Дата документу 14.06.2012
№ 212/4463/2012
Рішення
Іменем України
14.06.2012 року Ленінський районний суд міста Вінниці
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кеу Стоун», з участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування протоколу про проведення прилюдних торгів, суд -
Встановив:
15.03.2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Кей Стоун», треті особи Ленінський ВДВС Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання недійсними прилюдних торгів щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 , що відбулися 03 жовтня 2011 року та скасування протоколу проведення вказаних торгів № VІІ270744-1567-01.
Позов мотивовано тим, що всупереч п.1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, прилюдні торги з реалізації вищезазначеної квартири здійснено без урахування вимог Закону України «Про іпотеку».
В порушення ст.43 Закону України «Про іпотеку»організатор прилюдних торгів не опублікував у двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів та письмово не сповістив її як іпотекодавця про день, час і місце проведення торгів.
На думку позивача, вказане позбавило її можливості своїми силами забезпечити участь у торгах осіб, зацікавлених в купівлі предмету прилюдних торгів, що у свою чергу виключило змагальність при проведенні торгів та не дало можливості здійснити продаж за значно вищою ціною.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, аргументуючи їх мотивами, викладеними в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про день, час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позовних вимог, надавши суду письмові пояснення.
Представник третьої особи Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції заперечував проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 суду повідомила , що про публічні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 стало відомо із публікації у Підсистемі інформаційних повідомлень про публічні торги з реалізації арештованого (та конфіскованого) майна, що знаходиться за адресою в Інтернеті https://trade.informjust.ua/. Просила у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Надала суду письмові пояснення.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
03 жовтня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей Стоун» в особі філії «Кей Стоун Вінниця»проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 що належала позивачці.
Відповідно до протоколу проведення аукціону (прилюдних торгів) № VІІ270744-1567-01 від 03 жовтня 2011 р. торги проводились за участі двох учасників - ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Переможцем торгів визнано ОСОБА_4
Кошти за придбану квартиру сплачено ним згідно квитанцій № К 95/3/13 від 03.10.2011 р., № 101837.346.1 від 11.10.2011 р., № 101837.354.3 від 11.10.2011 р. Правовідносини по реалізації арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів регулюються Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про порядок проведення виконавчих дій та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року №68/5 (далі - Тимчасове положення).
Згідно змісту п.1 та змісту п.2 Тимчасового положення, що містить визначення термінів, які вживаються у ньому, прилюдні торги є продажем майна на яке звернуто стягнення і яке підлягає реалізації, під час якого укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець-учасник прилюдних торгів та продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації .
З огляду на викладене прилюдні торги за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину, та може бути визнаний недійсним на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочинів, зокрема,ст.ст.203,215 ЦК України .
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, в тому числі про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення.
Згідно ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
На думку позивача прилюдні торги з реалізації арештованого майна, що відбулися 03 жовтня 2011 року, мали проводитись з урахуванням ст.43 Закону України «Про іпотеку», згідно якої встановлено, що організатор прилюдних торгів не пізніше 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймі в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів та не пізніше дня публікації повідомлення письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.
Однак позиція позивача в цій частині не може бути прийнята до уваги, оскільки протирічить ст. 33 ч.3 , ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" зі змісту яких вбачається,що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ухваленим за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - ч.1 ст .39 ЗУ "Про іпотеку" ), виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Лише в таких випадках відповідно п.1.4 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки здійснюються згідно з вимогами ЗУ "Про іпотеку". В інших випадках реалізація арештованого нерухомого майна здійснюється без застосування ЗУ "Про іпотеку".
Як свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 23234631 від 14.12.2010 року, дане виконавче провадження було відкрите на підставі виконавчого листа №6-1620/1/2010, виданого Дніпровським районним судом м.Києва на користь АТ «Ерсте Банк»на виконання рішення третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» 545 857 гривень заборгованості за кредитними договором та третейського збору в розмірі 5885 гривень.
Тобто рішення суду, у ході виконання якого проводились публічні торги, було рішенням про стягнення грошових коштів, а не рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Можливість розгляду даної вимоги у третейському суді встановлена підпунктом 10.1.1. пункту 10.1. Кредитного договору №014/3951/2/13332 від 10 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Ерсте Банк».
Згідно ст.20 ЦК України право вибору способу захисту порушеного права належало виключно кредитору ПАТ «Ерсте Банк».
Враховуючи викладене, реалізація квартири АДРЕСА_1 правомірно проводилась згідно Тимчасового положення без врахування положень Закону України «Про іпотеку».
Так, за змістом п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується.
Крім викладеного, як передбачено п. 3.11 цього положення, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Як вбачається з матеріалів справи, спеціалізована організація повідомила державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час ,місце проведення прилюдних торгів ,що підтверджується копією листа ТОВ «Кей Стоун»від 15 вересня 2011 року № 1509-269/3.
