51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України УПФУ м. Білій Церкві -залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2011 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.