КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13521/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н.Е.

суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі за текстом ОСОБА_2 або позивач) до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (надалі за текстом УПФУ у м. Білій Церкві Київської області або відповідач, або апелянт) у зв'язку з невиконанням вимог ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-Х11 від 28.02.1991року, (далі - ЗУ№796-Х11) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії -задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ у м. Білій Церкві Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю -не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до 1 категорії (а.с.6), інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК (а.с.9), захворювання позивача пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, також згідно паспорту (а.с. 5) позивач зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Як вбачається з пенсійного посвідчення (а.с. 6) позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ №796-Х11.

Зазначені обставини, а також те, що позивач є непрацюючим пенсіонером відповідачем не оспорюється.

У відповідності до ч. 2 ст. 39 ЗУ №796 - в редакції від 1996 року, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються відповідно абз.4 ч.1 ст.39 ЗУ №796-Х11 на одну мінімальну заробітну плату.

У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах -75% відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком та підвищення до пенсії на одну мінімальну заробітну плату.

Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року.

Всупереч ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з вказаними постановами та є пріоритетним у застосуванні.

Адміністративний позов був задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії у розмірах, визначених ст.ст. 39, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу УПФУ у м. Білій Церкві Київської -залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.