Суд критично оцінює посилання позивачки на порушення спеціалізованою організацією п.3.11 Тимчасового положення та неповідомлення її про дату ,час та місце проведення повторних прилюдних торгів та порушення її прав ,як боржника, оскільки вони спростовуються листом від 15 вересня 2011 року, надісланим торгуючою організацією усім учасникам виконавчого провадження. За відсутністю будь-яких нормативних документів, які зобов'язували б спеціалізовану організацію направляти такі повідомлення рекомендованою кореспонденцією ,у суду відсутні підстави вимагати відповідача надати такі докази.
Згідно пояснення представника третьої особи ОСОБА_4, оголошення про публічні торги щодо придбаної ним квартири було опубліковане у Підсистемі інформаційних повідомлень про публічні торги з реалізації арештованого (та конфіскованого) майна, що знаходиться за адресою в Інтернеті https://trade.informjust.ua/ .
Таким чином, саме із передбаченого Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень інформаційного ресурсу покупцю стало відомо про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Доказів іншого позивачем по справі не надано.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про безпідставність твердження позивача про порушення порядку повідомлення про проведення торгів з реалізації арештованого майна, що відбулись 03.10.2011 року. Тому позовні вимоги в цій частині є недоведеними та необґрунтованими.
Є необґрунтованими і доводи позивачки щодо відсутності змагальності при проведенні торгів та позбавлення її можливості забезпечити участь у торгах інших осіб, що нібито призвело до продажу предмета публічних торгів за мінімальною ціною.
06 квітня 2011р. Ленінським ВДВС Вінницького міського управління юстиції за участю позивачки проведено опис та арешт майна, а саме квартири АДРЕСА_1 та передано її на відповідальне зберігання ОСОБА_1.
08 квітня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Вказана постанова направлена ОСОБА_1 08.04.2011р.
Повідомлення про результати оцінки арештованого майна (а.с.14), направлено позивачці 03.06.2011 року та згідно поштового повідомлення про вручення отримано нею 10.06.2011 року.
Як свідчить повідомлення філії «Кей Стоун Вінниця» від 09 серпня 2011 року торги із реалізації арештованої квартири, які було призначено на 25.08.2011 р. о 10.00. не відбулись у зв'язку із відсутністю учасників. 02 вересня 2011 року позивачці направлено повідомлення про призначення на 08.09.2011 року о 14.30 уцінки нереалізованого майна (а. с. 15)
Процедуру оцінки арештованого майна та її оскарження боржником встановлено ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Передбаченим вказаною нормою правом на оскарження оцінки ОСОБА_1 не скористалась.
Торги відбулись за участі двох учасників, що відповідає вимогам Тимчасового положення та забезпечило належну змагальність при їх проведенні.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доводи позивачки про її можливість запросити на торги інших учасників, зацікавлених у купівлі предмета торгів за вищою ціною нічим не підтверджені.
Крім того, позивачкою у позові із посиланням на ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», п.п.5.12.1 п.5.12 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., зазначено, що реалізація арештованого майна має здійснюватись спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями. При цьому у позовній заяві не вказується, чи вбачає позивач порушення вищезазначених норм при проведенні публічних торгів 03.10.2011 року та у чому вони полягають.
Згідно протоколу Головного управління юстиції у Вінницькій області №25 від 26.07.2011 року переможцем конкурсу між спеціалізованими організаціями стосовно передачі на реалізацію арештованого майна, що належало ОСОБА_1 , визнано ТОВ «Кей Стоун». Договір із ТОВ «Кей Стоун»укладено 27.07.2011 року.
Таким чином, судом порушення порядку залучення ТОВ «Кей Стоун»до реалізації арештованого майна, належного ОСОБА_1 при розгляді даної справи не встановлено.
Окрім викладеного, суд приймає до уваги доводи представника третьої особи ОСОБА_4 з приводу пропуску позивачем строку позовної давності з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
При зверненні із позовом позивачка послалася на ст.48 Закону України «Про іпотеку» і зазначила, що боржник вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.
Як вказано у позовній заяві, акт державного виконавця від 12.10.2011 року надійшов на її адресу 02 листопада 2011 року. Позов датовано 13 березня 2012 року та подано до суду 15 березня 2012 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 48 Закону України «Про іпотеку». Причин поважності пропуску строку , у позовній заяві не вказано.
Статтею 256 ЦК України визначено поняття строку позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі є підставою для відмови у позові.
За таких обставин суд приходить до переконання, що хоча позивачкою і пропущений строк позовної давності за її вимогами, проте в позові слід відмовити по суті за безпідставністю вимог.
Відповідно положень статей 10 і 11 ЦПК України , керуючись п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.
Враховуючи вищезазначене, керуючись п. 3.5, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 та ст.ст.58,62 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.10, 60, 209, 212- 215 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кеу Стоун», з участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів та скасування протоколу про проведення прилюдних торгів -відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: