УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_________________________________________
______________________________________________________________________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "15" червня 2012 р. Справа № 4/5007/35/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 - представник за дорученням від 30.01.2012р. №41/355
- від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 - представник за дов. від 22.12.2011 р. вих. №41/53
- від відповідача: Вознякевич Н.І. - арбітражний керуючий (ліквідатор)
- взяв участь: ОСОБА_4 - колишній керівник відповідача (паспорт серії ВМ №056023, виданий 18.10.1995 р. Богунським РВ УМВС України в Житомрській області) (в судовому засіданні 15.06.2012 р. об 11:00)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (м. Львів)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Адміністрації державної прикордонної служби України (м. Київ)
до: Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Геліос" (м. Житомир)
про визнання права спільної часткової власності
Військова прокуратура Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернулася з позовом до ПП Виробничо-комерційна фірма "Геліос", м. Житомир про визнання права спільної часткової власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництвом житлового будинку по вул. Народицькій, 20 у м. Житомирі на загальну суму 116333,78 грн.
Ухвалою від 18.05.2012 р. (а. с. 48) господарський суд, зокрема, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Адміністрацію державної прикордонної служби України, м.Київ.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - ліквідатор Вознякевич Н.І. проти позову заперечила у зв"язку з пропуском строку позовної давності на звернення до господарського суду з вказаною позовною заявою та підтримала в повному обсязі заяву про застосування позовної давності від 31.05.2012 р.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в повному обсязі підтримано позовну заяву та вказано про залишення заяви про застосування позовної давності ПП "ВКФ "Геліос" без задоволення, з підстав викладених у відзиві на заяву відповідача про застосування позовної давності.
Присутній в судовому засіданні 14.06.2012 р. колишній керівник відповідача ОСОБА_4 надав усні пояснення з приводу наявності у відповідача двох печаток: з ідентифікаційним кодом - 22049099, яка отримана ліквідатором Вознякевич Н.І. від попереднього ліквідатора Кульги М.В. та печатки з кодом 22004999, якою посвідчено його підпис на угоді № 2/07/01 від 07.08.2001 р., поданій позивачем в підтвердження заявлених позовних вимог.
В засіданні суду 14.06.2012 р. було оголошено перерву до 11:00 год. 15.06.2012 р. відповідно до ст. 77 ГПК України для надання колишнім керівником відповідача ОСОБА_4 письмових пояснень для долучення до матеріалів справи.
Після оголошеної перерви, колишнім керівником відповідача ОСОБА_4 в засіданні суду 15.06.2012 р. надано письмові пояснення від 15.06.2012 р.
В судовому засіданні 15.06.2011 р. представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надано заяву про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 7/107"Б".
Представник позивача вказане клопотання підтримав.
Представником відповідача заявлено клопотання у зв'язку з цим про оголошення перерви в засіданні суду в межах робочого дня 15.06.2012 р. для підготовки письмового відзиву на заявлене клопотання, яке задоволено господарським судом.
З огляду на викладене, в засіданні суду 15.06.2012 р. було оголошено перерву до 15:00 год. 15.06.2012 р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після оголошеної перерви, представником позивача надано оригінальний примірник угоди № 2/07/01 від 07.08.2001 р. про дольову участь у фінансуванні будівництва 44-квартирного житлового будинку на 10 поверхів по вул. Ватутіна, 52 у м.Житомирі на виконання вимоги ухвали господарського суду від 15.06.2012 р.
Представник відповідача заперечила проти зупинення провадження у справі №4/5007/35/12 та заявила клопотання про вирішення справи по суті, яке задоволено господарським судом.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та колишнього керівника відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
07.08.2001 р. між Виробничо-комерційною фірмою "Геліос" ( далі - відповідач ) та Відділом будівництва та розквартирування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України, правонаступником якого є Західне регіональне управління Державної прикордонної служби ( далі - позивач ) укладено угоду № 2/07/01 про дольову участь у фінансуванні будівництва 44 - квартирного житлового будинку на 10 поверхів по вул.Ватутіна, 52 у м.Житомирі ( далі - угода ) (а. с. 7, 8).
Предметом угоди є фінансування та будівництво житла для військовослужбовців Прикордонних військ України ( п.1.1 угоди ).
Згідно з п.1.2 угоди, дольовик (позивач) вносить долю у розмірі 3593,40 грн. в будівництво 44 квартирного житлового будинку на 10 поверхів по вул.Ватутіна, 52 у м.Житомирі.
Замовник (відповідач) після завершення будівництва передає дольовику (позивачу) 40 квартир загальною площею 3007 кв.м., згідно адресного переліку квартир, що є невід'ємною частиною договору ( п.1.3 угоди ).
У відповідності до п.2.1 угоди, сторонами погоджено, що замовник (відповідач) зобов'язується побудувати за рахунок коштів дольовика (позивача) 40 квартир загальною площею 3007 кв.м. у 44 квартирному житловому будинку по вул.Ватутіна, 52 у м.Житомирі, та передати останньому на протязі 10 днів після затвердження в установленому порядку акту Державної комісії на введення в експлуатацію 44 квартир загальною площею 3320 кв.м.
Термін введення в експлуатацію 4 квартал 2001 р. (п. 2.4 угоди).
Як вказано у позовній заяві, на виконання умов угоди позивачем було поставлено через структурний підрозділ - окрему військово-будівельну дільницю № 29 матеріальні активи та інше майно на загальну суму 165083,78 грн., на підтвердження чого надані копії: накладних на отримання вищевказаного майна та матеріальних активів: № 6 від 31.01.2002 р.; № 54 від 28.08.2001 р.; № 68 від 11.09.2001 р.; № 72 від 28.09.2001 р.; платіжне доручення № 46 від 27.12.2001 р. ( а.с.12,14,15 ).
Як зазначив позивач, відповідач своїх зобов'язань перед ним не виконав, квартири для військовослужбовців та членів їх сімей на протязі 2001-2003 р.р. замовником передані не були.
Також позивачем вказано, що 30.12.2003 р. окремою військово-будівельною дільницею, структурним підрозділом позивача отримано в рахунок погашення часткової заборгованості матеріальні активи (котли) від відповідача на суму 48750,00 грн., про що свідчить копія авізо № 52 від 30.12.2003 р. (а. с. 17).
Таким чином, сума основного боргу згідно з угодою складає 116333,78 грн.
Невиконання відповідачем умов угоди від 07.08.2001 р. спонукало прокурора звернутися з відповідним позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи та колишнього керівника відповідача ОСОБА_4, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Так, як вказано у копії накладної № 72 від 28.09.2001 р. (а. с. 12), ВБТР ПНЗхН ПВ України за доруч. ЯАЦ № 856567 від 24.09.2001 р. через ОСОБА_6 поставлено ПП "ВКФ "Геліос" плитку керамічну, лічильники для холодної та гарячої води, карбід кальція на загальну суму 44991,00 грн. До вказаної накладної додано копію довіреності серії ЯАЦ №856567 від 24.09.2001 р. на ім"я ОСОБА_6 як доказ отримання вказаних матеріалів (а. с. 13).
Згідно з письмовими поясненнями від 15.06.2012 р., колишнім керівником відповідача ОСОБА_4 повідомлено, що фактично матеріали, які поставлялись згідно з угодою про дольову участь у фінансуванні будівництва 44-квартирного житлового будинку на 10 поверхів по вул. Ватутіна, 52 у м .Житомирі, у тому числі і за вказаною накладною № 72 від 28.09.2001 р., направлялись на об"єкт - 144 квартирний житловий дім в м. Житомирі по вул. Щорса, 153 "А", який будувало Управління проектно-вишукувальних робіт - ДП фірми "Житомирінвест". Матеріали, які поставлялись ВБТР ПНЗхН ПВ України по довіреностям ПП "ВКФ "Геліос" приймались працівником Управління проектно-вишукувальних робіт - ДП фірми "Житомирінвест".
Згідно з копією накладної № 6 від 31.01.2002 р. (а. с.15), ВБТР ПНЗхН ПВ України за довір. ЯДФ № 330965 від 28.01.2002 р. через ОСОБА_7 відпущено ПП "ВКФ "Геліос" кабель АВВГ, барабан з під каб., цемент таров. на загальну суму 90139,26 грн.
До цієї накладної додано копію довіреності серії ЯДФ № 330965 від 28.01.2002 р. на ім"я ОСОБА_7 (а. с. 16). Однак, в наданій довіреності вказано лише про наступні матеріали: цемент, уголок, цемент, тобто доказів на отримання ПП "ВКФ "Геліос" по накладній № 6 від 31.01.2002 р. кабелю АВВГ, барабану з під каб. не надано.
Відповідно до копії іншої накладної від 31.01.2002 р. (а. с.15), від ВБТР ПНЗхН ПВ України прийнято на відповідальне зберігання ПП "ВКФ "Геліос" кабель АВВГ 4х150, барабан з під кабелю на загальну суму 87588,39 грн.
Колишнім керівником відповідача ОСОБА_4 пояснено, що кабель АВВГ 4х150 в кількості 1020 м/п вказаний у накладній № 6 від 31.01.2002 р. не завозився на об"єкти Управління проектно-вишукувальних робіт - ДП фірми "Житомирінвест" та на об"єкт по вул. Ватутіна, 52. Нібито він знаходився на відповідальному зберіганні на території Житомирського митного загону. Крім того, вказано, що підпис директора ПП "ВКФ" Геліос" ОСОБА_8 на накладній про сдачу кабелю на зберігання має явні ознаки підробки. Також в довіреності на отримання матеріалів кабель відсутній.
Крім того, судом звернуто увагу на наявність у відповідача двох печаток: з ідентифікаційним кодом - 22049099, яка отримана ліквідатором Вознякевич Н.І. від попереднього ліквідатора Кульги М.В. та печатки з кодом 22004999, якою посвідчено підпис на спірній угоді № 2/07/01 від 07.08.2001 р.
Стосовно цого колишнім керівником відповідача ОСОБА_4 вказано, що печатка у підприємства була одна, однак при першому виготовленні печатки було допущено помилку. Замість ідентифікаційного коду підприємства 22049099 печатку було виготовлено з кодом 22004999. Деякий час ніхто не помічав помилки і на документах ставився відбиток печатки з невірним кодом. Коли помилка була виявлена, печатку офіційно було замінено - знищено стару печатку та виготовлено нову спеціалізованим підприємством. Точної дати виготовлення новой печатки ОСОБА_4 не пам"ятає, однак зауважав, що печатка ПП "ВКФ "Геліос"" з вірним ідентифікаційним кодом 22049099 на копії накладної від 31.01.2002 р. (а. с. 15) не могла бути поставлена, тому що на той час заміна печатки уповноваженими органами не проводилась.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 вказано про підроблений первинний документ щодо його підпису та відтиску печатки.
На запит суду № 4419 від 06.06.2012 р. щодо кількості дозволів, виданих дозвільною системою УМВС України в Житомирській області відповідачу за період з 29.02.1996 р. по 07.08.2001 р. на виготовлення печаток, а також щодо видачі дозволу на виготовлення печатки з ідентифікаційним кодом 22004999 за вказаний період, Управлінням МВС України в Житомирській області повідомлено про неможливість надання відомостей, згідно вказаного запиту суду, оскільки, відповідно до наказу МВС України від 04.06.2002 р. № 519 матеріали, які стали підставою для видачі дозволів на право виготовлення (знищення) печаток та штампів, зберігаються 3 роки.
Стосовно копії авізо № 52 від 30.12.2003 р. (а. с.17) ОСОБА_4 повідомлено, що 43 котла марки Екотерм з 48, які знаходились на відповідальному зберіганні на складах Житомирського митного загону самовільно були забрані ВБТР ПНЗхН ПВ України та поставлені до доходу по заниженій ціні, про що керівництво відповідача не було повідомлено та не відповідно не відобразило дану операцію в своїй бухгалтерській звітності.
На вимогу ухвал господарського суду від 06.04.2012 р., 19.04.2012 р., 18.05.2012 р. (а. с. 1 - 2, 31, 48) оригінали зазначених первинних документів суду не надано.
З приводу виявлених фактів, господарським судом встановлено необхідність, в порядку ст. 90 ГПК України направити відповідне повідомлення до прокуратури Житомирської області.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала і участь у здійсненні господарської операції.
У статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО -1 та № М-20, затверджених Наказом ДКСУ від 27.07.1998 р. № 263, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно - матеріальних цінностей у трьох примірниках та підписується особою, яка надала дозвіл на відпуск і головним бухгалтером. Перший примірник надається одержувачу, другий залишається у постачальника, третій - КПП для контролю за вивозом за межі території підприємства. Також в накладній в рядку „одержав" вказується особа, яка одержала товарно-матеріальні цінності.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
В свою чергу, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ накладну - вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Додатково слід зазначити, що рішенням господарського суду Житомирської області від 31.01.2012 р. по справі № 6/1060 відмовлено в задоволенні позову Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної прикордонної служби України та Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про стягнення з відповідача 130991,53 грн. боргу за неналежне виконання спірної угоди, з огляду на наступні обставини.
Ухвалою від 22.06.2004 р. господарський суд порушив провадження у справі №7/107"б" про банкрутство ПП "Виробничо-комерціна фірма "Геліос" (відповідач).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство було опубліковано в офіційному друкованому органі Верховної Ради України, газеті "Голос України" від 04.09.2004 р.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2005 р. затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача.
Постановою господарського суду від 18.02.2005 р. відповідача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
У п. 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено умови виявлення кредиторів боржника, відповідно до яких конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
У відповідності до ч. 2 цієї статті вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленому для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
На даний час розгляд справи № 7/107"б" про банкрутство ВКФ "Геліос" триває в стадії ліквідаційної процедури банкрута.
Як свідчать матеріали справи, ухвалами господарського суду від 29.04.05 р. та 07.06.06 р. по справі №7/107"б" заяви Державної прикордонної служби України та Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної прикордонної служби України та Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України з грошовими вимогами до ВКФ "Геліос" повернуті заявникам без розгляду.
За наведених обставин та в силу приписів ст. 14 цього Закону та ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача перед позивачем слід вважати погашеними.
Відповідно до викладеного, суд в межах справи № 6/1060 прийшов до висновку, що відсутність у позивача матеріально-правової вимоги до відповідача виключає можливість її судового захисту, а відтак є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до статті 34 ГПК України та з урахуванням частини 3 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, досліджені судом докази та пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права спільної часткової власності на матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва об'єкта незавершеного будівництвом житлового будинку по вул. Народицькій, 20 у м. Житомирі на загальну суму 116333,78 грн. не доведені, а, відтак, не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 22,33 49,69, 82-85,90 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено 20.06.2012 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - військовому прокурору Львівського гарнізону ( 79008, м. Львів, пл. Соборна, 6 ) реком. з повідом.
3 - Західному регіональному управлінню Державної прикордонної служби (79017, м. Львів, вул. Мечникова,16а) реком. з повідом.
4 - Адміністрації державної прикордонної служби України 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) (реком. з повід)