Судове рішення #234973
34/72


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.06р.


Справа № 34/72


За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон", м.Перевальськ Луганської області 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський металургійний альянс", м.Дніпропетровськ 

про стягнення 99218,71 грн.


Суддя  Примак С.А.


Представники:

  від позивача - Фальченко О.М., предст., дов. №19-юр від 04.04.2005р.   від відповідача - Строценко Р.В., предст., дов. б/н від 10.04.2006р. 


СУТЬ СПОРУ:

Відповідно  до  вимог  ст.69 ч.3 ГПК України  термін  розгляду  справи  був  продовжений до  09.06.2006 року.

           Відповідно до вимог ст.77 ГПК  України   у  судовому  засіданні  06.06.2006р.  було  оголошено   перерву  до  07.06.2006р. до  14 год. 00 хв.

           Позивач  просить  стягнути  з  відповідача  99 218 грн. 71 коп. -  боргу, який  виник   внаслідок  не оплати  поставленого  товару  відповідно  до  умов  договору № 27-07/1  від 27.07.2005р.

           Відповідач у відзиві  на  позов позовні вимоги  відхиляє  у  повному  обсязі і  пояснює  наступним:  між  ним  та  позивачем   27.07.2005р.  було  укладено  договір   поставки № 27-07/1  на  поставку  лому  та  відходів  чорних  металів ( надалі  товар). Відповідно  до  п.3.2  договору  позивач  щомісячно  зобов'язаний  здійснювати  поставку  рівномірними  партіями  товару  обсягом  не  менш  ніж 350 (триста  п’ятдесят тон), але всупереч  умов, указаних  у  пункті  3.2   договору   позивачем   було  поставлено  у  серпні  2005  року  0 ( ноль)  тон товару, у  вересні 2005р.- 247,35 тон товару, в жовтні  2005 р.- 127,1 тон  товару,  в листопаді  2005 р. –132,25 тон  товару,  в грудні  2005 р.-  0  тон  товару, що підтверджується копіями актів  прийому-передачі  форми 69,  які  є  у  матеріалах  справи.

         Далі  відповідач  зазначив, що  позивач невірно  вказує  у  своєму  позові  про  те, що  його  товариство  нібито  заборгувало  позивачу  99218 грн. 71 коп., адже, на погляд відповідача,  його зобов’язання  по оплаті  товару настає  лише  після  поставки  узгодженої  партії  товару в  розмірі 350 (триста  п’ятдесят) тон щомісячно, в зв’язку з чим відповідач вважає, що  зобов’язання   по оплаті  товару  ще  не  настало, і  тому  позов є  безпідставним. Відповідач також  зазначив, що згідно з вимогами ст.530 ЦК  України зобов’язання, термін виконання  якого визначено посиланням на подію, яке  безумовно повинно настати, підлягає  виконанню  при  настанні цієї  події. У  даному  випадку, на погляд відповідача, подією з настанням якої договір  пов’язує  виникнення  зобов’язань  по  оплаті  поставленого  товару, є поставка  позивачем  партій  товару  ( номенклатура, вид  і ціна  зафіксовані  у відповідному  додатку до договору  і є  його  не від’ємною  частиною)  не  менш  350  (триста п’ятдесят) тон щомісячно, тому  відповідач  не  знімає  з  себе  прийнятих  зобов’язань  по  оплаті поставлених  партій  товару, але  виключно  на умовах   двохстороннього  договору, тобто  після  поставки  відповідних  партій  товару  в повному  обсязі.

            Позивач 14.04.2006  року  надав  до  суду  заперечення  на  відзив  відповідача, в якому він  не  погоджується  з  висновками  відповідача щодо позовних вимог і рахує те, що відповідач повинен  виконати  зобов’язання   по  оплаті   поставленого  товару  у  розмірі 99 218 грн. 71 коп.

           Позивач  надав 18.05.2006р. до  суду   уточнення  до  позовних  вимог  та  збільшення  розміру  позовних  вимог, в яких  він  просить  суд  стягнути  з  відповідача  99 218 грн.71 коп. - боргу, 3716 грн. 67 коп. -  збитків   з  урахуванням  індексу  інфляції , 3%- річних   в  сумі  1 390 грн. 24 коп., а  також  судові   витрати  по  справі.

