ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
14 червня 2012 року справа № 5020-2/590
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю:
заявника (боржника) -ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 20.07.1999);
представника стягувача - ОСОБА_2 (довіреність № 09-32/922 від 26.12.2011);
орган виконання рішень -не з'явився
розглянувши матеріали заяви Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу господарського суду таким, що частково не підлягає виконанню, надання розстрочки виконання рішення суду у справі
за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку
(закрите акціонерне товариство) в особі Філії
„Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим"
(99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 9)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення 328391,50 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим" (далі -стягувач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суду) з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, боржник, заявник), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006, стягнути з відповідача втрачену вигоду у розмірі 36944,84 грн. та заборгованість у розмірі 165138,75 грн., з яких 157369,19 грн. -заборгованість по сплаті кредиту, 6191,78 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1522,85 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом, 54,93 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.
Рішенням суду від 01.06.2009 у справі №5020-2/590, що набрало законної сили 16.06.2009, позов задоволено частково: розірвано договір про відкриття кредитної лінії № 61-06/ид від 25.04.2006; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку у м. Севастополі Автономної Республіки Крим" заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 157369,19 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 6191,78 грн., пеню за несвоєчасне погашення процентів за кредитом у розмірі 1522,85 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії у розмірі 54,93 грн., втрачену вигоду у розмірі 13786,23 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1913,98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 63,48 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно з договором застави № 61-06/о від 22.11.2006 та іпотечним договором від 26.04.2006. Також рішенням суду від 01.06.2009 відстрочено виконання рішення на 36 місяців -до 01.06.2012 року.
19.06.2009 на виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2009 виданий наказ для пред'явлення до виконання.
05.06.2012 від ФОП ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання наказу суду таким, що частково не підлягає виконанню, надання розстрочки виконання рішення суду від 01.06.2009 у справі №5020-2/590 на 36 місяців зі щомісячними сплатами заборгованості у розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.06.2012 заява прийнята до провадження та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) зобов'язано сторін надати письмові пояснення із питань щодо надання розстрочки виконання рішення суду та визнання наказу суду таким, що частково не підлягає виконанню. Розгляд заяви призначений на 14.06.2012.
У судовому засіданні заявник наполягала на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених у заяви; вимоги ухвали суду від 06.06.2012 не виконала.
Під час судового засідання представник стягувача зазначила, що копію заяви та доданих до неї документів не отримувала, а тому не може надати відповідні пояснення по суті вимог боржника. Крім того, зазначила, що питання визнання наказу суду таким, що частково не підлягає виконанню та надання заявникові розстрочки виконання рішення суду повинно бути погоджено із керівництвом банку, що триватиме не менш одного місяця.
На підставі викладеного судом встановлено наступне.
За приписами ст. 117 ГПК України суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Питання визнання наказу суду таким, що частково не підлягає виконанню та надання розстрочки виконання рішення суду розглядаються судом у десятиденний строк (п.3 ст. 117, ч.1 ст. 121 ГПК України).
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.04.2006 № 01-8/908 «Про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження»щодо порядку розгляду заяв зазначається, що відповідні заяви слід розглядати за правилами ГПК. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування; сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви. Дата судового засідання, в якому вирішуватиметься питання про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, має встановлюватись з урахуванням того, що передбачений частиною третьою статті 117 ГПК (в редакції Закону) десятиденний строк визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання.
З матеріалів заяви вбачається і сторонами не заперечується, що копії заяви та доданих до неї документів не було направлено стягувачеві, отже заявником не дотримано вимог ст.ст. 56-57 ГПК України.
Крім того, додане до матеріалів заяви платіжне доручення від 25.03.2011 на суму 5 000,00 грн (а.с. 113) в якості доказу часткового погашення заборгованості по сплаті кредиту перед стягувачем не може бути прийнято судом, оскільки з його змісту не вбачається призначення платежу саме як погашення заборгованості по сплаті кредиту у межах виконання рішення суду від 01.06.2009 у справі №5020-2/590.
Факт погашення боржником частини суми заборгованості по сплаті кредиту стягувачем не підтверджено і не спростоване з огляду на відсутність у нього такої інформації на час розгляду даної заяви. Разом із тим, у судовому засіданні представник стягувача не виключив можливості надання боржникові розстрочки виконання рішення з огляду на необхідність погодження цього питання із керівництвом банку, що триватиме не менш одного місяця.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Станом на час вирішення заяви відповідних доказів суду не надано, що унеможливлює прийняття рішення за заявою.
З огляду на встановлений п.3 ст. 117 та ч.1 ст. 121 ГПК України десятиденний строк розгляду вимог даної заяви, суд також не має можливості відкладення їх розгляду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що обраний заявником спосіб захисту свого права є таким, що може бути реалізований при достатньої обґрунтованості, доведеності та підтвердженні належними і допустимими доказами.
Ураховуючи наведене, оскільки за наявними в справі матеріалами та доказами неможливо здійснити розгляд заяви по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання наказу господарського суду таким, що частково не підлягає виконанню, надання розстрочки виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 01.06.2009 у справі №5020-2/590, - залишити без розгляду.
Суддя підпис О.С.Янюк