1.
Справа № 2/7-2008 р
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
18 червня 2008 року. Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Дубчака А.Г.
при секретарі Оганесян Н. М.
з участю пр-ка позивача ОСОБА_3
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про виключення запису із актового запису про народження дитини та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
11.06.2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даною позовною заявою, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1у відповідачки народилася дівчинка і він не пам ятаючи, як це було підписав відповідні документи, де його було записано у свідоцтві про народження батьком дитини, оскільки вони познайомились у вересні місяці 1994 року під час його перебування на лікуванні в лікарні м. Вінниці і через тиждень - два мали інтимні стосунки, а в жовтні 1994 року відповідачка йому повідомила про те, що вона завагітніла. На його здивування вона повідомила про те, що вона вагітна від нього, але тоді він цьому не придав великого значення, хоча здогадувався і частково знав, що відповідачка окрім нього мала зустрічі з іншим чоловіком і він сам помітив, що дитина жодним чинном не має схожості на нього та його родичів, а тому просить заяву задоволити.
12.06.2008 року ОСОБА_1 подав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, вказуючи що за результатами експертизи виключається його батьківство відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження. В зв'язку з доведеністю позовних вимог та невизнанням їх відповідачкою і її тривалими намаганнями стягнути з нього аліменти на утримання дитини, батьком якої він не являється він вимушений тривалий час зазнавати моральних страждань , що виразилися в обмежені у спілкуванні з оточуючими, оскільки відповідачка неодноразово писала в органи міліції про його розшук, затримання і притягнення його до відповідальності за не сплату аліментів. Тож він змушений був обмежити свій звичний спосіб життя, щоб не бути затриманим чи арештованим на вулиці чи в інших місцях. На оплату послуг експерта він витратив 3 050 грн. і моральну шкоду він оцінює в 8 000 грн., що оцінюються в суму нарахованої позивачкою заборгованості по аліментах, за яку відповідачка намагалася притягнути його до кримінальної відповідальності тому, що він відмовляється утримувати її дитину.
Відповідачка позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що вона не згідна на їх задоволення, оскільки вона знає про те, що дитина кровна, народжена від позивача.
Заслухав учасників судового засідання, оглянув матеріали справи в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовільнити частково, оскільки:
В судовому засіданні встановлено, що відсутнє кровне споріднення між позивачем ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, що підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
протоколом допиту позивача Білоцерківським міськрайсудом Київської області від 05 вересня 2007 року, з якого слідує, що позивач дізнався про те, що ОСОБА_4 не його дитина приблизно в 2000 році (а.с. 32);
висновком експерта № 142/07-і від 20.05.2008 року, з якого слідує, що шляхом молекулярно-генетичного аналізу встановлено, що батьківство гр-на ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, народженої гр-кою ОСОБА_2 виключається за локусами НОМЕР_1 (а.с. 46-52);
Таким чином враховуючи, що згідно запису про народження № 7 від 28 червня 1995 року та акту про встановлення батьківства від 28 червня 1195 року, батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, записано позивача ОСОБА_1
Відповідно до ст.. 136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження, а тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Як, слідує із ст.. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім ї чи близьких родичів.
Згідно ст.. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як, слідує з роз'яснень в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядається у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.
Доказів про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду із-за вини відповідачки суду не наведено і їх не було здобуто в судовому засіданні так, як доводи позивача про те, що він зазнав моральних страждань в наслідок намагань відповідачки стягнути з нього аліменти на утримання дитини, батьком якої він не являється, що проявилося в обмежені спілкування з оточуючими, способу життя та коштів, а також в нарахуванні суми заборгованості по аліментах, суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки вони суперечать доказам по справі та чинному законодавству, з яких в сукупності слідує, що позивач до вирішення спору про оспорення батьківства вважався батьком дитини і відповідно до ст.. 180 СК України, зобовязанний був утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того спеціальним законодавством, зокрема СК України не передбачено стягнення моральної шкоди по вказани позивачем підставах, а тому, -
Керуючись ст.ст. 5-10, 13-15, 60, 79, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 136 СК України, ст.. 1167 ЦК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовільнити частково.
Виключити відомості про ОСОБА_1, як батька з актового запису № 07 виконавчого комітету Конатковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні ним витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та послуг експерта та юридичних послуг в розмірі 3 569 грн.
В остальній частині позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду можна подати протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Головуючий: