6

Справа № 1/0905/191/2011

Провадження № 11/0990/267/2012

Категорія ч.1 ст. 115 КК України

Головуючий у 1 інстанції Корюкіна М.П.

Суддя-доповідач Ткачук Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ткачук Н.В.,

суддів Гандзюка В.П., Томенчука Б.М.,

з участю прокурора Рибки О.В.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Городенківського районного суду від 01 березня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Вказаним вироком ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Хлібичин, Снятинського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше судимого: 11.05.2005 року Снятинським районним судом за ч.3 ст.152 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, 15.07.2008 року постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області замінено не відбуту частину покарання більш м'яким покаранням у виді 1 року 6 місяців 14 днів обмеження волі на не відбутий строк покарання; постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2009 року замінено не відбуту частину покарання на 240 годин громадських робіт; 15 червня 2010 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 389 КК України на 2 місяці 10 днів арешт,

засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді одинадцяти років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено попередньо обраний - тримання під вартою, а строк покарання рахується з 13.09.2011 року, з часу затримання.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за те, що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у будинку засудженого розпивали спиртне. ОСОБА_3 виявивши відсутність мобільного телефону звинуватив у його зникненні ОСОБА_4, яка це заперечувала. З даного приводу між ними виникла бійка, ОСОБА_5, намагаючись припинити конфлікт, відтягнув ОСОБА_3 від потерпілої та вийшов після цього з будинку.

Близько 8.00 години ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство потерпілої ОСОБА_4 повалив її з дивану на підлогу та наніс із значною силою численні удари руками та ногами в життєву важливу ділянку тіла грудну клітку, всього не менше 20 ударів в ділянку грудної клітки та голови. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень не сумісних із життям наступила смерть потерпілої ОСОБА_4

З метою приховання слідів вчиненого злочину ОСОБА_3 замотав тіло потерпілої ОСОБА_4 у покривало, виніс його з будинку у підсобне приміщення на територію господарства та прикидав ганчірками.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 покликається на невідповідність вироку фактичним обставинам справи. Вказує, що слідчі його заставили підписати те, чого він не говорив, хоча він не вміє читати та писати. Просить переглянути його справу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка вважає вирок суду законним та просила його залишити без зміни, засудженого та його захисника, які підтримали подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за обставин, зазначених у вироку, обґрунтований належно дослідженими доказами, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних досудовим слідством, належно досліджених та правильно оцінених в судовому засіданні доказах.

Посилання засудженого на те, що він не мав наміру убивати потерпілу спростовується матеріалами кримінальної справи.

Суд правильно оцінив наявні у справі докази та прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4

Цей висновок суду підтверджується частково показаннями засудженого ОСОБА_3, показаннями потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи.

Зокрема, з показань засудженого ОСОБА_3 в судовому засіданні вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року зранку після розпиття спиртних напоїв між ним та ОСОБА_4 виник конфлікт через зникнення телефону, під час якого він ударив потерпілу рукою в обличчя, штовхнув у спину, від чого вона упала, а він продовжував наносити їй удари, а саме, 10 ударів кулаком в груди, 5 разів копнув ногою та металевим прутом наніс ще 5 ударів по тілу. Залишивши потерпілу пішов на роботу, а прийшовши застав її біля дивану з широко відкритими очима і зрозумів, що вона померла.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 в своїй явці з повинною 13.09.2011 р. \т.1а.с. 66\ зізнався у вбивстві ОСОБА_4 та в тому, що тіло заховав у сараї.

Крім того, під час відтворення обстановки та обставин події 13.09.2011 року, знятого на відеокамеру, ОСОБА_3 в присутності понятих та захисника добровільно розказав і показав де і як він вчинив злочин \т.1 а.с.122-124\.

Хоча сам засуджений покликається на те, що не мав наміру вбивати потерпілу, однак його твердження спростовуються наданими суду доказами та показаннями даними в судовому засіданні суду першої інстанції.

Про винуватість ОСОБА_3 та про те, як він бив руками та ногам, металічним прутом в груди, голову потерпілу ОСОБА_4, говорив, що у нього пропав мобільний телефон ствердив свідок ОСОБА_5, його показання співпадають із відтворенням місця події. ( т.1 а.с. 68 ).

Свідок ОСОБА_6 - мати засудженого ОСОБА_3 пояснювала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у будинку ОСОБА_7, знаходились її син ОСОБА_3, ОСОБА_7, чоловік на ім'я ОСОБА_8 та незнайома їй жінка, віком приблизно п'ятдесят років, як згодом стало відомо її звали ОСОБА_4 і вони разом розпивали спиртні напої.

Ці показання суд правильно визнав такими, що зібрані законним шляхом, переконливими і підтверджуються іншими доказами по справі.

Як вбачається з протоколу огляду місця події, в місті АДРЕСА_1, в сараї господарства ОСОБА_3, виявлено труп ОСОБА_4, вилучено мікрооб'єкти з рук трупа, покривало на якому знаходився труп. ( т.1 а.с. 14-17, 19-24).

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 розповів про те, як він наніс близько десяти ударів руками в ділянку грудної клітки потерпілої та близько п'яти ударів ногами по нижніх кінцівках та по тулубу. Пізніше взяв із будинку металевий предмет та наніс близько п'яти ударів в область тулуба ОСОБА_4 Коли підійшов до потерпілої ближче, побачив, що вона мертва та вказав місце, де заховав тіло (т. 1 а.с. 122-124).

Аналогічні обставини засвідчив свідок ОСОБА_5 в протоколі відтворення обстановки і обставин події за його участю ( т.1 а.с. 79-80).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 316 від 05 жовтня 2011 року вбачається, що виявлена на покривалі кров, не виключає можливості належності потерпілій ОСОБА_4 (т.2 а.с. 5,6). На штанах засудженого ОСОБА_3 виявлено кров, що згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 317 від 05 жовтня 2011 року може належати потерпілій ОСОБА_4 (т.2 а.с. 192-194).

Висновком криміналістичної експертизи мікро волокон № 09/12-1051 від 17 жовтня 2011 року на двох відрізках дактилоплівки з мікрооб'єктами з рук трупа ОСОБА_4 та зі штанів засудженого ОСОБА_3 виявлено поліефірне волокно чорного кольору, подібне за комплексом ознак до волокон зі складу штанів засудженого ОСОБА_3 (т.2 а.с. 70-73).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 81-Е від 05 жовтня 2011 року встановлено тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер, синців правого і лівого ока, підборіддя, грудної клітки, лівого плеча, які утворились від дії тупих предметів. Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми грудної клітки із множинними переломами ребер більше 48 годин до моменту розтину. Для спричинення вищеописаних тілесних ушкоджень було нанесено потерпілій не менше 20 ударів (т.1 а.с. 169-171).

За таких доказів суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3, кваліфікуючи його дії за ст. 115 ч.1 КК України, тобто що він вчинив умисне вбивство ОСОБА_4

Судом вірно оцінено всі докази по справі. Зміну показань засудженого ОСОБА_3 та невизнання ним вини розцінено як намір уникнути відповідальності.

Доводи ОСОБА_3 про недоведеність його вини суд визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними у вироку доказами, визнати які недостовірними немає підстав.

Крім цього досудовим та судовим слідством не встановлено, що при дачі ОСОБА_3 визнавальних показань та написанні ним заяви, на нього чинився будь-який тиск.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду не встановлено судом апеляційної інстанції. Висновки суду ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.

Неспроможними також є доводи ОСОБА_3 про те, що він не міг так сильно побити потерпілу ОСОБА_4, щоб вона померла та те, що він не вміє писати та читати, оскільки спростовуються наведеними вище доказами, які містяться в матеріалах справи.

При призначенні покарання засудженому суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та інші обставини,передбачені ст.65 КК України та обрав йому відповідне покарання передбачене відповідними статтями.

Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Як обставини, які пом'якшують вину ОСОБА_3 суд врахував те, що він частково визнав свою вину у вчиненні злочину, розкаявся у вчиненому, сприяв органам досудового слідства у розкритті злочину. До обтяжуючих покарання обставин суд врахував те, що він вчини даний злочин в стані алкогольного сп'яніння. Судом також було враховано те, що він негативно характеризується та раніше судимий.

Процесуальні порушення, на які покликаються апелянти в своїх апеляціях, судова колегія не вважає такими, що тягнуть за собою зміну чи скасування вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Городенківського районного суду від 01 березня 2012 року відносно нього - без змін.

Головуючий Н.В. Ткачук

Судді В.П.Гандзюк

Б.М. Томенчук

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Ткачук