Справа №1-282/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко

Номер провадження 11/1890/224/12 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - 51

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Лугового М. Г., Матуса В. В.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 грудня 2011 року, яким,-

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

мешканець АДРЕСА_1,

непрацюючий, раніше в силу ст.. 89 КК України не

судимий,

засуджений за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до трьох років позбавлення волі; за ч.2 ст. 315, ч.1 ст. 317 КК України виправданий за недоведеністю його участі у скоєнні злочину. Стягнуто з ОСОБА_2 витрати на проведення експертиз на загальну суму 2531 грн. 52 коп.. Вирішено долю речових доказів відповідно до ст.. 81 КПК України,-

ВСТАНОВИЛА:

У відповідності з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що на початку вересня 2011 року він в с. Стінки Сумського району ОСОБА_3 повідомив, що може продати рослини коноплі. Цього ж дня ОСОБА_2 на території покинутого домоволодіння в с. Стінки нарвав дикоростучі рослини коноплі і переніс до свого місця проживання з метою продажу зазначеного наркотичного засобу.

09.09.2011 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_3, який діяв відповідно до інструкції щодо оперативної закупки наркотичних засобів, попросив придбати коноплі на суму 100 грн.. для чого ОСОБА_3 працівниками міліції о 16 год. було вручено 100 грн. для придбання наркотичного засобу. Після чого приїхавши в с. Стінки , де ОСОБА_2 збув ОСОБА_3 за 100 грн. пакет з рослинами коноплі, які останній о 17 год. 05 хв. добровільно видав працівникам міліції. Згідно висновку експерта вилучена рослина коноплі є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», вагою у перерахунку на висушену речовину 241,54 г..

13.09.2011 року ОСОБА_4 повторно на території покинутого домоволодіння в с. Стінки нарвав дикоростучі рослини коноплі і переніс до свого місця проживання з метою продажу зазначеного наркотичного засобу. Того ж дня він висушив рослини коноплі та за допомогою сита подрібнив, тобто незаконно виготовив наркотичні засоби з метою збуту.

13.09.2011 року ОСОБА_3, який діяв відповідно до інструкції щодо оперативної закупки наркотичних засобів, працівниками міліції о 14 год. 45 хв. було вручено 100 грн. для придбання наркотичного засобу. Після чого приїхали в с. Стінки , де ОСОБА_2 збув ОСОБА_3 за 100 грн. пакет з рослинами коноплі, які останній о 17 год. 00 хв. добровільно видав працівникам міліції. Згідно висновку експерта вилучена рослина коноплі є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», вагою у перерахунку на висушену речовину 10,08 г..

ОСОБА_2 в цей час був затриманий працівниками міліції і під час особистого обшуку було вилучено гроші в сумі 90 грн., які були вручені ОСОБА_3 для проведення оперативної закупки наркотичних засобів.

Того ж дня працівниками міліції при огляді домоволодіння ОСОБА_2 в с. Стінки було виявлено і вилучено не висушену речовину рослинного походження та суху, які згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабіс», вагою у перерахунку на висушену речовину 215,3 г. та 7,94 г.; пляшку для поління, на якій є нашарування екстракту «канабісу» вагою в перерахунку на висушену речовину 0,089 г. та сито з особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», вагою у перерахунку на висушену речовину 0,09 г.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2, не оспорюючи висновки суду щодо встановлення його вини у вчиненому та кваліфікації дій, просить пом»якшити покарання та визначити покарання у виді 3 років обмеження волі, посилаючись на те, що він захворів на відкриту форму туберкульозу і потребує стаціонарного лікування, яке в повному обсязі не може отримати.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора Савастьянової Л.В. про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах і в апеляції засудженого не оспорюються.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 307 КК України є вірною.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.ст. 65,69 КК України.

Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно з вимогами ст.. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, ступінь суспільної небезпеки скоєного, дані про його особу, який задовільно характеризується, а також обставини, що пом'якшують покарання, зокрема він свою вину визнав і щиро розкаявся у скоєному, своїми правдивими показами сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі, матеріальної шкоди злочином не завдано, підсудний страждає на важку хворобу - відкриту форму туберкульозу, під час перебування під вартою в ході досудового слідства і судового слідства знаходився на стаціонарному лікуванні.

Таким чином судом враховані в тому числі і обставини, що пом»якшують покарання на які він посилається в апеляції.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудної і попередження скоєння ним нових злочинів, є покарання у виді позбавлення волі. Суд також обґрунтовано врахував обставини, які пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного і умотивовано прийняв рішення про призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 КК України. Інший більш м»який вид покарання, не зазначений в санкції вказаної статті з врахуванням обставин скоєння злочину, особи винного буде недостатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для пом'якшення покарання, зміни його виду - не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів, знаходячи вирок суду законним, не вбачає підстав для його зміни чи скасування, а відповідно, і для задоволення апеляції засудженого.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 30 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2- без задоволення

СУДДІ:

Яременко Г. М. Луговий М. Г. Матус В. В.