           На  підставі ст.75 ГПК  України  справа  розглядалося  за  наявними  в  ній  матеріалами.

Розглянувши  матеріали  справи  та заслухавши  пояснення  представників  сторін, дослідивши  надані  докази, господарський  суд, -

                                              

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:


27.07.2005  року  між  позивачем   і  відповідачем   був  укладений   договір  № 27-07/1, згідно з умовами  якого позивач   зобов’язується  поставити  лом  та  відходи чорних  металів,  а відповідач   зобов’язується  оплатити   лом  та  відходи  чорного  металу  згідно  цін, які  зафіксовані  у   п.1.1  договору,   а  також  додатках №№2,3,4,5,7,8,9  до  договору, які є  невід’ємною  частиною   договору  № 27-07/1.       

Строк  дії  договору (п.9.1)  встановлено до  31.12.2005р. або до повного виконання  умов  договору.

Відповідно  до  п. 2.1  договору   загальна   сума   договору на  момент  його  укладення  складає  не  менше  1 432 500 грн. 00 коп.

Згідно з  п.3.2  договору  поставка  товару  здійснюється  постачальником (у даному   випадку  ТОВ  „Легіон”)  партіями  не  менш  350 (триста  п’ятдесят ) тон  на  місяць.    

Відповідно до п.5.5  договору  покупець (  уданому  випадку  ТОВ „Придніпровський  металургійний  альянс”)  сплачує  поставлені партії  товару   належної  якості  у  наступному  порядку:

- 80%  вартості  вказаних  вище  узгоджених  партій  товару  сплачується  покупцем  шляхом  перерахування  коштів  на  розрахунковий  рахунок  постачальника  протягом  двох  банківських  днів  на  підставі  даних вказаних в копії  четвертого  примірника  залізничної  накладної  станції  відправника, що  свідчить  про   відправлення  узгодженої  партії  товару  постачальником  на  адресу  покупця;

-  20 %  вартості  узгодженої   партії  Товару  сплачується  Покупцем  шляхом перерахування  грошових  коштів  на  розрахунковий  рахунок  Постачальника  протягом  трьох - п’яти  банківських  днів   на  підставі  акту  приймання-передачі  Товару  форми 69 (19), що  свідчить  про  фактичну  поставку  узгодженої  партії  Товару  Постачальником  на  адресу  Покупця.

 Позивач   в  своїх  позовних  вимогах зазначив, що  відповідно  до  умов  договору № 27-07/1 від 27.07. 2005  року,  його  підприємство  поставило  в  адресу  відповідача  брухт  чорних  металів на  загальну  суму  513 218 грн. 71 коп.,  у  тому  числі   в вересні  2005 року  за  накладною № 347  від 30.09.2005 р.  на  загальну  суму  253 007 грн. 18 коп.,  у  жовтні  2005  року  за накладними  №№376,376/1  від 31.10.2005р.  на  загальну  суму 130225 грн. 93 коп., листопаді  2005  року  за накладною  №388  від 28.11.2005р.  на  суму  129985 грн. 60 коп. Далі позивач зазначив, що відповідно до п.5.1,5.5  договору № 27-07/1  від 27.07.2005р.  розрахунки  здійснюються  на  підставі  даних  актів  приймання-передачі  форми 69  за товар  належної  якості  в  наступному  порядку :  80%  вартості  погодженої  партії  товару-протягом  двох  банківських  днів  на  підставі   даних, що  вказані  в  копії  4-го  екземпляру  залізничної накладної  станції  відправлення, 20%  вартості  погодженої  партії  товару -  протягом  3-5 банківських  днів  на підставі  даних  акту  приймання-передачі  товару   форми №69. Станом на  01.03.2006  року  відповідачем  за поставлену  продукцію  сплачено 414000грн. 00 коп., сальдо  на  користь   позивача  складає  99218 грн. 71 коп.

На підставі  вищевикладеного  позивач просить  суд  стягнути з  відповідача суму  боргу  у  розмірі  99 218 грн. 71 коп.

          Позивач  надав 18.05.2006р. до  суду   уточнення  до  позовних  вимог  та  збільшення  розміру  позовних  вимог  в яких  він  просить  суд  стягнути  з  відповідача  99 218 грн.71 коп. - боргу, 3716 грн. 67 коп. -  збитків   з  урахуванням індексу  інфляції , 3%- річних   в  сумі  1390 грн. 24 коп., а  також  стягнути   судові   витрати  по  справі   у   розмірі  1161 грн. 26 коп..

           Відповідач у відзиві  на  позов позовні  вимоги  відхиляє  у  повному  обсязі і  пояснює  наступним: між  ним  та  позивачем   27.07.2005р.  було  укладено  договір   поставки № 27-07/1  на  поставку  лому  та  відходів  чорних  металів ( надалі  товар). Відповідно  до  п.3.2  договору  позивач  щомісячно  повинно  здійснювати  поставку  рівномірними  партіями  товару  обсягом  не  менш  ніж 350 (триста  п’ятдесят   тон), але  всупереч  умов, вказаних  у  пункті  3.2   договору   позивачем   було  поставлено  у  серпні  2005  року  0 ( нуль)  тон товару, у  вересні 2005р.- 247,35 тон товару, в жовтні  2005 р.- 127,1 тон  товару,  в  листопаді  2005 р. –132,25 тон  товару ,  в грудні  2005 р.-  0  тон  товару., що   підтверджується   копія  актів  прийому-передачі  форми 69,  які  є  у  матеріалах  справи.

         Далі  відповідач  зазначив, що   позивач невірно  вказує  у  своєму  позові  про  те, що  його  товариство  нібито  заборгувало  позивачу  99218 грн. 71 коп., адже, на погляд  відповідача,  його зобов’язання  по оплаті  товару  настає  лише  після  поставки  узгодженої  партії  товару  у  розмірі  350 (триста  п’ятдесят )  тон  щомісячно, внаслідок чого  відповідач  вважає, що зобов’язання по оплаті  товару  ще  не  наступило і тому  позов  е  безпідставним. Відповідач також  зазначив, що згідно з вимогами ст.530 ЦК  України зобов’язання  термін  виконання  якого  визначено  посиланням  на подію, яке  безумовно  повинно  настати , підлягає  виконанню  при  настанні цієї  події. У  даному  випадку,  на  погляд  відповідача, подією  з настанням  якої  договір  пов’язує  виникнення  зобов’язань  по  оплаті  поставленого  товару, є  поставка  позивачем  партій  товару  (номенклатура, вид  і ціна  зафіксовані  у відповідному  додатку  до  договору  і є  його  не від’ємною  частиною)  не  менш  350  ( триста  п’ятдесят )  тон  щомісячно,  тому  відповідач  не  знімає  з  себе  прийнятих  зобов’язань  по  оплаті поставлених  партій  товару, але виключно на умовах  двохстороннього  договору, тобто  після  поставки  відповідних  партій  товару  в повному  обсязі. На  підставі  вищевикладеного  відповідач   просить суд  в задоволенні  позову  ТОВ „Легіон”  відмовити  у  повному  обсязі.

           Позивач 14.04.2006  року  надав  до  суду  заперечення  на  відзив  відповідача, в якому він  не  погоджується  з  висновками  відповідача  щодо  позовних  вимог   і  рахує те,  що  відповідач повинен  виконати  зобов’язання   по  оплаті   поставленого  товару  у  розмірі 99218 грн. 71 коп.


          Господарський  суд  згідно з вищевикладеним вважає, що у позовних вимогах  позивача  слід  відмовити за  наступних  підстав:

          Згідно з  умовами  п.3.2  договору №27-07/1 від 27.07.2005 року поставка товару  постачальником  здійснюється    партіями, об’ємом  не  менш  350 (триста  п’ятдесят)  тон  на  місяць, і таким  чином, виходячи  з цього, позивач  повинен  був  кожний  місяць  здійснювати  поставку  товару  (брухт та  відходи  чорного  металу) в  адресу  відповідача   об’ємом  не  менш  350 тон (триста  п’ятдесят)  на  місяць, однак, як  вбачається  з матеріалів  справи,  позивач  не  здійснював  поставку  товару  відповідачу   в   тих  об’ємах  товару, які   вони   були   узгоджені   в  умовах  договору , а  саме  у  п.3.2.  Так  позивачем  у  виконання  умов  договору  №27-07/1  від 27.07.2005 року  в  серпні  2005 р. замість 350 тон  товару не  було  поставлено  взагалі  нічого  0  тон  товару, в  вересні  2005 р.  замість  350  тон товару   було  поставлено 247,35  тони  товару, в  жовтні  2005р. замість  350 тон  товару   було  поставлено  127,1  тони, в  листопаді  2005  року  замість  350  тон  товару  було  поставлено 132,25 тони,  в грудні  2005  року  позивач взагалі  не  здійснив  поставку  товару в  адресу відповідача.   

         


      Відповідно  до  вимог  п.5.5 договору №27-07/1 від 27.07.2005р. відповідач у розумінні  суду   повинен   сплачувати  обумовлену  в  п.3.2  договору партію  товару  у кількості 350 (тон)   у наступному  порядку:

 - 80% поставленої  партії  товару  об’ємом не  менш  350 тони на  розрахунковий рахунок позивача  протягом двох банківських днів на підставі копії  четвертого  примірника  залізничної  накладної  станції  відправника, що  свідчить про відправлення узгодженої  партії  товару  постачальником  на  адресу  покупця;

-  20 %  вартості  узгодженої  та  поставленої  партії  Товару  сплачується  Покупцем  шляхом перерахування  грошових  коштів  на  розрахунковий  рахунок  Постачальника  протягом  трьох - п’яти  банківських  днів   на  підставі  акту  приймання-передачі  Товару  форми 69 (19), що  свідчить  про  фактичну  поставку  узгодженої  партії  Товару  Постачальником  на  адресу  Покупця.


        Виходячи  з  вищевказаного, а  також з  того, що  на   підставі  п.5.5  договору основною та суттєвою  умовою  виникнення  у  відповідача  зобов’язань оплати  по  договору  на  розсуд  суду  є  поставка позивачем  партії  товару  об’ємом  не  менш 350 тон  на  місяць в  адресу  відповідача   відповідно  до  п.3.2  договору  №27-07/1, яка, як  убачається  з  матеріалів  справи,  не  була  виконана  в  повному  об’єму ні в жодному  місяці  2005р. в термін дії  договору № 27-07/1 , господарський  суд  вважає, що позивач своїми  діями  недопоставки  товару  в  адресу  відповідача  порушив  умови  договору  № 27-07/1, внаслідок чого  на  думку  суду  на  даний  момент   часу у  позивача не  виникло  право вимоги згідно з умовами  договору № 27-07/1 про  стягнення з відповідача   грошової суми у розмірі  99 218 грн.71 коп. - боргу, 3716 грн. 67 коп. -  збитків  з  урахуванням індексу  інфляції , 3%- річних   в  сумі  1390 грн. 24 коп., а  також  стягнути   судові   витрати  в   розмірі  1161 грн. 26 коп..

        На  підставі   вищевказаного та  відповідно до ст. 526 ЦК України  господарський  суд  вважає  необхідним відмовити  в  задоволенні  позовних  вимог  ТОВ  „Легіон” до  ТОВ ”Придніпровський  металургійний альянс” про  стягнення грошової  суми  у  розмірі    99 218 грн.71 коп. - боргу, 3716 грн. 67 коп. -  збитків   з  урахуванням індексу  інфляції , 3%- річних   в  сумі  1390 грн. 24 коп., а  також  стягнути   судові   витрати  по  справі   у   розмірі  1161 грн. 26 коп. у  повному  обсязі.

       Відповідно до статей 525, 526  ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

      

        Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати  слід покласти на позивача.

       

      Керуючись   ст. ст.  525, 526, ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський  суд, -   


                                                  В И Р І Ш И В:


У   позові відмовити повністю.



Суддя


 С.А. Примак



 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація