ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.10.06р. | Справа № 20/374-06 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” м.Нікополь
до : Відповідача-1: Корпорації „Науково-виробничої інвестиційної групи „Інтерпайп” м.Дніпропетровськ.
Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства „ Єнакієвський коксохім ”, м. Єнакієве Донецька область .
про : стягнення 3636 грн.42 коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Торхов Д.О. ., представник за довір.№У2 -4016 від 10.10.2006р
Від відповідача-1: представник не з’явився
Від відповідача-2: Миронець О.В. довіреність № 017-2488 від 10.08.2006 року
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом про стягнення з належного відповідача 3636 грн.42 коп. вартості вагової недостачі коксової продукції, а також судові витрати.
Відповідач -1 у відзиві позов не визнав і посилаються на ті обставини що Корпорація " Науково-виробнича інвестиційна група „Інтерпайп” є тільки постачальником , а вантажовідправником є відповідач -2 Закритого акціонерного товариства „ Єнакієвський коксохім , вважають що недостача продукції не могла відбутися з вини корпорації оскільки поставка продукції здійснювалася транзитом від вантажовідправника до покупця. Крім того посилаються на ті підстави, що в договорі № У 1631 /2002/881 від 27.12.2002 року сторони дійшли згоди, що прийомка продукції здійснюється відповідно до положень Інструкції П-6, позивач порушив пункт 14 Інструкції, не здійснив перевантаження тари при прийманні продукції , та не викликав належним чином представників відповідачів для участі у прийманні продукції , таким чином вважають що відповідач порушив порядок приймання вантажу. .
Відповідач -2 проти позову заперечують та в обґрунтування посилаються на ті підстави, що позивач при прийманні продукції порушив Інструкцію П-:6 , а саме порушив пункт 14 Інструкції, не здійснив перевантаження тари при прийманні продукції , та не викликав належним чином представників відповідачів для участі у прийманні продукції , таким чином вважають що відповідач порушив порядок приймання вантажу. .
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Встановив :
Відповідно до умов договору № У1631/2002/881 від 27.12.2002 року, укладеного між корпорацією НПІГ " Інтерпайп" та Відкритим акціонерним товариством " Нікопольський завод феросплавів" на адресу позивача від Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром” 19 серпня 2003 року у десяти вагонах надійшла коксова продукція ( кокс доменний, коксовий горішок), що підтверджується залізничними накладними, долученими до матеріалів справи.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили здійснення приймання продукції по кількості у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965р. із змінами та доповненнями від 14.11.1974р. (далі Інструкція П-6).
Сторонами узгоджено , що у випадку виявлення нестачі товару при прийманні його вантажоотримувачем (позивачем по справі ) виклик представників продавця (відповідача -1 по справі ) та вантажовідправника ( відповідача –2 по справі ) є обов’язковим.
Із матеріалів справи вбачається , що вантаж прибув по накладній у справному вагоні, без ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку статті 52 статуту залізниць України без перевірки.
При прийманні вантажу за кількістю позивачем виявлена недостача вантажу в загальній кількості 5,43 т з урахуванням норми природної втрати 1% та по сухій вазі на суму згідно її розрахунку 3636 грн. 42 коп.( з урахуванням ПДВ та ж/д тарифом ) .
За результатом приймання позивачем вантажу :
- у вагонах № 66169368, 66373267, 64243454, 65732505, 67363507, 67855767, 66000043, 67663013, 67654384, 67620930 комісією позивача складений Акт № 3379/1 від 20.08.2003 року відповідно до даних цього акту при зважуванні на 100 тонних тензометричних вагах виявлена недостача вантажу в кількості 9,4 т, причиною недостачі зазначено неправильне визначення маси вантажу відправником.
Вина відповідача-1 у недостачі вантажу відсутня оскільки він не є вантажовідправником вантажу.
Вимоги до відповідача -2 також задоволенню не підлягають з наступних підстав.
При дослідженні наданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивачем порушені правила приймання продукції за кількістю встановлені Інструкцією П-6
Так в порушення п.14 Інструкції позивачем не здійснено переваження тари вагону для визначення ваги нетто, згідно якому при неможливості переваження продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з під продукції. Результати перевірки оформлюються актами.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари і ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах , без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється.
Докази визначення позивачем ваги нетто вантажу у відповідності з вимогами Інструкції П-6 суду не надано. З акту приймання продукції не вбачається, що позивач визначив вагу нетто вантажу зазначеним в Інструкції способом.
Посилання позивача на ГСТУ 322-12-2-94 " Кокс кам’яновугільний , пековий і термоантрацит Правила приймання" яким встановлений порядок визначення маси нетто по різниці маси навантаженого состава (брутто ) і маси порожніх вагонів (тари), зазначеній на їх трафаретах, та на 3 ,4 вказаного ДСТУ , за яким допускається використовувати для визначення сухої маси надійшовшої партії коксу масову долю загальної вологи, визначену у постачальника і вказану в документі якості , суд не приймає з наступних підстав..
Пунктом 4.3. ДСТУ 322-12-2-94 передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватися за ДСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів.
Показник масової долі загальної вологи, що встановлений споживачем, використовують для визначення сухої маси над партії коксу.
Неконтрольної переваження маси партії коксу, що надходить до споживача ( в перерахунку на суху речовини)наведена в додатку а до ДСТУ 322-12-2-94, згідно якого масу коксу (нетто ) визначають за різницею маси завантаженого составу (брутто) визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів-тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі від надходження партії відбирають та готують пробу за ДСТУ 22083.
Пунктом А.3 додатку А до ДСТУ 322-12-2-94 наведена формула, за якою розраховується маса сухої речовини надходження партії, пунктом А.5- формула, за якою визначається величина розхожості маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість та результату контрольної перевірки її у споживача.
Пунктом 4.3 ДСТУ 322-12-2-94акож передбачено, що допускається використовувати для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масову долю загальної вологи, визначеною у постачальника та вказану в документі о якості.
Тобто , посилаючись на п. 4.3. ДСТУ 322-12-2-94 , у випадку виявлення недостачі споживач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксу , розрахувати масу сухої речовини або надати обґрунтований розрахунок недостачі продукції у кожному вагоні.
Докази проведення такої перевірки , а також належного розрахунку недостачі кожної партії спірної продукції , відповідних сертифікатів її якості , на вимогу суду позивачем не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи , всупереч вимог, договору № У1631/2002/881 від 27.12.2002 року, п.17 Інструкції П-6 якими передбачено обов'язковий виклик представників відповідачів, позивач не викликав належним чином представників відповідача-1, та відповідача-2 для участі у прийманні продукції за кількістю. Надані позивачем копії факсограм не можуть бути належним доказом, оскільки відсутні докази їх отримання представниками відповідачів, та і представники відповідачів заперечують отримання факсограм.
Згідно пункту 16 інструкції Пункт-6 у випадку виявлення недостачі , отримувач продукції зобов’язаний припинити подальше іі приймання, забезпечити збереження продукції, а також прийняти заходи щодо запобігання її змішанню з іншою однорідною продукцією.
З огляду на викладене позивачем не доведені підстави на які він посилається отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача .
Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СУДДЯ Н.В. ПАРХОМЕНКО
Дата підписання 25.10.06 року