Справа № 1519/2-625/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Граніна В.Л., при секретарі Шкребтієнко Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми, -

В С Т А Н О В И В

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона заключила з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 угоду, за якою ОСОБА_4 брала на себе обов'язки бути представником продавця земельної ділянки площею 4,6 га, що знаходиться у Комінтернівському районі Одеської області, а ОСОБА_3 брала на себе обов'язки бути представником покупця. Покупцем у цій угоді виступала позивачка - ОСОБА_2.

У 2006 році між нею та відповідачами була складена угода №2, за якою представник продавця зобов'язувався надати позивачці державний акт на вказану земельну ділянку не пізніше 15.03.2007 року.

В забезпечення названих угод позивачкою було передано грошові кошти відповідачам, а останні прийняли їх, про що свідчать відмітки в договорі авансування від 02.11.2005 року. Названі кошти позивачка передала ОСОБА_3, як своєму представнику, яка згодом передала їх ОСОБА_4

Однак, до теперішнього часу свої зобов'язання ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не виконали. Земельна ділянка на ім'я позивачки не переоформлена.

Під час розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідачів солідарно на її користь суму сплачених грошових коштів у розмірі еквівалентному 700 000 доларів США, пеню та сплату трьох процентів річних від простроченої суми, з тих підстав, що ще 100000 доларів США вона передала відповідачам в якості авансу в рахунок майбутнього платежу по придбанню позивачкою нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 150 кв. м. і за надання юридичних послуг за ці дії.

У судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання з'явилася, проти зазначених обставин не заперечувала, однак указала, що всі гроші, які їй надавала позивачка, вона передавала ОСОБА_4, собі вона взяла тільки 2500 доларів США за надання юридичних послуг і послуг по оформленню документів. Тому позов визнає частково. Тільки у частині стягнення з неї 2500 доларів США, іншу суму вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Крім того, вона приймала участь у перших судових засіданнях, в яких фактично не заперечувала проти того, що вона брала гроші позивачки для оформлення на неї земельної ділянки в Комінтернівському районі, а також на придбання квартири по вул. Маразліївській в місті Одесі і гроші за послуги.

24.12.2008 року провадження у даній справі було зупинено до закінчення досудового слідства по кримінальній справі порушеної у 2008 року у відношенні ОСОБА_4 за ст. 190 ч.4 КК України.

Провадження у справі було поновлено у 2011 році у зв'язку з винесенням постанови про призупинення досудового слідства по вищезазначеній кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4

Суд дослідивши докази по справі та заслухавши пояснення сторін вважає, що уточнений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактично між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договорів про надання послуг. Так згідно ст.ст. 901-907 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто, проте у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному бсязі перед замовником за порушення договору.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про ненадання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок не переробної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України: особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3, яка являється суб'єктом підприємницької діяльності та займається діяльністю у сфері операцій з нерухомістю, запропонувала позивачці купити земельну ділянку на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, а саме земельної ділянки, яка належала громадянину ОСОБА_5 на праві власності, площею 4,65 га.

Далі, ОСОБА_3 познайомила позивачку з ОСОБА_4, яка займалася земельними ділянками в агентстві нерухомості, що належало ОСОБА_3

На пропозицію ОСОБА_4 виступити інвестором та купити запропоновану нею земельну ділянку на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, позивачка відповіла згодою.

Після того, як ОСОБА_4 надала позивачці для огляду документи на земельну ділянку (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №365475 від 02 червня 2005 року на ім'я ОСОБА_5, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,65 га), позивачка приїхала на місце, де ОСОБА_4 показала їй наявність зазначеної ділянки, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району. Ці обставини сторони підтвердили в судовому засіданні.

02 листопада 2005 року між позивачкою та ОСОБА_3 було укладено Договір, який указаний як договір авансу. Згідно вказаного договору ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США та в присутності позивачки передала вказану суму ОСОБА_4 для купівлі вищезазначеної земельної ділянки.

В забезпечення виконання договору відчуження земельної ділянки площею 4,65 га, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району 15 лютого 2006 року позивачка виплатила ОСОБА_3 повну суму грошових коштів в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) доларів США. про що свідчать відмітки в Договорі від 02 листопада 2005 року, а саме:

- 02 листопада 2005 року було передано ОСОБА_3 30 000 доларів США;

- 01 грудня 2005 року було передано ОСОБА_3 30 000 доларів США;

- 14 грудня 2005 року було передано ОСОБА_3 110 000 доларів США;

- 07 лютого 2006 року було передано ОСОБА_3 100 000 доларів США;

- 15 лютого 2006 року було передано ОСОБА_3 330 000 доларів США.

Названу суму грошових коштів позивачка передала ОСОБА_3, як своєму представнику, яка передала ці грошові кошти ОСОБА_4, як представнику продавця.

Так, згідно Договору №1 від 19 листопада 2005 року ОСОБА_4, як представник продавця та ОСОБА_3, як представник покупця, зобов'язуються забезпечити укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,65 га, яка знаходиться на території Комінтернівського району між власником вказаного об'єкту та ОСОБА_2, яка виступає в якості покупця. Також згідно зазначеного договору ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 аванс в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, отриманий від позивачки згідно Договору від 02 листопада 2005 року.

29 грудня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено Договір №2. Згідно зазначеного договору від 29 грудня 2006 року ОСОБА_4, як представник продавця та ОСОБА_3, як представник покупця, зобов'язуються забезпечити укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району між власником вказаного об'єкту та ОСОБА_2, яка виступає в якості покупця. А також згідно даного договору, 19 листопада 2005 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 аванс в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США та 10 березня 2006 року - 470 000 (чотириста сімдесят тисяч) доларів США, отримані від ОСОБА_2 згідно Договору від 02 листопада 2005 року. Окрім того, ОСОБА_4, як представник продавця, зобов'язалася надати позивачці державний акт на вказану земельну ділянку не пізніше 15 березня 2007 року.

За рахунок отриманих 600 000 доларів США, ОСОБА_1 зобов'язувалася змінити цільове призначення земельної ділянки та оформити, набуту у ОСОБА_5 земельну ділянку на позивачку. Також, ОСОБА_4 зобов'язалася провести всю вказану процедуру протягом трьох місяців з дня отримання повної суми грошових коштів.

Зі слів позивачки, в березні 2007 року, на прохання показати документи на вищезазначену земельну ділянку, ОСОБА_4 надала зовсім інший державний акт на іншу земельну ділянку в с. Фонтанка, площею 4,32 га, що належав громадянці ОСОБА_6. Не зважаючи на те, що вартість землі в с. Фонтанка значно нижча, ніж в с. Крижанівка, ОСОБА_4 пояснила, що земельна ділянка площею 4,32 га, яка належить ОСОБА_6 коштує також 600 000 доларів США. В той момент ОСОБА_4 мала заповіт від ОСОБА_6 на її користь на вказану земельну ділянку та довіреність від ОСОБА_6 на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 4,32 га в с. Фонтанка. Чому ОСОБА_4 без відома позивачки самостійно розпочала процедуру набуття земельної ділянки у ОСОБА_6, а також чому довіреність та заповіт оформлено на ОСОБА_4, а не на ім'я ОСОБА_2, позивачці невідомо.

Таким чином, 15 березня 2007 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони було укладено Договір, яким підтверджується, що ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти на купівлю земельної ділянки для ОСОБА_2

Грошові кошти виплачено позивачкою в повному обсязі згідно договору від 02 листопада 2005 року. Під земельною ділянкою за цим договором потрібно розуміти - земельну ділянку площею 4,32 га, яка знаходиться на території Фонтанської сільської ради, Комінтернівського району Одеської області, масив №27, ділянка №444(445) і належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку PI №477545, виданого 22.10.2002 року Комінтернівською районною адміністрацією. Згідно вказаного договору, ОСОБА_4 зобов'язується переоформити вказану земельну ділянку на позивачку або на третю особу, яку вона вкаже.

Також, 15 березня 2007 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 02 листопада 2005 року, відповідно до якого пункт 1 та пункт 2 договору викладеного у новій редакції, яка також підтверджує виплату позивачкою суми грошових коштів в розмірі 600 000 (шістсот тисяч) доларів США. На зазначеній додатковій угоді є підпис ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Окрім того встановлено, що ОСОБА_3 отримала від позивачки 10 000 (десять тисяч) доларів США, що підтверджується письмовою угодою від 02 грудня 2005 року. А також 60 000 (шістдесят тисяч) доларів США, що підтверджується розпискою від 19 січня 2006 року.

З вказаної суми грошових коштів ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) доларів США, що підтверджується розпискою за підписом ОСОБА_4

Також, 21 грудня 2005 року укладено Угоду про оплату авансу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Згідно даної угоди ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 30 000 (тридцять тисяч) доларів США в якості авансу в рахунок майбутнього платежу по придбанню позивачкою нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 150 кв. м.

Загалом, позивачкою було передано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 700 000 (сімсот тисяч) доларів США.

Таким чином, позивачкою було виконано умови договору, здійснено своєчасну оплату, як і передбачено договором, відповідачі до теперішнього часу свої зобов'язання не виконали і гроші позивачці не повернули.

Відповідачами порушено норми ст.ст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України,

відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо

строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня з пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як відповідачі користувалися коштами позивачки, свої договірні зобов'язання не виконали, не повернули позивачці її грошові кошти ( а це і є грошове зобов'язання при невиконанні зобов'язання про повернення грошей, якщо не виконане договірне зобов'язання про надання послуг, а саме на думку суду -це борг ( у сенсі ст.625 ЦК України) у випадку не виконання зобов'язань про надання послуг ), суд задовольняє вимоги позивачки, щодо повернення їй в повному обсязі грошових коштів в сумі 700 000 (сімсот тисяч) доларів США, що у гривневому еквіваленті на день складання уточненої позовної заяви складає 5 600 000 (п'ять мільйонів шістсот тисяч) гривень, а також задовольняє вимоги щодо, стягнення з відповідачів трьох процентів річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України, на підставі наступного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

5 600 00015.02.2006-14.06.2012 2311 3 % 910 950

При цьому суд, за згодою сторін, при переводі зазначених сум іноземної валюти в національну -гривню, застосовує офіційний курс долара США Національного Банку України із розрахунку 100 доларів США = 800 грн.

Положення ст. 541 ЦК України передбачають такий вид зобов'язання, як солідарне зобов'язання, яке виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання, такі зобов'язання можуть бути пасивно солідарними у разі, якщо кожен із боржників зобов'язаний виконати певну дію або утриматися від неї, і активно солідарним, коли кожен із кредиторів може вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В рамках розгляду даної цивільної справи вбачаються пасивно солідарні зобов'язання, оскільки передбачають наявність кількох осіб на стороні боржника за наявності одного кредитора. У такому зобов'язанні на вимогу кредитора кожний із боржників повинен виконати обов'язок у певній частці, після чого боржник, який виконав зобов'язання, вибуває з нього, але воно (зобов'язання) зберігає силу для решти боржників до повного виконання кожним із них свого обов'язку.

Так як відповідачі, згідно договорів з позивачкою, взяли на себе спільний обов'язок по виконанню зобов'язання, предмет якого фактично є неподільним, то суд вважає (з урахуванням аналогії закону-норми ст.1190 ЦК України) стягнути з відповідачів реальні збитки (ст.22 ЦК України) солідарно.

Згідно ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Стаття 544 ЦК України встановлює, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

Суд відмовляє позивачці в задоволенні вимог, щодо стягнення з відповідачів неустойки (пені), оскільки ст.551 ЦК України передбачає стягнення пені тільки, якщо її розмір встановлений договором чи актом цивільного законодавства. Ні в договорі, ні в законі такий розмір не встановлений.

Ст.625 ЦК України передбачає також стягнення встановленого індексу інфляції. Однак такі вимоги позивачем не заявлялись, а також індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті -гривні (Рішення Верховного Суду України від 26 листопада 2008 року), а договір укладений між сторонами в доларах США.

Згідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. З огляду на що, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частках, витрати по справі у вигляді судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, 551, 536, 625, 541, 1190, 543, 544 526, 527, 530 ЦК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошової суми -задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 6 510, 950 (шість мільйонів п'ятсот десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в рівних частках, на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані з сплатою судового збору в сумі 760 (сімсот шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в рівних частках, на користь держави витрати пов'язані з сплатою судового збору в сумі 940 (дев'ятсот сорок) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строку з дня проголошення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий