2-546/11 2/0538/49/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Гноєвой С.С.,

при секретарі - Ковальовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на землю недійсним та припинення права власності на землю,

третя особа - управління Держкомзему,

В С Т А Н О В И В :

09 грудня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на землю недійсним та припинення права власності на землю. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 жовтня 1987 року домоволодіння АДРЕСА_1 розділено в натурі між ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 та визначений порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок. На підставі вказаного рішення суду відповідачці ОСОБА_2 була виділена частка домоволодіння, розміром 13/25 частки усього домоволодіння і земельна ділянка, площею 302 кв.м., а її чоловіку ОСОБА_4 було виділено у власність 12/25 частки вказаного домоволодіння та земельна ділянка, площею 279 кв.м. Її мати ОСОБА_5 діюча в інтересах її бабусі на підставі довіренності придбала частку домоволодіння, належну ОСОБА_3, і після смерті бабусі з 2000 по 2006 рік була власником домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла, а після її смерті вона та племінниця матері ОСОБА_6 прийняли спадщину в рівних частках. 01 липня 2008 року між нею та ОСОБА_6 був укладений договір дарування, на підставі якого вона стала власницею 12/25 частки вищевказаного домоволодіння та користувачем земельної ділянки. Восени 2010 року вона звернулася у відповідні організації з метою використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки,в ході чого їй стало відомо про те, що земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння, перейшла у власність відповідачки ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради № 5/19-3467 від 29.09.2008 року. Розмір земельної ділянки, яка була передана відповідачці складає 0,0434 га. і на даний час на підставі спірного державного акту їй можуть передати земельну ділянку, однак згідно технічної документації на домоволодіння, загальна площа земельної ділянки складає 0,0581 га, а це означає, що в її користуванні залишається земельна ділянка в розмірі меньшому 1,5 га, хоча рішенням суду земельна ділянка була розділена і визначений порядок її користування. Також 24.08.1989 року судовим виконавцем був складений акт по виконанню рішення суду у вигляді розподілу домоволодіння і земельної ділянки, тобто при даних обставинах земельна ділянка могла бути передана ОСОБА_2 в розмірі, визначеному рішенням суду і не більше. Приватизація земельної ділянки ОСОБА_2 була здійснена на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.02.2008 року. Видаючи державний акт на право власності на землю на ім'я ОСОБА_2, Маріупольська міська рада грубо порушила її права як користувача земельної ділянки, не погодивши це з іншими користувачами, так як її племінниця на момент приватизації земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_2 згоди на це не надавала, хоча була власником домоволодіння, також порушено її право зменшенням площі земельної ділянки і фактично на даний час їй можуть передати у власність земельну ділянку, на якій розташований будинок, а земля для обслуговування домоволодіння та ведення присадибного господарства відсутня. Просить суд визнати недійсним державний акт на право власності на землю № 01.08.162.01800, виданий Маріупольською міською радою на ім'я ОСОБА_2 та припинити права власності відповідачки ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, її інтереси на підставі довіреності представляє ОСОБА_7

Представник позивача ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, вказавши, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача - Маріупольської міської ради ОСОБА_8, яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надавши письмову заяву про розгляд справи в її відсутність, позов визнала, зазначивши, що рішення Маріупольської міської ради, на підставі якого виданий Державний акт на право власності на землю відповідачці ОСОБА_2, скасовано судом як незаконне.

Відповідачка ОСОБА_2 та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 жовтня 1987 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 13/25 частки домоволодіння АДРЕСА_1, на 12/25 частки за її колишнім чоловіком ОСОБА_3 та визначено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок. Відповідно до цього рішення суду ОСОБА_2 передано у користування земельну ділянку розміром 302 кв.м., в тому числі під будівлю 36 кв.м. та частка спільного користування 36 кв.м., а ОСОБА_3 передано у користування земельну ділянку, розміром 279 кв.м., у тому числі під будівлею 90 кв.м. та частка спільного користування 36 кв.м.

Як видно з акту судового виконавця, 24.08.1989 року здійснено розподіл вказаного домоволодіння і земельної ділянки, згідно схеми БТІ та рішення суду.

Як вбачається з довіреності на придбання будинку та розписки про отримання грошей, 20 вересня 1981 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 гроші за продажу будинку, який розташований по АДРЕСА_1

Згідно технічного паспорту, власниками житлового будинку АДРЕСА_1 зокрема є ОСОБА_2 - 13/25 частки та ОСОБА_1 12/25 частки.

Як видно з повідомлення управління Держкомзему у місті Маріуполі Донецької області від 18.11.2010 року, земельна ділянка, розташована в місті Маріуполі, по провулку Каховського, 18 а була надана у власність ОСОБА_2, площею 0,0434 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та оформлено державний акт.

На підставі договору дарування від 01 липня 2008 року, посвідченого нотаріусом Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, позивачці ОСОБА_1 належить 12/50 частки жилого будинку АДРЕСА_1

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 08 листопада 2007 року та посвідченого державним нотаріусом Четвертої Маріупольської державної нотаріальної контори, спадкоємицею ? частки майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_1 Спадкове майно, на яке в указаній частці видане свідоцтво, складається з : 12/25 частини жилого будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці Маріупольської міської ради.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №545873, ОСОБА_2 на підставі рішення Маріупольської міської ради від 29.02.2008 року №5/19-3467 є власником земельної ділянки площею 0,0434 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 19 грудня 2011 року визнано незаконним та скасовано п.1.2.44 рішення Марупольської міської ради від 29.02.2008 року № 5/19-3467 «Про передачу громадянам України у власність земельних ділянок для будування жилих будинків, господарських будівель та споруд, що знаходяться в їхній власності в Жовтневому, Орджонікідзевському, Іллічівському районах міста», а саме, - щодо передачі ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 434 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1

Оскільки рішення органу виконавчої влади про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2, яке було правовою підставою для передання їй у приватну власність вказаної вище земельної ділянки та видачі оспорюваного державного акту скасовано в судовому порядку, як незаконне, то є підстави для визнання недійсним державного акту на право власності на землю.

Водночас позивачка просить припинити право власності відповідачки ОСОБА_2 на земельну ділянку в зв'язку з визнанням недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Оскільки відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2011 року було скасовано рішення Маріупольської міської ради на підставі якого було виданого державний акт на землю, у зв'язку з чим відпали правові підстави для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частини припинення право власності відповідачки ОСОБА_10 на земельну ділянку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.116,143 ЗК України, ст.ст. 10,60, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_2 про визнання державного акту на право власності на землю недійсним та припинення права власності на землю, третя особа - управління Держкомзему - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, № 01.08.162.01800, виданий ОСОБА_2 12 липня 2008 року, на земельну ділянку площею 0,0434 га, розташовану по АДРЕСА_1

Припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0434 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гноєвой С. С.