Справа № 2/2208/45/12
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Леванчука О.М.
суддів Шершуна В.В., Корніюк А.П.
при секретарі: Лапко Ю.В.
з участю: представника ВАТ НАСК „Оранта" -Греснюка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта", Закритого акціонерного товариства „Старокостянтинівський хлібзавод", третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
10 травня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду. Вони вказували, що в ніч з 23 на 24 вересня 2009 року на 246 кілометрі автодороги „Київ-Одеса" ОСОБА_4 керуючи автомобілем МАЗ, державний номер НОМЕР_1, який належить ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод", порушив правила дорожнього руху, перевищуючи швидкість, не справився з керуванням і допустив наїзд на автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 державний номер НОМЕР_4 власником якого є ОСОБА_3, яким керував ОСОБА_5
В наслідок зіткнення автомобіль VOLKSWAGEN LT 35 отримав ушкодження оцінені у 29 183 грн. 61 коп., а пасажирові автомобіля ОСОБА_2 були завдані тілесні ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглобу.
Цивільна відповідальність власника автомобіля МАЗ була застрахована НАСК „Оранта". Компанія була телефоном негайно повідомлена про страховий випадок, з місця дорожньо-транспортної події.
Обов'язковий ліміт відповідальності на одного потерпілого згідно страхового договору складає 35000 грн., розмір франшизи - 255 грн.. В зв'язку з цим, НАСК „Оранта" було заявлено вимогу про сплату збитків, які страховик оплатити відмовився, посилаючись на те, що йому не було повідомлено про страховий випадок і не надано доказів про правомірність допуску ОСОБА_4 до управління транспортним засобом.
Не відшкодував збитків і власник транспортного засобу. В зв'язку з цим, з врахуванням змін позовних вимог, позивачі просили стягнути з ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду 5000 грн. і на користь
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції -Бондар О.О Провадження № 22ц/2290/1123/12
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 32, 34
ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 255 грн., а з НАСК „Оранта" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 28 928 грн. 61 коп.. При цьому, ОСОБА_2 посилається на те, що в результаті забиття коліна він пережив значний біль, вимушений був лікуватися, внаслідок чого були порушені його звичні життєві зв'язки. В свою чергу, згідно договору страхування, між ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" та НАСК „Оранта" № ВВ 879657 від 07 квітня 2009 року встановлюється ліміт відповідальності на одну особу 35 000 грн. і розмір франшизи 255 грн.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2012 року постановлено позов задовільнити частково.
Стягнуто з ВАТ „НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 28928 грн. 61 коп. та судові витрати в сумі 457 грн. 69 коп.
Стягнуто з ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 255 грн. та судові витрати в сумі 4 грн. 15 коп.
Стягнуто з ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду НАСК „Оранта" оскаржила його в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому, апелянт посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення цим судом норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції порушив правила підсудності і безпідставно прийняв справу до свого провадження, оскільки на його думку ОСОБА_2 не довів факту завдання йому тілесних пошкоджень. ОСОБА_3 звернувся з позовом про стягнення матеріальних збитків, а тому справа повинна була б розглядатись або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем знаходження відповідача. Крім того, апелянт вказує, що стягнення з нього збитків незаконне, оскільки він не був належним чином повідомлений про дорожньо-транспортну подію страхувальником, ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод". Також НАСК „Оранта" стверджує, що їй не було надано документів, які б підтверджували правомірність керування транспортним засобом ОСОБА_4. Крім цього, номер транспортного засобу у протоколі про адміністративне правопорушення (МАЗ 54329 НОМЕР_3) не співпадає із договором про страхування (МАЗ 54329020 д/н НОМЕР_3).
НАСК „Оранта" вказує, що в наданих документах є не усунуті суперечності у визначені місця проживання водія ОСОБА_4 -в позовній заяві та довідці адреса вказана: АДРЕСА_1, в протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_2, в доповненнях до позову -с. Березно.
Крім того, в поясненні до протоколу і в постанові суду про притягнення до адміністративної відповідальності вказано, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 працював в МПВК „Шар", що викликає сумнів чи працював ОСОБА_4 у страхувальника і чи правомірно користувався транспортним засобом.
Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22 жовтня 2009 року ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він 24 вересня 2009 року о 00 год. 05 хв. на 246 +495 км. а/д Київ - Одеса керуючи автомобілем МАЗ - 54329, д.н. НОМЕР_3 з напівпричепом не дотримався безпечної швидкості руху в темну пору доби, не врахував дорожню обстановку , не зміг контролювати рух транспортного засобу в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN LT 35, д.н. НОМЕР_4, який знаходився на узбіччі в результаті чого було пошкоджено транспортні засоби і притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП, що підтверджується копією постанови.
З листа ВРЕР по обслуговуванню м. Старокостянтинів та Старокостянтинівського району від 23 грудня 2011 року за № 5/36 - 1794 вбачається, що автомобіль МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3 протягом часу з 01 по 30 вересня 2009 року належав ЗАТ «Старокостянтинівський хлібзавод».
З копії доповнення до протоколу про порушення правил дорожнього руху В А № 033002 вбачається, що автомобіль МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3 має пошкодження в тому числі в виді деформації переднього бамперу, обліцовки кабіни спереду, розбитого переднього лобового скла, розбитої передньої правої протитуманної фати та ін. Причіп НОМЕР_5 пошкоджений не був, що свідчить про зіткнення автомобіля МАЗ , а не причепа з автомобілем Фольксфаген, який стояв на узбіччі.
Суд прийшов до правильного висновку про те, що пояснення представників відповідача, що цивільна відповідальність власника автомобіля МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3 не була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта»спростовується листом Хмельницької дирекції НАСК «Оранта»від 21 січня 2010 року за № 05 - 03 /86 з якого вбачається, що ОСОБА_4 керував «забезпеченим транспортним засобом». З копії полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8799657 від 07 квітня 2009 року вбачається, що за даним полісом 1 - го типу була застрахована відповідальність ЗАТ «Старокостянтинівський хлібзавод», щодо забезпеченого транспортного засобу , автомобіля МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3 строком з 10 квітня 2009 року по 09 квітня 2010 року.
Згідно п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»забезпечений транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд прийшов до правильного висновку про те, що представники відповідача не надали суду належних доказів того, що свідок ОСОБА_5 та водій автомобіля МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3 - ОСОБА_4 не телефонували з місця ДТП в ВАТ НАСК «Оранта»з мобільного телефону свідка.
Також представники відповідача ВАТ НАСК «Оранта»не надали суду жодних доказів проведення належного розслідування страхового випадку , яке згідно п. 34.1. ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Далі - Закон N 1961 -IV).
З копії заяви від 25 вересня 2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_3 подав заяву про страхове відшкодування , тобто офіційно повідомив відповідача про настання страхового випадку та надав відомості про особу ЗАТ «Старокостянтинівський хлібзавод», цивільна відповідальність якої була застрахована і дана заява була прийнята відповідачем за реєстраційним номером 44 - 85 від 25 вересня 2009 року.
Відповідно до п. 34.1. ст. 34 Закону N 1961 -IV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 35.1. ст. 35. Закону N 1961-IV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Без проведення належним чином відповідного розслідування відповідач, листом від 21 січня 2010 року, відмовив позивачу ОСОБА_3 в виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що позивачем не надано документів законності керування ОСОБА_4 автомобілем МАЗ - 54329 020 , д.н. НОМЕР_3, крім того на порушення вимог ст. 35.1 Закону N 1961 -IV зазначено, що таку заяву має подавати виключено представник страхувальника, а не потерпілий.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач належного розслідування страхового випадку не проводив , не з'ясував обставин ДТП, осіб, винних в зіткненні транспортних засобів. Представники відповідача в ході судового розгляду навіть не надали суду копії страхового поліса, який суд витребував в ході розгляду справи.
Зі звіту № 11/12/09/10 від 11 грудня 2009 року, складеного спеціалістом - авто товарознавцем ОСОБА_7 на підставі заяви, поданої в Кам'янець - Подільське районне відділення ВАТ НАСК «Оранта»вбачається, що розмір збитків, завданих пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, д.н. НОМЕР_4 становить 29183 грн. 61 коп.
Враховуючи, що полісом обв'язкового страхування відповідальності власника транспортного засобу № ВВ/8799657 від 07 квітня 2009 року передбачено франшизу в сумі 255 гривень, суд прийшов до належного висновку про те, що матеріальні збитки в сумі 255 гривень підлягають стягненню з ЗАТ «Старокостянтинівський хлібзавод», а матеріальні збитки в сумі 28928 гривень 61 коп. слід стягнути з ВАТ НАСК «Оранта».
З копії полісу № ВВ/8799657 від 07 квітня 2009 року вбачається, що полісом застраховано відповідальність власника транспортного засобу на суму 35 тисяч гривень.
При цьому, колегія суддів враховує, що ЗАТ „Старокостянтинівський хлібзавод" не оскаржувало судового рішення, а тому підстав для перегляду рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_2 моральної шкоди відсутні.
З цих же мотивів колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про порушення правил підсудності, оскільки ОСОБА_2 заявив позов в порядку ч. 3 ст. 110 ЦПК України і суд першої інстанції не мав законних підстав для відмови в прийняті даного позову. Позов ОСОБА_3 був заявлений до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області виходячи з вимог ст. 113 ЦПК України, а тому і в цій частині порушення норм цивільного процесу з боку суду першої інстанції не вбачається.
Не приймає до уваги колегія суддів і посилання апелянта на те, що він не був своєчасно повідомлений про страховий випадок. Згідно п. 33.1.4 ст. 33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Яв встановлено колегією суддів 25 вересня 2009 року ОСОБА_3 як учасник дорожньо-транспортної події повідомив страхувальника -ВАТ НАСК „Оранту", а тому підстав для твердження про неповідомлення страховика про дорожньо-транспорту подію, відсутні. При цьому, колегія суддів враховує, що вищезазначений закон є спеціальним законом по відношенню до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, а тому не приймаються посилання апелянта на обов'язковість його повідомлення саме страховиком.
Не приймає колегія суддів і твердження апелянта про невідповідність записів номерних знаків у договорі страхування і протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані по справі докази свідчать про технічну описку допущену при записі реєстраційного номеру у договорі.
Посилання страховика на експлуатацію транспортного засобу особою, яка не була в трудових відносинах з страхувальником не може бути прийняте до уваги, оскільки воно не доведене апелянтом в суді першої інстанції, а згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта" відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.В. Шершун