Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.06.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого- судді Фазикош Г.В.,

суддів - Мацунича М.В. , Куцина М.М.,

при секретарі - Козаковій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2010 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа АКБ « Форум» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2010 року було задоволено позов ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа АКБ «Форум», про стягнення страхового відшкодування та стягнуто із відповідача на користь позивача страхове відшкодування в сумі 13699 грн.30 коп. ( а.с. 139-140). Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29 вересня 2011 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення залишено без задоволення ( а.с. 159).

На це рішення відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, ухваливши у справі нове рішення, яким у задоволені заявленого позову відмовити. Свою позицію апелянт мотивує тим, що, на його думку, місцевий суд неповністю та невірно встановив фактичні обставини справи, надав їм неналежну правову оцінку, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт стверджує, що відповідно до укладеного сторонами договору страхування одним із основних обов'язків позивача є надання відповідачу всіх документів, що стосуються випадку та достовірну інформацію щодо причин та обставин настання події, та розміру матеріальних збитків. При цьому відповідно до п.8.3.4. договору страхування відповідач має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку, що й було здійснено відповідачем. З наявного у справі висновку спеціалістів слідує, що пояснення позивача про обставини отримання пошкоджень автомобіля Дачіа Логан, д.р.н. НОМЕР_1, не відповідають фактичному характеру утворення деформацій даного автомобіля, а отже не могли бути утворені при обставинах, викладених в його поясненнях. Виходячи із цього, відповідач прийшов до висновку щодо відсутності законних підстав у виплаті страхового відшкодування, та вважає, що цей висновок є правомірним.

Крім того, апелянт звертає увагу й на те, що згідно п.п.8.4.4., 12.1. договору страхування виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на користь страхувальника (або на користь вигодонабувача в разі його наявності за його письмовою вимогою). Згідно п.5.1. Договору страхування, вигодонабувачем є ПАТ « Банк Форум», який ніякої згоди на отримання страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику не надавав.

Також апелянт зазначає, що задовольняючи позов повінстю, суд першої інстанції не врахував розмір франшизи, передбаченої договором страхування ( а.с.161-164).

Представник позивача подав до суду письмове заперечення на апеляційну скаргу, у якій скаргу визнав частково. Зокрема, він пояснив, що дійсно, визначаючи розмір стягнення, суд не врахував розмір франшизи, який у даному випадку має складати 1% від страхової суми. Оскільки розмір страхової суми дорівнює 50500, 00 грн., то франшиза складає 505, 00 грн. В решті, представник позивача вважає апеляційну скаргу безпідставною.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити. Представник позивача скаргу визнав в частині, що стосується франшизи, а в решті просив її відхилити. Інші учасники в судове засідання не з'явилися, справу було розглянуто без їх участі відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Вислухавши пояснення присутніх учасників, дослідивши матеріали даної справи, колегія перевірила законність та обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, та прийшла до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог частини другої ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих суду самими учасниками процесу.

В даній справі суд першої інстанції встановив, що відповідно до довідки ВДАЇ та АТІ по обслуговуванню м. Ужгорода УДАЇ УМВС України в Закарпатській області та схеми дорожньо-транспортної пригоди від 01.07.2008 року вбачається, що 30.06.2008 року з транспортним засобом Dacia Logan 1.4 1 сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме 01.07.2008 року 0 7 год.05 хв. в м. Ужгороді по вул. Духновича , навпроти буд. № 12 водій невстановленого автомобіля під час руху по вул. Духновича в м. Ужгороді скоїв наїзд на стоячий автомобіль Dacia Logan 1.4 1, д.н.з. НОМЕР_1, після чого покунув місце ДТП. З повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування від 01.07.2008 року ОСОБА_2 повідомив відповідача Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» 01.07.2008 року, тобто в межах строків, передбачених договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 330/02-0530 від 29.01.2008 року, укладенного між сторонами спору( а.с. 139-140)..

На переконання колегії заявлений позивачем випадок підпадає під ознаки страхового випадку, охопленого вказаним договором добровільного страхування наземного транпортного засобу № 330/02-0530 від 29.01.2008 року ( п. 3). Наявний у справі висновок спеціалістів, здійснений на замовлення страховика, на який посилається апелянт, даного висноку не спростовує.

Водночас, колегія звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про страхування» та ст.979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страховиком та страхувальником, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати ініші умови договору. В даному випадку договір страхування був укладений на користь вигодонабувача, яким є ПАТ «Банк Форум», що узгоджується з вимогами ст. 985 та ст. 636 ЦК України.

Водночас, укладеним між сторонами договором передбачена можливість одержання страхового відшкодування безпосередньо страхувальником, однак відповідно до вимог п.8.1.1. договору страхування лише за письмовою згодою вигодонабувача ( а.с. 5). В матеріалах даної справи така згода вигодонабувача - відсутня, тому підстав для задоволення вимог позивача у заявлений ним спосіб колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою та підлягає до задоволення, рішення місцевого суду слід скасувати, ухваливши у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.10,11.303, п.3-4 ч.1 ст.309, ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2010 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа АКБ «Форум» про стягнення страхового відшкодування- скасувати, ухваливши у справі нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа АКБ «Форум» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча: Судді: