справа № 22- 3942 головуючий у 1-й інстанції: Кривов'яз А.П.
доповідач: Гончар В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Гончара В.П.
суддів: Корчевного Г.В., Слюсар Т.А.
при секретарі: Ліліцькому Р.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
Позивачка звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до відповідачки про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є необгрунтованим, ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт вказує на те, що суд не дослідив всі обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору.
В суді апеляційної інстанції, апелянт доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі.
Відповідачка проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом вірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.11).
Квартира АДРЕСА_2 яка розташована поверхом вище вказаного будинку належить ОСОБА_2, у якій вона мешкає з 2002 року.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2, між сторонами протягом тривалого часу склалися неприязні стосунки, внаслідок проведеного у 2002 році нею ремонту, крім того позивачка протягом тривалого часу безпідставно та необгрунтовано звинувачує її у різних правопорушеннях, звертається до правоохоронних та житлових органів з приводу неправомірної поведінки.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2002 - 2006 років комісіями ЖЕО-807, КПУЖГ Святошинського району м. Києва та Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації при обстеженні квартири ОСОБА_1 не виявлено
пошкодження елементів конструкцій перекриття та стін, слідів залиття не виявлено, порушень з боку мешканців квартири АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 не виявлено (а.с. 8-9, 29, 32, 50, 88-89, 113-114).
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, абз. 2 п.5 роз'яснює, що суд повинен з'ясувати, чим самим підтверджується факт заподіяння, за яких обставин і якими діями потерпілому завдана моральна шкода, а також ступінь вини заподіювана.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається.
Суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вона не надала доказів, які б підтверджували, що діями ОСОБА_2 їй було завдано матеріальної та моральної шкоди.
З огляду на викладене, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і прийшов до правильного висновку. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст.218,303, 307,308,313 -315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.