РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/896/2012Головуючий суду першої інстанції:Шкуліпа В.І.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
РІШЕННЯ
"13" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити певні дії, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк), в якому просив визнати незаконними дії щодо підвищення процентної ставки більш ніж 16, 08 % річних, зобов'язати відповідача: застосувати процентну ставку 16, 08 % річних згідно з умовами кредитного договору № SIKOAK 00330795, що укладений між сторонами 02 листопада 2006 року (далі - Договір № SIKOAK 00330795); списати існуючу заборгованість по зазначеному кредитному договору з лютого 2009 року та вчинити дії пов'язані з виключенням з обліку предмету застави - Автобуса загального призначення, марка ГАЗ РУТА АО483-СНГ, рік випуску 2006, тип ТЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 у ДАЇ ГУ МВС України.
Вимоги позову мотивовані тим, що 02 листопада 2006 року між сторонами укладений зазначений договір, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позивачу кредитні кошти на строк з 02 листопада 2006 року по 02 листопада 2011 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 90 000 грн. для купівлі автомобіля, а також
17866, 56 грн. на сплату страхових платежів відповідно до умов договору зі сплатою за користування кредитом відсотків 1, 34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань між сторонами 02 листопада 2006 року укладений договір застави рухомого майна - зазначеного автомобіля. Між тим, відповідач у лютому 2009 року у порушення встановленого порядку підвищив процентну ставку за цим договором до 27, 48 % річних.
Зобов'язання за зазначеним кредитним договором згідно з умовами до підвищення процентної ставки були виконані позивачем достроково 03 серпня 2011 року, однак, Банк не вчинив дій пов'язаних зі зняттям з обліку заставленого майна.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року позов ОСОБА_6 задоволений: визнано незаконним збільшення процентної ставки відповідачем більш ніж 16, 08 %; зобов'язано застосувати процентну ставку 16, 08 % річних, з умовами зазначеного кредитного договору; визнано дії відповідача щодо нарахування позивачу заборгованості за зазначеним кредитним договором неправомірними; зобов'язано відповідача виконати дії пов'язані з виключенням з обліку предмету застави - вищенаведеного транспортного засобу у ДАЇ ГУ МВС України в АР Крим. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_6 відмовити.
Так, у скарзі йдеться про те, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності повідомлення позивача про зміну процентної ставки суперечить матеріалам справи, крім того, судом безпідставно стягнути витрати на правову допомогу.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач ставить питання про відхилення скарги та залишення без змін оскаржуваного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 02 листопада 2006 року між сторонами укладений кредитний договір № SIKOAK 00330795, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позивачу кредитні кошти на строк з 02 листопада 2006 року по 02 листопада 2011 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 90 000 грн. для купівлі автомобіля, а також 17866, 56 грн. на сплату страхових платежів відповідно до умов договору зі сплатою за користування кредитом відсотків 1, 34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 6-7).
В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором між сторонами 02 листопада 2006 року укладений договір застави рухомого майна - Автобуса загального призначення, марка ГАЗ УТА-АО483-СНГ, рік випуску 2006, тип ТЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 8).
Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів належного повідомлення позивача Банком про зміну відсоткової ставки, а тому така зміна є незаконною; у зв'язку з достроковим виконанням позивачем умов зазначеного кредитного договору право застави є припиненим, відтак предмет застави підлягає зняттю з обліку у органах ДАЇ.
Між тим, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Згідно з п. 2.3.1 зазначеного кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсів долара США до гривні більш ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; заміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США (а.с. 6).
Скориставшись своїм правом, Банк збільшив в односторонньому порядку відсоткову ставку за вищезазначеним договором, про що повідомив позивача.
Висновки суду першої інстанції про незаконність зміни процентної ставки за зазначеним кредитним договором у зв'язку з відсутністю доказів про отримання позивачем повідомлення про підвищення процентної ставки необґрунтовані, оскільки ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку посилається суд, не містить обов'язкової умови направлення такого листа із зворотним повідомленням про його вручення.
Не містить таких умов і кредитний договір, укладений між сторонами.
Направлення письмового повідомлення про підвищення з 1 лютого 2009 року процентної ставки по кредиту на адресу позивача підтверджується відповідним реєстром поштових відправлень від 8 січня 2008 року, що міститься у матеріалах справи. (а.с. 34, 35). Тобто Банком виконані умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства щодо повідомлення позивача про підвищення процентної ставки, на що обґрунтовано посилався апелянт.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_6 в частині зобов'язання застосування процентної ставки 16, 08 % річних згідно з умовами кредитного договору № SIKOAK 00330795, списання існуючій заборгованості по зазначеному кредитному договору з лютого 2009 року та вчинення дій, пов'язаних з виключенням з обліку предмету застави.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_6
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 309, частиною 1 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним збільшення процентної ставки, зобов'язання застосувати процентну ставку згідно з умовами укладеного між сторонами 02 листопада 2006 року кредитного договору № SIKOAK 00330795, списання заборгованості та зобов'язання вчинити дії пов'язані зі зняттям з обліку предмету застави відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова