УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/672/2012Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності в порядку спадкування на обов'язкову частку та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про зменшення обов'язкової долі у спадщині, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, в якому просила визнати за нею права власності в порядку спадкування на обов'язкову частку спадкового майна.

Позов мотивований тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивачки - ОСОБА_8 відкрилася спадщина, яка складається з 28/75 часток домоволодіння АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_8 заповіла вказане майно ОСОБА_7 Позивачка є інвалідом 3 групи і, відповідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, має право успадкувати половину частки, яка належала б їй у разі спадкування за законом, а саме: на 14/75 часток домоволодіння АДРЕСА_1.

У жовтні 2011 року ОСОБА_7 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про зменшення обов'язкової долі у спадщині, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_6 з 1980 року не проживала разом з ОСОБА_8, не піклувалася про неї, не надавала допомоги, що є підставою для зменшення обов'язкової частки ОСОБА_6 у спадщині до ј частки.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 24 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені в повному обсязі, визнано за нею право власності на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 14/ 75 часток домоволодіння АДРЕСА_1 В задоволені позову ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 січня 2012 року та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог ОСОБА_7

Апелянт посилається на те, що суд не взяв до уваги докази, які підтверджують наявність підстав для зменшення ОСОБА_6 обов'язкової долі у спадщині, що призвело до ухвалення неправильного рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутні підстави для зменшення обов'язкової частки ОСОБА_6 у спадщини, з чим погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина у вигляді 28/75 часток домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, спадкоємцем якого, згідно з заповітом від 12 грудня 2008 року, є її племінниця - ОСОБА_7 (а.с.77-82).

ОСОБА_6 є повнолітньою донькою ОСОБА_9, яка на час відкриття спадщини була непрацездатним, оскільки є інвалідом III групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСГ № 007577 від 13 квітня 2005 року безстроково (а.с.85), і, відповідно до вимог ч.1 ст.1241 ЦК України, має право на обов'язкову частку у спадщині.

Рішенням Феодосійського міського суду від 14 червня 2011 року, яке набрало законної сили, дії державного нотаріуса Першої Феодосійської державної нотаріальної контори щодо відмови у видачі ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину на обов'язкову частку після смерті ОСОБА_9 були визнані незаконними та зобов'язано видати ОСОБА_6 вказане свідоцтво (а.с.46).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки ОСОБА_7 приховує орігінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та визнав за нею право власності на на обов'язкову частку у спадщині у розмірі 14/ 75 часток домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки між спадкодавцями виник спір, якій може бути вирішений судом.

Правильним вважає колегія суддів і рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про зменшення обов'язкової частки у спадщині, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження підстав обгрунтування позовних вимог.

Так, доводи про безпорадний стан ОСОБА_9 з посиланням на відповідь Феодосійської міської лікарні, яка зроблена на підставі амбулаторної картки є неспроможними, оскільки таки обставини в цій картці відсутні.

Доводи про те, що спадкодавець ОСОБА_9 за станом здоров'я потребувала стороннього догляду й допомоги, яку повинна була надавати саме відповідачка, та умисне ухилення її від надання такої допомоги, як на безумовну підставу для зменшення обов'язкової долі у спадщині, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки з поясненнями свідків, допитаних судом, вбачається, що спадкодавець не потребувала допомоги саме від відповідачки, а також не зверталася до неї з проханням про надання допомоги. Відсутні і будь-які письмові докази про те, що спадкодавець потребувала стороннього догляду.

Доводи апелянта на необ'єктивну оцінку пояснень свідків, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки у відповідності до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності

Не беруться до уваги й посилання апелянта на акти (а.с.66) про непроживання ОСОБА_6 разом зі спадкодавцем, оскільки це не є свідченням поганих родинних відносин між ними та відмовою ОСОБА_6 від надання допомоги спадкодавцю.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження виключних обставин, які можна вважати підставою для зменшення розміру обов'язкової частки ОСОБА_6 у спадщині, ОСОБА_7 суду не надала.

Не мають значення для вирішення справи й доводи апелянта про те, що ОСОБА_6 не приймала участі у витратах на поховання ОСОБА_9, оскільки це є самостійною підставою для відшкодування витрат на поховання спадкодавця.

Докази та обставини, на які посилається апелянт, були предметом дослідження судом першої інстанції, при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду і підстав для скасування рішення суду не містять.

Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 312, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 24 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

В.О.Полянська Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько