Дата документу 27.12.2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі: головуючого судді КороляО.П.,

при секретарі: Стаховій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УТ-Санлайн»про стягнення неправомірно списаних коштів та збитків у виді не нарахованих відсотків,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до публічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «УТ-Санлайн»про стягнення неправомірно списаних коштів та збитків у виді не нарахованих відсотків.

Позовні вимоги позивачем уточнювались неодноразово. Останньою заявою про збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача публічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»на його користь 2 950 661,69 грн. неправомірно стягнутих банком коштів та 1 050 730,63 грн. збитків у виді не нарахованих відсотків за користування коштами. Вимогу щодо визнання недійсними договорів застави майнових прав №20/0507-З від 02.11.07р. та №24/0507-З від 27.11.07р. у зв'язку з наявністю окремого рішення Ленінського районного суду м. Вінниці, яким визнано недійсними договори застави майнових прав №20/0507-З від 02.11.07р. та №24/0507-З від 27.11.07р позивач просив залишити без розгляду.

В своїх запереченнях представник ПАТ «Перший інвестиційний банк»проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримано від ТОВ «УТ Санлайн»товар на суму стягнутих коштів, а тому права на стягнення з банку коштів в другий раз позивач не має.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

2 листопада 2007 між ОСОБА_1 та керуючим Вінницькою філією ВАТ „Перший інвестиційний банк" було укладено договір застави майнових прав №20/0507-3. Пунктом 2 даного Договору визначено, що заставодавець передає в заставу, належні йому майнові права на грошові кошти, розміщені в цьому банку відповідно до депозитного договору №3120-ДФ-У від 17 листопада 2006 року в сумі 1300000 грн. 27 листопада 2007 між ОСОБА_1 та керуючим Вінницькою філією ВАТ „Перший інвестиційний банк" було укладено договір застави майнових прав №24/0507-3. Пунктом 2 даного договору також визначено, що передаються в заставу належні йому майнові права на грошові кошти, розміщені в цьому банку відповідно до депозитного договору №3429/02 від 27 листопада 2006 року в розмірі 2000000 грн. Згідно п.1 договору застави майнових прав від 02.11.2007р. та п.1 договору застави майнових прав від 27.11.07р. цими договорами забезпечувались вимоги заставодержателя (ВАТ „Перший інвестиційний банк"), що випливали з умов кредитних договорів №18/0507-КЮ від 27.11.07р. та № 14/0507-КЮ від 02.11.07р., які були укладені між банком та третьою особою ТОВ „УТ-Санлайн".

Згідно з повідомленням Вінницької філії ВАТ «Перший інвестиційний банк»№236-05 від 19.05.08р. з депозитних рахунків ОСОБА_1, відкритих відповідно до депозитних договорів №3120-ДФ-У від 17.06.06р. та №3429/02-К від 27.11.07р. списано кошти у загальній сумі 2 950 661,69 грн. для погашення сукупної заборгованості позичальника ТОВ «УТ-Санлайн»за кредитними договорами №18/0507-КЮ від 27.11.07р. та № 14/0507-КЮ від 02.11.07р.

Вказані кошти були списані банком з депозитних рахунків позивача на підставі договорів застави майнових прав №20/0507-З від 02.11.07р. та №24/0507-З від 27.11.07р., пунктом 11 яких передбачається право банку на списання коштів з депозитних рахунків, відкритих відповідно до депозитних договорів №3120-ДФ-У від 17.06.06р. та №3429/02-К від 27.11.07р. у випадку невиконання ТОВ «УТ-Санлайн»умов кредитних договорів №18/0507-КЮ від 27.11.07р. та №14/0507-КЮ від 02.11.07р.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 01.03.11р. в справі №2-373/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Перший інвестиційний банк», третя особа ТОВ «УТ-Санлайн», залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 21.04.11р., визнано недійсними договори застави майнових прав №20/0507-З від 02.11.07р. та №24/0507-З від 27.11.07р., укладені між ОСОБА_1 та Вінницькою філією ПАТ «Перший інвестиційний банк». Ухвалою судової колегії Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2011 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 1 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 21 квітня 2011 року залишено без змін. Відповідно правова підстава, на підставі якої ПАТ «Перший інвестиційний банк»набув право стягнення з ОСОБА_1 коштів, розміщених відповідно до умов депозитних договорів №3120-ДФ-У від 17.06.06р. та №3429/02-К від 27.11.07р. визнана недійсною. У відповідності до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Статтею 236 ЦК України передбачається, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ «Перший інвестиційний банк» коштів, що були стягнуті на виконання договорів застави майнових прав №20/0507-З від 02.11.07р. та №24/0507-З від 27.11.07р. в розмірі 2 950 661, 63 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Частина 2 цієї статті передбачає, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Відповідно до строкового договору банківського вкладу №3120-ДФ-У від 17.11.06р. та договору №3429/02-К строкового банківського вкладу (депозиту) „Капітал" від 27 листопада 2007 року кошти покладені на депозитний рахунок під 10 відсотків річних. Частина 2 ст.22 ЦК України передбачає, що збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено. Таким чином, суд погоджується з тим, що виконанням недійсного правочину ОСОБА_1 заподіяно збитків у виді не нарахованих відсотків за користування коштами в розмірі 10% річних і вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 1 050 730,63 грн. підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача ПАТ «Перший інвестиційний банк», наданих ним в судовому засіданні 27 грудня 2011 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідачем надано до суду договори послуг та додаткові угоди до них, укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «УТ-Санлайн», а також видаткова накладна ТОВ «УТ-Санлайн»на видачу ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 920 661,69 грн. Суд вважає, що надані документи не впливають на вирішення цієї справи, оскільки не відносяться до предмету спору. Видаткова накладна не містить посилання на договір чи будь-яку іншу підставу, на підставі якої вона видана. В довіреності, наданій банком також не зазначено ні кількості, ні вартості товару, отриманого по ній, внаслідок чого не можливо зробити висновок, що товар був отриманий. Твердження банку про те, що ОСОБА_1 набув право власності на товар, визначений в цій накладній на підставі додаткового договору №3 до договору послуг №2 від 30.11.07р. не впливає на факт неправомірності договорів застави майнових прав і, як наслідок, обов'язок банку, визначений ст.216 ЦК України на повернення отриманого за недійсним правочином.

Враховуючи викладене, керуючись ст.216, 236 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 61,213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк»на користь ОСОБА_1 2950661,69 грн. неправомірно списаних коштів, збитки у виді не нарахованих відсотків за користування коштами в розмірі 1050730, 63 грн., у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1691, 37 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: