ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
23.10.06р. | Справа № 34/226-06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 31 377, 31 грн.
За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про визнання правочину недійсним
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - Клементьєва О.В., предст., дов. №1/14-31-69 від 08.09.06 р.
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позов заявлено про стягнення 31 377, 31 грн., що складає 26 392, 40 грн. основного боргу, що виник внаслідок неоплати товару, поставленого відповідно до умов договору №271 від 04.10.04 р., 3 060, 17 грн. інфляційних, 548, 90 грн. 3%річних, 314, 00 грн. - витрат на держмито, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з уточнюючим розрахунком позовних вимог позивач також просить суд стягнути з відповідача 2045, 99 грн. інфляційних з листопада 2005 р. по вересень 2006 р., 776, 51 грн. 3%річних з 01.11.05 р. по 01.10.06 р., 1889, 50 грн. пені з 01.11.05 р. по 01.10.06 р.
Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити повністю. Заявив зустрічний позов про визнання правочину, що є предметом позову недійсним.
Ухвалою від 22.09.06 р. зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним.
Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов просить суд залишити без задоволення зустрічний позов.
В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду продовжено до 18.10.06 р.
В порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України строк розгляду продовжено до 30.10.06 р.
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд, -
В С Т А Н О В И В :
04.10.04 року між Відкритим акціонерним товариством "Дизельний завод" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) був укладений договір №271 поставки товару.
За умовами цього договору постачальник зобов’язується поставити та передати у власність товар (брухт та відходи чорних металів), а покупець –прийняти товар та оплатити його.
Згідно з п.2.2 договору покупець здійснює оплату товару протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця на підставі рахунку, виставленого постачальником. Оплата проводиться в гривнях. Форма оплати - безготівковий розрахунок.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві за товаро-транспортними накладними: №007575 від 08.11.05 р. на суму 7 256, 10 грн., №000070 від 27.10.05 р. на суму 13 044, 90 грн., №000071 від 04.11.05 р. на суму 15 336, 30 грн.
До суду подані докази виставлення рахунку №Ди-10/12 від 27.10.05 р. на суму 13044, 90 грн. У даному випадку це є платіжне доручення №16541 від 28.12.05 р. про сплату 9 244, 90 грн., де зазначено, що призначенням платежу є "... Сч.№Ди-10/12 от 27.10.05 г...."
Позивач зазначає, що ним було виставлені відповідачеві також рахунки-фактури №Ди-11/04 від 08.11.05 р. на суму 7256, 10 грн., №Ди-11/01 від 04.11.05 р. на суму 15336, 30 грн. Проте, жодних доказів до суду не подано.
Таким чином, господарський суд вважає, що на момент розгляду спору у відповідача виникла заборгованість щодо оплати товару, поставленого за товаротранспортній накладній №000070 від 27.10.05 р. на суму 13 044, 90 грн. Тобто сума боргу складає 3 800, 00 грн.
Оскільки позивачем не подані докази виставлення рахунків на оплату товару, поставленого за товаро-транспортними накладними: №007575 від 08.11.05 р. на суму 7 256, 10 грн., №000071 від 04.11.05 р. на суму 15 336, 30 грн., то в цій частині стягнення слід відмовити.
Згідно зі ст. 193 ГК України (ст. 526 ЦК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2045, 99 грн. інфляційних з листопада 2005 р. по вересень 2006 р., 776, 51 грн. 3%річних з 01.11.05 р. по 01.10.06 р., 1889, 50 грн. пені з 01.11.05 р. по 01.10.06 р.
У стягненні пені слід відмовити з огляду на таке.
06.04.06 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство.
Згідно з п. 3 ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3%річних складають 145, 48 грн. з 04.11.05 р. по 01.10.06 р.
Інфляційні - 520, 94 грн. з листопада 2005 р. по вересень 2006 р.
Стосовно даних розрахунків слід зазначити наступне:
по-перше, 3%річних, інфляційні мають бути нараховані з суми боргу, що виникла по накладній №000070 від 27.10.05 р.;
по-друге, за період рахування з 01.11.05 р. по 03.11.05 р. 3%річних слід відмовити, оскільки відповідальність за несвоєчасну оплату товару настала 04.11.05 р., оскільки, згідно з п.2.2 договору, покупець здійснює оплату товару протягом 5 банківських днів, а не календарних;
Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають стягненню у розмірі 3800, 00 грн. боргу, 145, 48 грн. 3%річних, 520, 94 грн. інфляційних.
В решті первісного позову слід відмовити.
Стосовно зустрічного позову.
Відповідач заявив зустрічний позов про визнання правочину, що є предметом позову недійсним. Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані тим, що для реалізації ВАТ "Дизельний завод" метелобрухту за оспорюваної угодою, не потребує наявність у останнього ліцензії, передбаченої Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Проте необхідність ліцензії залежить від того, який металобрухт переданий за угодою. В матеріалах справи відсутні дані про належність металобрухту до отриманого від господарської діяльності ВАТ "Дизельний завод", а відповідно і правові підстави здійснення його реалізації іншим особам. Крім того, відсутні документи про походження відходів в кількості 100, 00 тон на поставку якого було підписано специфікацію №1 до договору №271 від 04.10.04 р., дані про правові передумови проведення та документальні підтвердження списання такої значної кількості металобрухту, тобто докази про належність металобрухту до отриманого від господарської діяльності саме ВАТ "Дизельний завод", що є підставою для визнання угоди недійсною згідно з ч.1 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підстави, на які посилається позивач по зустрічному позову, стосуються виконання вимог договору, а не вимог при його укладенні.
Тобто, підстав для визнання даного договору відсутні, внаслідок чого у зустрічному позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати розподіляються пропрційно розміру задоволених вимог.
Згідно вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (5002, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, вул. Кобилянського, 219, код ЄДРПОУ 32634052) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (90200, м. Берегово, Закарпатська область, Урочище Чізай, 1, р/р №26008018251586 в Укрексімбанку м. Ужгород, МФО 312226, код ЄДРПОУ 22079373) 3800, 00 грн. боргу, 145, 48 грн. 3%річних, 520, 94 грн. інфляційних, 44, 66 грн. –витрат на держмито, 16, 94 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу, видати наказ.
В решті первісного позову відмовити.
У зустрічному позові відмовити повністю.
Суддя | С.А. Примак |
Рішення підписано
|
|
|